Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/3957/26
Провадження №1-кс/523/3363/26
25 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого в кримінальному провадженні №12026163490000077 від 21 січня 2026 року за ознаками ч.1 ст.382 КК України,
23 березня 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_3 на лист слідчого СВ Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 20 березня 2026 року №102938-2026 про відмову у визнанні першої особи потерпілим під час досудового розслідування кримінального провадження №12026163490000077 від 21 січня 2026 року за ознаками ч.1 ст.382 КК України.
ОСОБА_3 просить слідчого суддю скасувати зазначене рішення слідчого, та зобов'язати визнати його потерпілим.
Слідчий та прокурор, будучи сповіщеними про час і місце судового засідання засобом електронного зв'язку, до суду не прибули, про поважність причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення судового розгляду не подали. Заявник просив розглянути скаргу у його відсутність.
Дослідивши скаргу з додатками, отримані від слідчого матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.
Слідчим відділом Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, розслідується кримінальне провадження №12026163490000077 від 21 січня 2026 року за ознаками ч.1 ст.382 КК України.
Листом слідчого ОСОБА_4 №102938-2026 від 20 березня 2026 року було відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у вищезазначеному кримінальному провадженні, що обґрунтовано не наданням останнім документів чи інших доказів, які б підтверджували спричинення майнової чи моральної шкоди та надали б можливість дійти об'єктивного висновку про завдання їй такої шкоди.
25 березня 2026 року до суду надійшла постанова цього ж слідчого від 20 березня 2026 року, яким також було відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у вищезазначеному кримінальному провадженні, що також обґрунтовано цими ж доводами.
Не погоджуючись із зазначеним скаржник письмово зазначає про спричинення йому розслідуваним діянням шкоди, яка полягала у матеріальних збитках, пов'язаних із незаконним утриманням належного йому гусеничного навантажувача марки «Mitsubishi», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , службовими осбоами ТОВ «Євротермінал».
Відповідно до положень ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Заявник прямо зазначає про спричинену йому майнову шкоду. Такі доводи в цілому відповідають положенням ч.1 ст.55 КПК України.
Саме на слідчого та прокурора покладається обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, зокрема, встановлення виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. І при цьому, в оскаржуваному рішенні слідчого відсутні дані стосовно жодної слідчої дії, спрямованої на встановлення обставин можливого спричинення ОСОБА_3 шкоди.
З'ясувати відповідні обставини можливо було б шляхом виклику слідчим ОСОБА_3 для його наступного допиту, щонайменше в якості свідка, з пропозицією надати наявні у останнього документи чи інші докази, які б підтверджували спричинення такої шкоди та надали б можливість дійти об'єктивного висновку про завдання йому такої шкоди.
За таких обставин слідчий суддя вважає необхідним визнати оскаржуване заявником процесуальне рішення слідчого від 20 березня 2026 року таким, що було прийнято передчасно, у зв'язку із чим це рішення необхідно скасувати.
Водночас, аналіз змісту ч.5 ст.55 КПК України свідчить про те, що під час досудового розслідування саме слідчий повноважний вирішувати питання, пов'язані з визнанням особою потерплою, або відмовою в такому визнанні. Слідчий суддя, навіть позитивно розглядаючи можливу скаргу заявника на постанову слідчого чи прокурора про відмову у визнанні особи потерпілою, не вправі зобов'язувати останніх вчиняти конкретні дії (зокрема, залучати особу як потерпілого, надавати йому пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, допитати його як потерпілого), оскільки такі рішення за своєю суттю свідчать про фактичне втручання в процесуальні повноваження слідчого (правова позиція постанови ККС ВС від 01 грудня 2022 року в справі №522/7836/21).
Керуючись ст.ст.55,303-309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 20 березня 2026 року №102938-2026 про відмову у визнанні першої особи потерпілим під час досудового розслідування кримінального провадження №12026163490000077 від 21 січня 2026 року за ознаками ч.1 ст.382 КК України - скасувати.
Зобов'язати слідчого повторно розглянути в порядку ст.55 КПК України питання про можливе визнання ОСОБА_3 потерпілим в кримінальному провадженні №12026163490000077 від 21 січня 2026 року за ознаками ч.1 ст.382 КК України.
На підставі ч.4 ст.535 КПК України зобов'язати керівника зазначеного органу досудового розслідування повідомити Пересипський районний суд м. Одеси про виконання даної ухвали слідчого судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1