Справа № 521/1548/26
Номер провадження:1-кп/521/1355/26
24 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12026160000000073 від 19.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України,
У провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.
До обвинуваченої ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 без зміни визначення розміру застави, посилаючись на тяжкість висунутого обвинувачення та враховуючи ту обставину, що ризики не зменшилися.
Захисник заперечувала проти клопотання прокурора, просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або зменшити розмір застави.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, обвинуваченої та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та не змінились, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженні. оскільки остання займалась незаконним зберіганням та незаконним збутом особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах;
Крім того, ОСОБА_4 має матеріальний ресурс (що підтверджується об'ємами збутих психотропних речовин) за допомогою якого остання може переховуватись від суду або за допомогою вказаного матеріального ресурсу постійно змінювати своє фактичне місцезнаходження, тобто таким чином може переховуватись суду, чим буде перешкоджати виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженню.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - може незаконно впливати на свідків, оскільки їй були надані копії матеріалів кримінального провадження у яких містяться всі дані про свідків і може вплинути на них з метою викривлення тих обставин, які їй відомі для уникнення від кримінальної відповідальності.
Перебуваючи на свободі, обвинувачена може здійснювати незаконний вплив на свідків схиляючи їх до зміни показів в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_4 має велике коло осіб, яким остання збувала психотропні речовини та наркотичні засоби.
Так, обвинувачена ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за вчинення якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, а тому обвинувачена, для якої настання вказаних наслідків є небажаним, може вдатися до спроб переховуватись від суду. Обвинувачена раніше не судима, має постійне місце проживання, неповнолітніх дітей на утриманні, не має постійного джерела доходу, тобто існує реальна загроза, що останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків , вчинити інше правопорушення.
З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо продовження застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченої.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу. Та відповідно до п.5 ч.2 зазначеної статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченої, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, можна дійти висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити і гарантувати належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та перешкодити зазначеним ризикам.
На стадії досудового розслідування до обвинуваченої ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у виді 150 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 499200 грн., який був дієвим важелем для процесуального впливу на поведінку останньої.
Оцінивши в сукупності всі наведені обставини, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та необхідності продовження вже обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій без зміни раніше визначеного розміру застави. Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та тяжкості висунутого йому обвинувачення і зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
Матеріали справи не містять інформації, що обвинувачена за станом здоров'я не може перебувати під вартою.
Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 176,177, 183, 193,194, 196 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
Подовжити до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, до 22.05.2026 р. включно, без зміни раніше визначеного розміру застави.
Копію ухвали направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду щодо застосування запобіжного заходу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1