24 березня 2026 року м.Суми
Справа №588/2307/24
Номер провадження 22-ц/816/247/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Петен Я. Л. , Черних О. М.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 20 березня 2025 року ухваленого в м. Тростянець у складі судді Лебедь О.В., повне рішення складене 20 березня 2025 року,
16 грудня 2024 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі - АТ «ТАСКОМБАНК») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 002/9841958-SP від 05 жовтня 2021 року у розмірі 97378,91 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 жовтня 2021 року відповідач підписав заяву-анкету № 694122 про приєднання до публічної пропозиції банку на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Позичальнику відкрито рахунок № НОМЕР_1 з номером кредитного договору № 002/9841958-SP, надано кредит у розмірі 41000 грн на 12 місяців з пролонгацією та процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 0,01%. Станом на 28 листопада 2024 року утворилась заборгованість у сумі 97378,91 грн, яка складається з 40668,33 грн боргу по тілу кредиту та 56710,58 грн боргу по процентам.
Заочним рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 20 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «ТАСКОМБАНК» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Доводи скарги зводяться до того, що підписавши заяву-анкету, відповідач погодився на запропоновані банком умови кредитування, наслідком чого стало відкриття рахунку та укладення кредитного договору.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24 вересня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву № 694122 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (а.с. 12).
24 вересня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву-анкету № 694122 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Зокрема, відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 , надати послугу з кредитування та встановити кредитний ліміт 100000 грн (а.с. 10-11).
Виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 05 жовтня 2021 року по 29 листопада 2024 року містить інформацію про рух коштів, нарахування процентів, списання заборгованості, погашення боргу по процентам та інші операції за кредитним договором № 002/9841958-SP від 05 жовтня 2021 року (а.с. 64-70).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги обґрунтовані обставинами підписання відповідачем заяви-анкети № 694122 від 24 вересня 2021 року, проте банк просить стягнути борг за заявою-договором № 002/9841958-SP від 05 жовтня 2021 року, доказів укладання якого матеріали справи не містять і на вимогу суду позивачем не надані.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду з наступних підстав.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з приписами ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За правилами ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 2, ч. 6 ст. 95 ЦПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 14 січня 2025 року витребувано від позивача виписку про рух коштів по особовому рахунку, паспорт споживчого кредиту, всі підписані відповідачем договори, заяви, інші документи за замістом яких банком було погоджено з відповідачем процентну ставку, а також договір про надання фінансового кредиту за заявою-договором № 002/9841958-SP від 05 жовтня 2021 року, проте крім виписки по особовому рахунку за договором № 002/9841958-SP від 05 жовтня 2021 року банк не надав суду доказів укладення кредитного договору № 002/9841958-SP від 05 жовтня 2021 року.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов'язків.
Посилання банку на те, що підписавши заяву-анкету № 694122 від 24 вересня 2021 року, відповідач таким чином уклав з банком кредитний договір № 002/9841958-SP від 05 жовтня 2021 року, за яким позичальнику відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт, є безпідставними, оскільки обидві частини заяви-анкети № 694122 від 24 вересня 2021 року не містять умов про надання банківських послуг за договором № 002/9841958-SP від 05 жовтня 2021 року. Тобто 24 вересня 2021 року сторони не узгоджували умову про виникнення кредитних правовідносин починаючи з 05 жовтня 2021 року.
Розрахунку заборгованості матеріали справи також не містять.
Виписка по особовому рахунку є внутрішнім документом банку та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, взагалі зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору.
З доданих банком до позову доказів взагалі неможливо встановити, які саме умови договору порушені відповідачем.
За вказаних вище обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги банку є недоведеними, оскільки банком не доведено існування між сторонами кредитних правовідносин за договором № 002/9841958-SP від 05 жовтня 2021 року на умовах, зазначених у позові.
Ураховуючи викладені вище обставини та висновки місцевого суду, з якими повністю погоджується апеляційний суд, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, рішення суду не може бути змінене чи скасоване.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Ухвалюючи рішення у цій справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, дійшовши правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, а ціна позову не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» залишити без задоволення, а рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 20 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Я. Л. Петен
О. М. Черних