Номер провадження: 11-сс/813/503/26
Справа № 523/2064/26 1-кс/523/1778/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
25.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 30.01.2026 у кримінальному провадженні №12026162510000126від 28.01.2026 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 30.01.2026 задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.03.2026 року в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 є одруженим, має на утриманні двох дітей. Раніше не судимий, має стабільне місце проживання та виключно позитивні характеристики за місцем проживання та попередньої служби. Мас повну вищу освіту (спеціаліст, політехнічний університет).
3 22 років підзахисний добровільно став на захист Батьківщини. Проходив службу у складі НОМЕР_1 окремої аеромобільної бригади на посаді водія бронеавтомобіля «Козак». Брав безпосередню участь у звільненні Миколаївської області, що підтверджується записом у військовому квитку. Є ветераном війни, має два посвідчення УБД та відповідні фотодокази.
Внаслідок участі у бойових діях отримав тяжку травму, проходив тривале лікування (понад рік у госпіталях) з травмами шиї та руки, після чого був списаний за рішенням ВЛК з усіх бойових бригад.
Зазначені факти свідчать про те, що ОСОБА_8 є свідомим громадянином і патріотом, який не має жодного наміру ухилятися від слідства.
Крім того зазначає, що було порушено право на захист та незаконного затримання (ст. 206 КПК України). Стверджую, що у даному провадженні мало місце незаконне затримання особи. Слідчим було формально виконано вимогу щодо залучення захисника з центру БПД, проте фактично не було забезпечено реальної можливості для реалізації права на захист та надання конфіденційної правової допомоги перед судовим засіданням. Доручення захисником було отримано 29.01.2026 о 19:00. Вже о 19:15-19:20 він прибув до будівлі ДБР, де йому повідомили, що "нікого немає". При цьому виклик адвоката був призначений на 19:45. Він намагався зв'язатися зі слідчим по телефону, але він повідомив, що його немає на місці і що суд буде завтра. Як наслідок: підозра була вручена та затримання відбулося без реальної участі адвоката, що є грубим порушенням КПК.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашній арешт у нічний час доби.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Оскільки в апеляційній скарзі захисник не оспорює обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині та констатує, що його підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України є обґрунтованою.
Зважаючи на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_8 злочину, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, апеляційний суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїда проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі доведеності його вини, апеляційний суд переконаний, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України).
Окрім того, апеляційний суд також враховує специфіку інкримінованого злочину, пов'язаного із порушенням встановленого порядку несення військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану, а також поведінку підозрюваного, який впродовж тривалого часу добровільно не прибував до місця проходження служби чи органу поліції, що також свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК.
Покази свідків, які ще не допитані, або в додатковому допиті яких може виникнути необхідність, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого судового розгляду.
З огляду на те, що органом досудового розслідування продовжується здійснення слідчих дій, в тому числі за участі співслужбовців підозрюваного, останній, перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на вказаних осіб, схиляючи їх до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження.
Щодо доводів сторони захисту про порушення права на захист підозрюваного під час його затримання та вручення підозри, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Так, у постанові від 14 червня 2022 року у справі № 463/5551/15 (провадження № 51-5789км21) ККС ВС вказав, що відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК України, не може вважатися порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Що стосується участі захисника під час повідомлення особі про підозру, то, ККС ВС у постанові від 01 серпня 2022 року у справі № 161/7088/20, провадження № 51-3815км20 зауважив, що гл. 22 «Повідомлення про підозру» КПК України не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при повідомленні особі про підозру. Відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо обставини кримінального провадження не є такими, що відповідно до вимог ст. 52 КПК України вказують на обов'язкову участь захисника, не є порушенням права особи на захист.
Так, обставини цього кримінального провадження не є такими, що відповідно до вимог ст. 52 КПК вказують на обов'язкову участь захисника, а отже на переконання апеляційного суду відсутність захисника під час повідомлення ОСОБА_8 про підозру не впливає на законність цієї процесуальної дії.
До аналогічного висновку також дійшов ККС ВС у постанові від 05 серпня 2025 року по справі № 711/171/24.
Водночас, колегія суддів звертає увагу сторони захисту, що на виконання вимог ст. 49 КПК України участь захисника була забезпечена як під час вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, так і під час перегляду вказаного питання в апеляційному порядку.
Отже, доводи сторони захисту в наведеній частині апеляційний суд відхиляє за необґрунтованістю.
Апеляційний суд приймає до уваги посилання захисника на міцні соціальні зв'язки підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_8 одружений, має на утриманні двох дітей, раніше не судимий, має постійне місце проживання та виключно позитивні характеристики за місцем проживання та попередньої служби, є ветераном війни, учасникам бойових дій, водночас, зазначені обставини не слугували стримуючим фактором щодо невчинення інкримінованого йому злочину, а тому суттєво не зменшують встановлені апеляційним судом вище ризики та не можуть бути підставою для застосування стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з огляду також на обставини злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Окремо суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на тому, що положеннями ч. 8 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, тобто запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відтак, з урахуванням того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, єдиним запобіжним заходом, який може бути застосовано стосовно нього, з огляду на зазначені вище імперативні приписи кримінального процесуального закону України, які були враховані слідчим суддею під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, є тримання під вартою.
При цьому, апеляційний суд на даний час не вбачає підстав для застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у виді застави з урахуванням приписів ч. 4 ст. 183 КПК України.
Приймаючи до уваги вищенаведене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а наявність на даній стадії обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 тяжкого злочину та існування зазначених слідчим суддею ризиків, виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд перевіряє законність постановлення оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а доцільність необхідності подальшого тримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування або зменшення заявлених у клопотанні слідчого ризиків.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого суді Пересипського районного суду м. Одеси від 30.01.2026 року у кримінальному провадженні № 12026162510000126від 28.01.2026 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4