Номер провадження: 11-кп/813/176/26
Справа № 509/6076/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21.01.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 на вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 07.07.2022 у кримінальному провадженні №12019160380000067, внесеному до ЄРДР 11.01.2019 відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Приморське Кілійського району Одеської області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 05.02.2019 Роздільнянським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією у дохід держави всього майна, що є його особистою власністю.
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного обвинуваченому ОСОБА_9 покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 лютого 2019 року, остаточно призначено обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у вигляді 10 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією у дохід держави всього майна, що є його особистою власністю.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено незмінним до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_9 обчислюється з 05 квітня 2019 року, з моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України, зарахувавши йому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України до строку покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме знаходження його під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі за період з 05 квітня 2019 року по день набрання вироком законної сили.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 залишено без розгляду.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 в частині відшкодування моральної шкоди задоволено та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_13 та ОСОБА_9 на її користь 150000,00 грн, в частині відшкодування матеріальної шкоди - залишено без розгляду.
Вироком також вирішено питання щодо долі речових доказів та процесуальних витрат.
Окрім того, зазначеним вироком суду першої інстанції також ОСОБА_13 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, який останнім не оскаржується.
Вказаним вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнано винним у томі, що він 05 квітня 2019 року в період часу з 02:00 до 04:00 годин, з метою вчинення розбійного нападу, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_13 та двома невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, на автомобілі марки «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_1 , прибули до домоволодіння АДРЕСА_3 . ОСОБА_13 та двоє невстановлених осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, знявши вікно, розташованого поблизу вхідних дверей проникли до вищевказаного домоволодіння, а ОСОБА_9 , залишився у вказаному автомобілі спостерігати за зовнішньою обстановкою.
Далі, реалізуючи злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у приміщенні однієї з кімнат вищевказаного домоволодіння, побачивши ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа на дивані, нападники засліпили очі потерпілій ліхтарем та голосно наказали лягти на підлогу обличчям до низу. Після цього, один з нападників зв'язав потерпілій руки і ноги липкою стрічкою (скоч) та із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, висловлюючи в голос спалити будинок, вимагали від останньої грошові кошти. Після цього ОСОБА_9 , ОСОБА_13 з іншими нападниками почали шукати грошові кошти.
Сприйнявши погрози нападників за реальні та побоюючись за своє життя ОСОБА_12 повідомила нападникам, що грошові кошти знаходяться у тумбочці поблизу ліжка, якими нападники незаконно заволоділи, а саме: 2000 грн. та 9670 доларів США, що по курсу Національного банку України складає 258853,30 грн., після чого покинули місце вчинення злочину, спричинивши потерпілій майнову шкоду у сумі 260853,30 гривень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції захисник ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає що висновки суду викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Доводи обґрунтовує тим, що висновки суду щодо причетності ОСОБА_9 до інкримінованого кримінального правопорушення є помилковими, оскільки гуртуються лише на первинних показах ОСОБА_9 від яких він аргументовано відмовився ще під час досудового розслідування та його винуватість не доведена нелажними та допустимими доказами у справі за критерієм «поза розумним сумнівом»
Просить вирок суду першої інстанції скасувати та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю доказів причетності обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_12 залишити без задоволення.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 скасувати та звільнити його з під варти негайно.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Повторно дослідити висновок психологічної експертизи №19-5282 (т. 5 а.с. 32-39) та визнати його недопустимим доказом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_9 зазначає, що вирок суду першої інстанції в частині кваліфікації його дій та призначення покарання є незаконним та необґрунтованим.
Вказує, що не проникав до будинку, а лише здійснив підвіз ОСОБА_14 про що стверджував на досудовому розслідуванні. Зазначає, що під фізичним і моральним примусом співробітників поліції лише раз обумовив себе, сказавши що проник до будинку.
Наголошує, що його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 355 КК України. Вважає, що призначене покарання суворим, а судом не враховано незначну роль в скоєні, молодий вік, тривале утримання в умовах слідчого ізолятору, поганий стан здоров'я, наявність хворої мати та бабусі, яка потребує стороннього догляду.
Просить вирок суду першої інстанції змінити, перекваліфікувати дії з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 355 КК України.
Матеріали щодо застосування відносно ОСОБА_9 на стадії досудового розслідування фізичного та психологічного впливу працівниками правоохоронного органу - направити в Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, ідентифікаційний код юридичної особи 42341034 знаходиться за адресою: 54020, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Погранична, будинок 9, для проведення перевірки в порядку ст. 214 КПК України.
Потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд апеляційної скарги за їх участі не надсилали до суду апеляційної інстанції.
За таких обставин апеляційний суд заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за відсутності потерпілих, у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України вважав за можливе провести судовий розгляд за відсутності потерпілих.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подані апеляційні скарги у повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України; 2) відповідно до положень Загальної частини КК; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 роз'яснено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, надавши відповідну правову оцінку заявленим в апеляційних скаргах доводам і наявним в матеріалах провадження доказам, апеляційний суд доходить наступних висновків.
На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України за вказаних в оскаржуваному вироку обставин підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами, які у своїй сукупності є достатніми, допустимими, узгодженими між собою, зібрані у встановленому порядку і досліджені судом першої інстанції з дотриманням принципів повноти, всебічності та об'єктивності судового розгляду, яким надана належна правова оцінка.
Вина обвинуваченого ОСОБА_9 підтверджується наступними дослідженими у суді першої інстанції доказами.
Так допитаний у суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_9 визнав себе винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення частково та показав суду, що раніше працював на ринку «Привіз» водієм, доставляв м'ясо. Там він познайомився з особою на ім'я ОСОБА_16 , який розповів, що ОСОБА_17 винен йому гроші та не хоче повертати, говорить що начебто гроші знаходяться вдома в с. Весела Долина, запитав мене чи земляки ми з ним, він відповів, що так, та ОСОБА_16 сказав що хоче приїхати зненацька та поговорити, він розумів що можуть бути якісь розбирання, але не бачив в тому нічого такого. Він погодився його відвезти. Ввечері після роботи він забрав ОСОБА_16 та на вул. Балківська в Одесі випадково побачив Перендішлі та зупинився. Перендішлі повідомив, що йому необхідно доїхати до смт Хлебодарське і він погодився його підвезти. По дорозі пробило колесо автомобіля, ОСОБА_18 скористався його рукавичками і допоміг замінити колесо. В смт Хлєбодарське ОСОБА_18 вийшов, а він із ОСОБА_16 поїхали далі. По дорозі зупинялися біля с. Монаши де взяли ще кількох осіб на вимогу ОСОБА_16 . До села де проживає ОСОБА_19 він не доїхав, зупинився неподалік біля тракторної бригади. ОСОБА_16 з іншими особами пішли до будинку ОСОБА_19 , а він залишився чекати в машині, так як був дуже втомлений, заснув, бо їх не було довгий час. Коли вони повернулись, то поїхали назад до м. Одеси. Вони нічого не розповідали. На зворотньому шляху він вже почав підозрювати що щось не так, і коли під'їжджали до пункту патрульної поліції ОСОБА_16 крикнув зупинитися, наказав розвертатися. Він злякався, розвернув автомобіль, всі вибігли з автомобілю та вибіг та побіг, потім його спіймали через деякий час за 15 кілометрів. Працівникам поліції не чинив опір. Його показання були неправдиві під час допиту у присутності захисника, так як до початку допиту працівники здійснювався тиск, наносили йому тілесні ушкодження, його примусив працівник поліції показати на ОСОБА_18 , як співучасника злочину. Адвоката він повідомив про те що перед допитом здійснювався тиск, але адвокат сказав що нічого не може зробити. Балаклава, хомути були не його, рукавиці чорного кольору були у машині. Вилучені під час затримання 2800 доларів США належали йому особисто, їх мав при собі намагаючись придбати автомобіль, який в той період їздив оглядати у різних власників. 2800,00 доларів США були фальшиві, які йому оманливим шляхом вручили під час обміну. З ОСОБА_17 кожен ранок бачились на Привозі. ОСОБА_16 йому сказав, що ОСОБА_20 нібито в той вечір намагався поїхати до с. Весела Долина.
В судовому засіданні в місцевому суді обвинувачений ОСОБА_13 вину у інкримінованих йому злочинах не визнав та показав суду, що з ОСОБА_21 знайомий з дитинства, раніше проживали по сусідству. 04 квітня 2019 року у вечорі він знаходився в районі вул. Балківська в м. Одесі, коли йому зателефонувала дружина та попросила заїхати до смт Хлібодарське до тещі. ОСОБА_22 проїжджав по вул. Балківська, зупинився, повідомив, що їде у бік батьківщини (Тарутинський район) та він попросив його підвезти до зупинки у смт. Хлібодарське. ОСОБА_21 погодився, та відвіз його туди. Там він зустрів тещу отримав від неї 12000,00 грн для дружини на ліки дитини та звідти на маршрутці повернувся до дому в м. Одесу, де провів ніч з 4 на 5 квітня. По дорозі до смт Хлібодарське ОСОБА_21 пробив колесо, ОСОБА_18 взяв в багажнику рукавички і допоміг замінити колесо. В машині ОСОБА_21 він випадково залишив свою куртку та кепку. Кошти від тещі він поміняв на 500 доларів США і вони фактично належать дружині. Крім того, він не вчиняв злочину відносно ОСОБА_23 - 11 січня 2019 року в ночі був вдома, так як у нього маленька дитина. Він не може пояснити як з'явились зразки його біоматеріалу, вважає це підставою. Відповідно до рапорту інспектора чергового Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області від 04.12.2016, того ж дня, 04.12.2016 о 08:50 год. надійшло повідомлення про те, що громадянину ОСОБА_24 було надано медичну допомогу, який поступив до лікарні із закритою черепно-мозковою травмою, зі струсом головного мозку та гематомою лівого ока (т. 2 а.п. 15).
Незважаючи на не повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 , його вина у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у великих розмірахповністю підтверджується сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів.
Потерпіла ОСОБА_12 , показала, що проживає спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_25 , яка не дієздатна, у м. Одеса проживають її сини ОСОБА_26 та ОСОБА_27 05.04.2019 приблизно о 2 години ночі вона знаходилася в приміщенні кімнати свого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , коли у її кімнату, по черзі увійшли троє людей і перший з них, хто увійшов, почав світити ліхтарем їй в обличчя і кричати «голову, голову донизу», та стала вимагати від неї лягти на диван обличчям до низу, а друга невідома їй людина почала зв'язувати їй ноги, а потім зв'язала їй прозорим скотчем руки. Невідома їй людина, яка з нею розмовляла, повідомила, що «ваш син винен мені 10000 доларів за траву, де гроші», вона відповіла йому, що грошей у неї немає, але він продовжував запитувати де гроші кілька разів, далі став погрожувати, що спалять будинок разом з нею. Вона вимушено повідомила їм, що син привіз чорний гаманець з грошима, який перебував в тумбочці, бо зрозуміла, що ці особи налаштовані серйозно, і справді можуть спалити будинок, вона злякалася за своє життя, після чого, як я зрозуміла, що вони знайшли гаманець із грошима і запитали у мене «яка там сума», на що я відповіла, що там близько 10000 доларів, на що ця сама людина, яка з нею розмовляла, казала їй «він винен мені 30000,00 доларів» і знову почав запитувати "де гроші", на що вона відповіла, що грошей більше немає. Вони стали вимагати ключ від сейфа. Вона відповіла, що сейф належить братові, грошей у сейфі немає, та пояснила де шукати ключ. Вони пригрозили не повідомляти поліції та втекли. Вона змогла розв'язати собі руки та ноги, від своєї сусідки зателефонувала своїм синам та дільничному. У гаманці сина було 9670 доларів США, купюрами по 100 доларів, одна купюра 50 доларів та купюра 20 доларів, так само в цьому гаманці знаходилися чотири купюри номіналом по 500 гривень, у моєму особистому гаманці знаходилися 47 гривень, які ці особи також забрали. З ОСОБА_9 познайомилася на новий 2019 рік він був у мене в гостях на АДРЕСА_3 , під час розмови з яким я дізналася від нього, що мені знайома з його мати ОСОБА_28 , також під час розмови з ОСОБА_29 , мені стало відомо, що він працює у мого сина ОСОБА_20 водієм.
Показаннями свідка ОСОБА_30 , сина потерпілої ОСОБА_12 , який показав суду, що про вчинений злочин він дізнався від матері, коли вона приблизно о пів третьої години дня зателефонувала та повідомила, що їх дім пограбували, забрали всі гроші, вона змогла вирватись та втекла. Він викликав поліцію та разом з братом виїхали до будинку. Подалі, коли він зі слідчим їхали до відділку поліції, не доїжджаючи до с. Красне, біля посадки, побачив працівників поліції та ОСОБА_21 , який сидів на землі в наручниках, перед ним викладали гроші та велась відеозйомка, було 2900 доларів, і він також на телефон зняв відео. ОСОБА_21 казав йому: «Пробач, я не хотів». Скільки точно грошей було в матері він не знає, але особисто раніше передавав матері загальну суму 10 тисяч доларів, дарував прикраси на 50 річчя. Думає, що ОСОБА_21 знав через ОСОБА_31 про те, що у матері зберігаються гроші - через останнього він передавав матері 5 тисяч доларів США. ОСОБА_21 був знайомий з ОСОБА_32 , з ними він підтримував дружні відносини, вони разом приходили до будинку матері перед Новорічними святами.
Показаннями свідка ОСОБА_33 , брата потерпілої ОСОБА_12 , який показав суду 05.04 2019 йому зателефонував племінник ОСОБА_34 і повідомив про те, що до будинку моєї сестри пробралися невідомі, погрожуючи їй забрали всі кошти та скрилися. Після чого він одразу поїхав в с. Весела Долина до сестри. Там він виявив, що сейф лежить не на своєму місці, з пошкодженими відкритими відділеннями, в сейфі відсутня рушниця і пістолет.
Показаннями свідка ОСОБА_35 , який показав суду, що приймав участь при затриманні ОСОБА_9 , який був в наручниках, у нормальному стані, травм на обличчі не було, він не скаржився, що на нього чинився тиск, визнавав свою причетність до вчинення злочину, також у ОСОБА_9 були вилучені під час затримання: ніж, який дістали з внутрішньої кишені, гроші, які дістали з кишені ОСОБА_9 в розмірі 25 купюр - доларів США, телефон.
Показаннями свідка ОСОБА_36 , який показав суду, що був понятим та приймав участь в діях по впізнанню особи по світлинам. До кабінету першим зайшов ОСОБА_9 , він та інший понятий чекали біля кабінету, пізніше їх запросили до кабінету слідчого, ОСОБА_9 стояв та мав наляканий вигляд. Коли зайшли до кабінету то фото вже лежали на столі, нам одразу роз'яснили наші права та роз'яснили права ОСОБА_9 . На одному аркуші було 4 фотографії, ОСОБА_9 та вказав на одну світлину, за яким номером вона була я не пам'ятаю. За якими ознаками він впізнав особу на фотографії, і чи казав він про це перед пізнанням він не пам'ятає. В його присутності під час впізнання на ОСОБА_9 тиск не здійснювався.
Показаннями судового експерта Миколаївської НДЕКЦ МВС України ОСОБА_37 , яка показала суду, що на дослідження отримала ганчірку червоного кольору та простирадло білого кольору за слідами крові. Зазначені речі знаходились у паперових пакунках, що надавало можливість довготривалого зберігання. Не допускає можливість деградації зразків крові на цих речах.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_38 підтверджується також дослідженими місцевим судом письмовими доказами, а саме:
- заявами потерпілої ОСОБА_12 та її брата ОСОБА_33 про вчинений на ОСОБА_12 розбійного нападу та викрадення майна (т. 3, а.п. 231,232);
- протоколом огляду місця події від 05 квітня 2019 року (т.4, а.с.1-22, дозвіл на огляд - т.3, а.с.233), відповідно до якого під час огляду домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено відсутність шибки вікна, порушено порядок речей у будинку, відкриті металевий сейф та шафи, вилучено липка прозора стрічка (скотч) з двома слідами структури тканини рукавички, яка упакована до сейф-пакету НПУ ГСУ №7207284; п'ять фрагментів прозорої липкої стрічки (скотч) з 9 слідами структури тканини рукавички, які упаковані до сейф-пакету НПУ НСУ №7207288; липка прозора стрічка (скотч) з двома слідами папілярних візерунків пальців рук, яка упакована до сейф-пакету НПУ ГСУ 720728; липка прозора стрічка (скотч), яка упаковано до паперового конверту та опечатана печаткою №1, на які ухвалою слідчого судді накладено арешт (т. 4, а.п. 23, 88-94);
- протоколами оглядів місця події від 05 квітня 2019 року (т. 4, а.п. 24-25, 26-82, 83-87 - ухвала на дозвіл проведення огляду), відповідно до якого під час огляду місця події - ділянки місцевості на відстані 300 м від автодороги Т16-27 КПП Серпневе смт Тарутино - м. Арциз, автомобіля ВАЗ 2107, фіолетового кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який був розташований по дорозі в напрямку руху с. Красне - с. Весела Долина, Тарутинський район Одеська область та відстані 1,5 км в східному напрямку від с. Красне напрямком руху в східну сторону с. Весела Долина, та протоколом затримання ОСОБА_9 від 05 квітня 2019 року, в порядку ст. 208 КПК України (т. 4, а.п. 174-177), під час яких було виявлено та вилучено:
- липку прозору стрічку (скотч) з двома слідами структури тканини рукавички, п'ять фрагментів прозорої липкої стрічки (скотч) з дев'ятьма слідами структури тканини рукавички, липку прозору стрічку (скотч) з двома слідами папілярних візерунків пальців рук, липку прозору стрічку (скотч), автомобіль марки ВАЗ 2107, фіолетового кольору, номерний знак НОМЕР_1 , 5 пластикових хомутів чорного кольору, пластикову ємкість з 8 фрагментами полімерних візерунків пальців рук, металеву ємкість циліндричної форми з 2 фрагментами полімерних візерунків руки, бейсболку (кепка) чорного кольору, дві рукавички тканеві, чорного кольору, липку стрічку зі слідами капілярних узорів пальців рук, чохол з нерухомого пасажирського крісла, чохол з водійського сидіння, капюшон тканевий виготовлений з тканини чорного кольору, дві тканеві рукавички чорного кольору, дві тканеві рукавички складені одна в одну, предмет зовні схожий на (газовий балончик) виготовлений з пластику чорного кольору та металева ємкість циліндричної форми, шоколадний батончик «Lion» на якому залишені сліди, імовірно зуби людини, металевий предмет (ланцюжок), два недопалки від сигарет марки «Winston», страховий талон АК №7188991, 6 ключів з двома брелоками, виріб з тканини чорного кольору схожий на балаклаву, страховий поліс; три квитанції; 2 адміністративних протоколу та 6 адміністративних постанов, страховий поліс, довіреність, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 , гарантійний талон на АКБ, пласку викрутку; 2 металеві пласкі предмети; бокоріз з пластиковою ручкою; викрутка з насадками; предмет схожий на кухонний ніж, плоскогубці, чохли зі спинок водійського та переднього пасажирського сидіння та чохли зі спини та сидіння заднього крісла з автомобіля «ВАЗ - 2107», куртку коричневого кольору; куртка чорного кольору з білими смужками та капюшоном; 3 фрагменти білої тканини; рушник жовтого кольору; рушник біло-рожево-червоного кольору; три шкарпетки, окуляри в пластиковій оправі чорного кольору, брюки тканеві чорного кольору з підтяжками разом з рюкзаком чорного кольору, куртку сірого кольору та кепка (бейсболка) чорного кольору, пластикову скриньку з ручкою з вмістом: предметом схожим на пістолет з маркуванням НОМЕР_14 та надписами «Carrera» GT -50, металевий предмет, зовні схожий на магазин від пістолету, 7 предметів зовні схожих на набої, фіскальний чек, пластиковий стакан білого кольору з кришкою зеленого кольору, дзеркало заднього виду з трьома слідами папілярних візерунків рук, накладку важеля перемикання передач, марлевий тампон зі змивами з поверхні керма автомобіля, спальний мішок виготовлений з тканини синього кольору, наручний годинник білого кольору, мобільний телефон марки «Самсунг», чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_3 , з сім-карткою НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Самсунг», синього кольору з ІМЕІ «0», з сім-карткою НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Нокіа», чорного кольору з ІМЕІ НОМЕР_6 , з сім-карткою НОМЕР_7 , два металевих ключа з брелоком-ключ від домофону, синього кольору, металевий складний ніж срібного кольору, одну пару шкарпеток синього кольору, одну пару рукавичок, чорного кольору, чоловічу шапку чорного кольору, гаманець чорного кольору, посвідчення водія НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_38 , посвідчення водія НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_39 , золота чоловіча каблучка з пробою 585, грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 28 купюр (2800 доларів США), які постановою слідчого (т. 4, а.п. 95-99, 168-173, 179) долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів та на які ухвалою слідчого судді (т. 4 а.п. 88-94) накладено арешт;
- постановою прокурора від 09 квітня 2019 року про проведення освідування та відібрання біологічних зразків для експертного дослідження щодо ОСОБА_9 (т. 4, а.п. 100);
- заявою ОСОБА_9 про добровільну згоду надати зразки крові для проведення експертиз (т. 4, а.п. 101);
- протоколом отримання біологічних зразків - крові для проведення експертизи ОСОБА_9 (т. 4, а.п. 102), на яку ухвалою слідчого судді накладено арешт (т. 4, а.п. 103);
- висновком експерта №355 від 09 вересня 2019 року (т. 3 а.п. 57-100, 101-102 - ухвала), відповідно до якого:
- встановлено генетичні ознаки зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 (об'єкт №1), які наведено в таблиці, результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1);
- на рукавичках, позначених, як: «2А» (об'єкт №7), «2В» (об'єкт №8), «3А» (об'єкт №9), «3В» (об'єкт №10), на недопалку від цигарок «1» (об'єкт №11), на фрагментах тканини білого кольору «1,2» (об'єкти №№21,22) та на шкарпетці «1» (об'єкт №26) виявлені клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці, результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1);
- на чохлі від пасажирського сидіння автомобіля (об'єкт №5), на чохлі від сидіння автомобіля «1» (об'єкт №14), на чохлі від сидіння автомобіля «2» (об'єкт №15), на фрагменті тканини білого кольору №3» (об'єкт №23), на рушнику жовтого кольору (об'єкт №24), на рушнику переважно рожевого кольору (об'єкт №25), на шкарпетках «2,3» (об'єкти №№27,28) виявлені клітини з ядрами, на куртці сірого кольору (об'єкт №30) виявлені клітини з ядрами без домішку крові, встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та для ідентифікації не придатні;
- на кепці «1» (об'єкт «№2), на недопалку від цигарок «2» (об'єкт №12), на шапки-маски «балаклава» (об'єкт №13), на чохлі від сидіння автомобіля «4» (об'єкт №17) та стаканчику (об'єкт №32) виявлені поодиноку клітини з ядрами, на куртці коричневого кольору (об'єкт №18), та на кофті чорного кольору з капюшоном (куртка) - об'єкт №19, виявлені поодинокі клітини з ядрами без домішку крові, генетичні ознаки яких не встановлено у зв'язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу;
- на рукавичках, позначених як «1А», «1В» (об'єкти №№3,4), на чохлі водійського сидіння автомобіля (об'єкт №6), на чохлі сидіння автомобіля «3» (об'єкт №16), на окулярах (об'єкт №29), на кепці «2» (об'єкт №31), на стаканчику (об'єкт №33), на накладці для коробки перемикання передач (об'єкт №34), у змиві з керма автомобіля (об'єкт №35) виявлені поодиноку клітини з ядрами та на кофті /куртка (об'єкт №20) виявлені поодинокі клітини з ядрами без домішку крові, встановити генетичні ознаки яких не представляється за можливе у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК в даних об'єктах;
- генетичні ознаки клітин виявлені на рукавичці, позначеної, як «2В» (об'єкт №8), на недопалку від цигарок «1» (об'єкт №11) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 (об'єкт №11) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 (об'єкт №1) та не зберігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 .
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_9 та в об'єкті №8 складає 1,31х10-19. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах зустрічається не частині, ніж у 1 з 7,61х1018 осіб.
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин виявлені на рукавичці, позначеної, як «2В», на недопалку цигарок «1» від ОСОБА_13 виключається.
Генетичні ознаки клітин виявлені на рукавичці, позначеної, як «2А» (об'єкт №7) є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. ДНК-профіль, що домінує серед змішаних генетичних ознак клітин, які виявлені в об'єкті №7, збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 (об'єкт №1) та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 .
Походження домінуючих генетичних ознак клітин виявлені на рукавичці, позначеної «2А» від ОСОБА_13 виключається.
Генетичні ознаки клітин виявлені на фрагменті тканини білого кольору «2» (об'єкт №22) збігаються з генетичними зразки крові ОСОБА_13 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 (об'єкт №1).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_13 та в об'єктах №22 складає 4,9х10-23. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2,04х1022 осіб.
Походження генетичних ознак клітин виявлені на фрагменті тканини білого кольору «2» від підозрюваного ОСОБА_9 виключається.
Генетичні ознаки клітин виявлені на рукавичках, позначених, як: «3А» (об'єкт №9), «3В» (об'єкт №10) є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. ДНК-профіль, що домінує серед змішаних генетичних ознак клітин виявлені в об'єктах №№ 9,10 збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 (об'єкт №1).
Походження домінуючих генетичних ознак клітин виявлені на рукавичках, позначених, як «3А», «3В» від підозрюваного ОСОБА_9 виключається.
Генетичні ознаки клітин виявлені на фрагментів тканими білого кольору «1» (об'єкт №21) є змішаними, та можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. ДНК-профіль, що домінує серед змішаних генетичних ознак клітин виявлені в об'єкті №21 належить двом особам, а саме підозрюваного ОСОБА_9 (об'єкт №1) та першій невстановленій особі, та не містить генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_13 .
Походження домінуючих генетичних ознак клітин виявлені на фрагменті тканини білого кольору №1» від ОСОБА_13 виключається.
Генетичні ознаки клітин виявлені на шкарпетці «1» (об'єкт №26) є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. ДНК-профіль, що домінує серед змішаних генетичних ознак клітин виявлені в об'єкті №26 не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_13 та ОСОБА_9 (об'єкт №1), а належать другій невстановлені особі чоловічої генетичної статі.
Походження домінуючих генетичних ознак клітин виявлені на шкарпетці «1» від підозрюваного ОСОБА_9 та ОСОБА_13 виключається.
- висновком експерта №354 від 10 вересня 2019 року (т.4, а.с.110-131, 104-106 - ухвала), відповідно до якої на фрагменті липкої стрічки типу "скотч", позначеного як "1" (об'єкт №1) та на спальному мішку (об'єкт № 20) виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
На фрагментах липкої стрічки типу "скотч" позначених, як "2, 3, 4" (об'єкти №№ 2, 3, 4) виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та для ідентифікації не придатні.
На плоскому металевому предметі, позначеному як "1" (об'єкт №14) виявлено поодинокі клітини з ядрами генетичні ознаки яких не встановлено у зв'язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу.
На полімерному хомуті "З" (об'єкт № 8), капюшоні (об'єкт № 11), металевій прикрасі (об'єкт № 12), металевому предметі, позначеного як "1" (об'єкт № 13), кусачках (об'єкт № 15), викрутці (об'єкт № 16), предметі, схожому на ніж (об'єкт № 1 7), предметі, схожому на плоскогубці (об'єкт № 18), викрутці (об'єкт № 19) виявлено поодинокі клітини з ядрами, встановити генетичні ознаки яких не представляється за можливе у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК в даних об'єктах.
На фрагменті липкої стрічки типу "скотч" позначено, як "5" (об'єкт № 5), полімерному хомуті " 1" (об'єкт № 6), полімерному хомуті "2" (об'єкт № 7), полімерному хомуті "4" (об'єкт № 9), полімерному хомуті "5" (об'єкт № 10), спальному мішку (об'єкт № 21) клітин з ядрами не виявлено, молекулярно- генетичне дослідження не проводилось.
Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на фрагменті липкої стрічки типу «скотч», позначеного як «1» (об'єкт №1) не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_13 , ОСОБА_9 та належать невстановленій особі жіночої генетичної статі.
Походження генетичних ознак клітин з ядрами виявлених на фрагменті липкої стрічки типу "скотч", позначеного як "1" (об'єкт №1) від ОСОБА_13 та ОСОБА_9 виключається.
Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на спальному мішку (об'єкт № 20) не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_13 та ОСОБА_9 та належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.
Походження генетичних ознак клітин з ядрами виявлених на спальному мішку (об'єкт №20) від ОСОБА_13 та ОСОБА_9 виключається.
- висновками експерта №315-Ж від 10 червня 2016 року (т. 4, а.п. 137-148, 132-133 - ухвала), №290-Т від 18 квітня 2019 року (т. 4, а.п. 154-163, 149-150 - ухвала) відповідно до якого не надано відповідей з огляду на непридатність слідів для ідентифікації чи встановлення групової приналежності.
- заявою ОСОБА_34 , який є сином потерпілої ОСОБА_40 про долучення до матеріалів справи зошиту з картонною обкладинкою, в якому як зазначив ОСОБА_34 записував номери купюр грошових коштів які йому повертали в якості боргу та які він зберігав в будинку ОСОБА_40 (т. 4, а.п. 164);
- протоколом огляду предмета (т. 4, а.п. 165), відповідно до якого слідчий ОСОБА_41 в період часу з 10:00 годин до 10:30 годин 06 квітня 2022 року здійснив огляд зошита, наданого ОСОБА_34 в картонній обкладинці із записами, зокрема із записами номерів купюр грошових коштів, а саме: KK91807303C; KA10253343C; KB86385111R; MF60281445A; MP602281441A; MP602281442A; KE96313212H; KL51803847D; NB83109035B; KF59592300C, який долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т. 4, а.п. 166) та на який накладено арешт (т. 4, а.п. 167 - ухвала слідчого судді);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання (т. 4, а.п. 180-181), відповідно до якого ОСОБА_9 впізнав особу ОСОБА_13 на світлині №3, як особу, яка 05 квітня 2019 року разом із ним був по виїзду з Одеси та про приїзду до с. Весела Долина Тарутинського району Одеської області;
- протокол затримання ОСОБА_13 від 06 квітня 2019 року (т. 4 а.п, 182-186), в порядку ст. 208 КПК України, під час якого у ОСОБА_13 було виявлено та вилучено, речі, зокрема : ключі в кількості 7 штук, шкіряний гаманець, мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору; канцелярський ніж синього кольору, жувальна гумка «Орбіт», кепка чорного кольору, шкіряний гаманець коричневого кольору купюри номіналом 100 доларів США, 4 шт.: серії : LB26472965V; LA76916488B; KL518038470D; KL51803845D, одна купюра номіналом 500 грн, дві купюри номіналом 20 грн., три купюри номіналом 10 грн., одна купюра номіналом 2 грн., одна купюра номіналом 1 грн., на які ухвалою слідчого судді накладено арешт (т.4, 192-193) та постановою слідчого долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (т. 4, а.п. 195-196);
- протоколом огляду предметів - мобільного телефону «Самсунг» та шкіряного гаманця (т. 4, а.п. 187-188);
- протоколом огляду предметів - мобільного телефону «Самсунг» та шкіряного гаманця (т. 4, а.п. 189-196), які надано на зберігання ОСОБА_42 , разом із ключами та інш.;
- протоколом обшуку квартири АДРЕСА_4 , за місцем проживання ОСОБА_13 (т. 4, а.п. 197-201, 202- диск, 196 - ухвала), під час якого вилучено сім-карту з номером НОМЕР_10 , на яку ухвалою слідчого судді накладено арешт (т. 4, а.п. 195-196);
- повідомленням, дорученням та ухвалою слідчого суддів Одеського апеляційного суду від 21 березня 2019 року про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 4, а.п. 203-214, 218-219 клопотання, 220- диск), відповідно до яких надано дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за абонентськими номерами телефонів операторів мобільного телефонного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_11 та № НОМЕР_12 строком на 2 місяці;
- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_43 , дружини ОСОБА_13 , за абонентським № НОМЕР_12 та № НОМЕР_13 , по якому розмовляв ОСОБА_13 , з якого вбачається що ОСОБА_13 стало відомо про виявлення його крові «по Овідіополю», у зв'язку із тим, що до нього приходили та брали зразок його ДНК, та йому прийдеться взяти той епізод на себе, а по іншому епізоду просив дружину ОСОБА_44 зв'язатися з матір'ю та адвокатом, з метою виконання певних дій, зокрема, щодо зберігання грошових коштів, та проведення перемовин з ОСОБА_21 , з метою спонукання останнього взяти епізод лише на себе, на що остання погодилася та порекомендувала нічого не говорити без захисника;
- висновок експерта №19-5282 від 03 жовтня 2019 року за результатами проведення психологічної експертизи ОСОБА_9 (т. 5, а.п. 32-39), відповідно до якого у відеозаписі допиту ОСОБА_9 від 05.04.2019 відсутні ознаки здійснення психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії.
Психологічні особливості процесу допиту ОСОБА_9 від 05.04.2019 характеризуються наявністю психологічно значимих маркерів, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції подій. Під час допиту ОСОБА_9 була задана недостатня кількість відкритих запитань. Задані закриті та альтернативні запитання суттєво не вплинули на процес реконструкції подій. Динаміка допиту характеризується послідовним переходом від одного сюжету до іншого у відповідності зі змістом повідомлень ОСОБА_9 , поступовим розгортанням сюжетних ліній.
Психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_9 у процесі відтворення ним подій під час проведення його допиту від 05.04.2019 року (за матеріалами відеозапису зазначеної слідчої дії): середній рівень діалогової активності та ініціативності, наявність уточнень та пригадувань, відсутність розбіжностей у семантичної побудові промови, наявність свого бачення ситуації (не слідує за логікою розуміння ситуації слідчим). Під час проведення допиту в його пантомімічних реакціях не спостерігається ознак тривоги або страху, симптомів психоемоційного збудження, соматичної напруженості або збентеження. Встановлена схильність до надання неінформативних відповідей («не пам'ятаю», «не знаю» тощо) в частині розповіді підекспертного щодо його власної участі безпосередньо у скоєнні злочину в помешканні потерпілих. Це може обумовлюватись бажанням приховати інформацію, зменшити власну роль у скоєнні злочину або об'єктивною відсутністю у пам'яті підозрюваного подробиць даної частини події. Реконструкція ОСОБА_9 обставин та перебігу подій, що він реконструює, відображає достатній комплекс ознак, що, за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій. Опис ОСОБА_9 докримінальної, кримінальної і посткримінальної стадій злочину є змістовно збалансованим та дозволяє скласти цілісний сюжет реконструйованої події.
В поведінці ОСОБА_9 констатуються психологічні особливості, що властиві для самостійної реконструкції подій під час проведення його допиту від 05.04.2019 року.
- стенограм за результатами проведення допиту ОСОБА_9 (т. 5, а.п. 41-107, 108- диск), згідно якої він визнав участь свою та Перендішлі у вчиненні злочину відносно потерпілої ОСОБА_19 ;
- стенограма за результатами проведення одночасного допиту ОСОБА_9 та ОСОБА_13 (т. 5, а.п. 41-50, 108- диск), згідно якої ОСОБА_9 відмовився від раніше наданих показань щодо участі ОСОБА_18 у вчиненні злочину відносно потерпілої ОСОБА_19 , показав, що висадив Перендішлі в смт Хлебодарське Біляївського району Одеської області по путі слідування у Тарутинський район;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів (т. 7, а.п. 77-76, 77-диск, 74 - доручення, 71-73 - ухвала), відповідно до якого було отримано відеозапис з камер відеоспостереження АЗС «БРСМ-Нафта», розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Об'їзна, 5/1, за період часу з 17:00 годин 04 квітня 2019 року по 21:00 годин 04 квітня 2019 року, на якому зафіксовані ОСОБА_21 та ОСОБА_18 на автомобілі «ВАЗ 2107»;
- цифровий флеш-носій з відеозаписом затримання обвинуваченого ОСОБА_9 , де він перебуває на землі (т. 7).
З досліджених судом першої інстанції доказів вбачається, що ОСОБА_9 діяв умисно, у складі групи осіб за попередньою змовою, виконуючи відведену йому роль у реалізації спільного злочинного плану, спрямованого на заволодіння чужим майном.
Зокрема, обвинувачений прибув разом з іншими співучасниками до місця вчинення злочину, забезпечував спостереження за обстановкою з метою недопущення викриття злочину сторонніми особами, чим створював умови для безперешкодного вчинення нападу, у подальшому діяв узгоджено з іншими співучасниками, зокрема брав участь у пошуку грошових коштів потерпілої, а після вчинення злочину разом з іншими особами залишив місце події.
Вказані дії свідчать про те, що ОСОБА_9 усвідомлював суспільно небезпечний характер дій, передбачав їх наслідки та бажав їх настання, діючи з корисливим мотивом.
При цьому його роль як особи, що здійснювала спостереження за зовнішньою обстановкою, відповідно до усталеної судової практики, є складовою об'єктивної сторони розбою, оскільки спрямована на забезпечення реалізації злочинного наміру всієї групи.
Отже, незалежно від того, що ОСОБА_9 безпосередньо не застосовував насильство до потерпілої, його дії охоплюються єдиним умислом співучасників на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, а тому він є співвиконавцем кримінального правопорушення.
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив зібрані органами досудовогорозслідування докази, дав їм належну правову оцінку, на підставі чого прийшов до обґрунтованих висновків по суті обвинувачення, з якими погоджується й апеляційний суд, у зв'язку з чим вважає доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника про невинуватість ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України безпідставними.
Доводи обвинуваченого про необхідність перекваліфікації його дій на ч. 3 ст. 355 КК України є необґрунтованими, оскільки об'єктивні та суб'єктивні ознаки інкримінованого кримінального правопорушення не відповідають складу вказаного злочину.
Зокрема, матеріалами провадження не встановлено наявності будь-яких цивільно-правових зобов'язань між потерпілою та обвинуваченими чи іншими особами, в інтересах яких нібито діяли останні.
Натомість встановлено, що обвинувачені, діючи за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, проникли до житла потерпілої, зв'язали її та, погрожуючи застосуванням насильства, заволоділи грошовими коштами, що свідчить про наявність у їх діях ознак розбою, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Таким чином, насильство застосовувалося не з метою примушування до виконання зобов'язань, а як спосіб заволодіння чужим майном, що виключає можливість кваліфікації за ст. 355 КК України.
Крім того, апеляційним судом здійснена ретельна перевірка доводів апеляційної скарги обвинуваченого щодо здійснення на нього психічного та фізичного впливу працівниками поліції під час досудового розслідування, шляхом постановлення ухвали Одеським апеляційним судом від 25.09.2024 року, якою доручено Другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві проведення дослідження фактів, викладених у заяві щодо застосування до ОСОБА_9 фізичного та психологічного впливу на стадії досудового розслідування співробітниками Овідіопольского ВП ГУНП в Одеській області у даному кримінальному провадженні, шляхом внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування..
30.12.2025 до канцелярії апеляційного суду надійшла відповідь від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві щодо прийнятого процесуального рішення, за результатами розгляду заяви обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до якої за результатами досудового розслідування кримінального провадження №62024150020001936, внесеного до ЄРДР 23.10.2024 факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України не підтвердився, внаслідок чого кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю будь-яких об'єктивних доказів.
Таким чином, доводи сторони захисту про здійснення на обвинуваченого психічного та фізичного впливу на стадії досудового розслідування працівниками поліції є необґрунтованими.
Разом з тим, клопотання захисника про повторне дослідження доказів колегією суддів з урахуванням думки учасників кримінального провадження відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України залишено без розгляду, оскільки захисник ОСОБА_8 просив залишити його без розгляду.
Щодо доводів сторони захисту про те, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_19 щодо відшкодування моральної шкоди слід залишити без задоволення, колегія суддів зазначає наступне.
Потерпіла ОСОБА_12 звернулася до суду з цивільним позовом (т. 1, а.п. 144-147), який в подальшому був уточнений (т. 2, а.п. 17-20) до обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , стверджуючи, що вчиненим кримінальним правопорушенням їй завдана матеріальна шкода, пов'язана з вартість викраденого у нього майна та моральна шкода, та просила стягнути з обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_9 на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 260853,30 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди 150000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що при заподіяні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Відповідно до ст. 454 ЦК України відшкодування моральної шкоди може бути зменшено судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).
Місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що неправомірними діями обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , внаслідок яких було вкрадено майно потерпілої ОСОБА_12 , їй також було заподіяно моральної шкоди, яка виразилася в її моральних стражданнях, погіршенні її психічного й фізичного здоров'я та в істотній зміні її нормальних життєвих зв'язків, а тому з урахуванням глибини й тривалості моральних страждань потерпілої на її користь із обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_9 слід стягнути 150000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди у солідарному порядку.
Також, при визначенні суми відшкодування, суд враховав вимоги розумності і справедливості.
Апеляційний суд вважає, що визначений розмір моральної шкоди є співмірним, розумним та не призведе до збагачення потерпілої.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції щодо задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди та вважає його обґрунтованим.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд першої інстанції врахував, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, характер та ступінь його участі у вчиненні кримінального правопорушення, та вважає, що йому має бути остаточно призначене покарання у виді 10 років 1 місяця позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Водночас, суд з урахуванням встановлених обставин не знайшов правових підстав для застосування положень як ст. 69 КК, так і ст. 75 КК.
Окрім того, оскільки ОСОБА_9 вчинив особливо тяжкий корисливий злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України йому призначено додаткове покарання - конфіскація майна як обов'язкове.
Погоджуючись з позицією суду першої інстанції, колегія суддів враховує також сталу практику Верховного Суду, згідно якої визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Таким чином апеляційний суд вважає, що призначене покарання за своїм видом і розміром є законним, достатнім, співрозмірним, справедливим та призначене у відповідності до вимог ст. 50 та 65 КК України.
Отже, колегія суддів повністю погоджується з висновком районного суду та вважає, що призначена міра примусу до обвинуваченого узгоджується з вимогами закону, є необхідною та достатньою для його виправлення, справедливою та такою, що не суперечить положенням закону України про кримінальну відповідальність і відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
З огляду на вищевикладене колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону під час розгляду справи та постановлення вироку суду, а тому вважає, що постановлений по справі вирок відносно ОСОБА_9 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни за результатами апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи наведене апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції ухвалено з дотримання принципу повноти, об'єктивності та всебічності розгляду справи, висновки суду ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, а призначене обвинуваченому покарання відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та даним про його особу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційні скарги обвинуваченого та захисника залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції - без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 07.07.2022 у кримінальному провадженні №12019160380000067, внесеному до ЄРДР 11.01.2019 відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4