Справа № 127/8980/26
Провадження №11-сс/801/276/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
25 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора в режимі відеоконференції ОСОБА_6
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2026 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ординці, Погребищенського району, Вінницької області, громадянина України, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другої статті 307 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2026 року задоволено клопотання слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 12026020010000301, внесеного до ЄРДР 16.03.2026 за ознаками частини другої статті 307 КК України - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється за частиною другої статті 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 21:00 години 14 травня 2026 року.
Одночасно визначено заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, за умови внесення якої підозрюваним чи іншим заставодавцем на ОСОБА_8 покладено обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вказав, що прокурором під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, а також наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, внаслідок чого за відсутності підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу дійшов висновку про необхідність застосування виключного запобіжного заходу, яким є тримання під вартою.
Водночас вирішуючи питання про визначення застави слідчий суддя вважав за необхідне визначити її у максимальному розмірі, визначеному пунктом другим частини п'ятої статті 182 КПК України для тяжких злочинів.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2026 року. Просить винести своє рішення, яким застосувати до підозрюваного менш суворий запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, а у разі неможливості цього запобіжного заходу - зменшити розмір застави до мінімального, визначеного для відповідної категорії злочинів.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала слідчого судді є незаконна, винесена з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, прокурором під час судового розгляду не доведені обставини для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, також слідчий суддя не взяв до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки, малолітню дитину. Також на переконання захисника слідчим суддею не враховано майновий стан підозрюваного, внаслідок чого визначена застава є явно непомірною.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній та просив задовольнити її в повному об'ємі.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з ухвали, слідчим суддею зазначені вимоги закону дотримано та висновки в частині необхідності застосування виключного запобіжного заходу а також визначення розміру застави, достатньої для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, належним чином умотивовані.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Окрім цього за приписами статті 187 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Висновки щодо обґрунтованості підозри
Стосовно обґрунтованості підозри, суд зазначає, що за змістом пункту три частини першої статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статті 278 КПК України за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому в кримінальному процесуальному розумінні існує відмінність між обґрунтованістю та доведеністю висунутої підозри, в тому числі на підставі достатніх, допустимих та достовірних доказів.
Так, у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1(с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1(с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".
Зі змісту ж оголошеної підозри та доданих до клопотання слідчого документів, в достатній мірі можна дійти висновку, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 307 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України віднесено до тяжких злочинів.
Висновки щодо застосування виключного запобіжного заходу
Стосовно застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд зазначає, що у цьому провадженні ОСОБА_8 оголошено підозру за частиною другої статті 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини. Дане кримінальне правопорушення віднесено до тяжких злочинів.
Також слідчий суддя з огляду на початкову стадію досудового розслідування дійшов вірного висновку про досить високу імовірність ризиків ухилення від слідства, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню з боку підозрюваного та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Сукупність цих даних дають підстави на даний час дійти висновку про неможливість застосування до ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, у тому числі цілодобового домашнього арешту.
Висновки щодо визначення застави
Розмір застави для різних категорій кримінальних правопорушень (злочинів) визначений пунктами першим-третім частини п'ятої статті 182 КПК України, та з-поміж інших, щодо осіб, підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину, встановлений у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому застава в жодному разі не виконує функції покарання особи, адже обрання цього заходу не означає доведення її вини, натомість її розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Кримінальний процесуальний закон саме на слідчого суддю покладає обов'язок під час визначення розміру застави перевіряти, чи він не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою вона може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану.
За приписами частини другої статті 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Застосовані загальні принципи щодо обґрунтування тримання підозрюваного під вартою та визначення розміру застави наведені, зокрема, в рішенні у справі «Корбан проти України» від 04.07.2019, де йдеться про те, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред'явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.
Відтак на переконання апеляційного суду даний розмір застави, який слідчий суддя визначив, є співмірною тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа та такою, за умови внесення якої забезпечить виконання процесуальних рішень.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2026 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другої статті 307 КК України, з визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень -залишити без змін.
Ухвала є остаточною та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: