Справа 688/1317/26
№ 1-кп/688/155/26
Вирок
іменем України
24 березня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026244060000021 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий відповідно до ст. 108 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
встановив:
Стислий опис провадження
23.03.2026 із Шепетівської окружної прокуратури до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт з додатками від 19.03.2026 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 07.01.2026 за №12026244060000021 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, з угодою про визнання винуватості
24.03.2026 суд призначив справу до підготовчого судового засідання на 24.03.2026.
Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
16.11.2025 о 22 год 15 хв ОСОБА_5 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, спільно із особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, перебуваючи на тротуарній доріжці поблизу магазину «Тайстра», який розташований за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 74 в м. Шепетівка Хмельницької області, тобто в громадському місці, зупинили неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким, під приводом того, що їм не сподобалось як останній на них дивиться, безпричинно, під малозначним приводом, затіяли суперечку, в ході якої ображали його нецензурними словами, в подальшому, діючи умисно, з хуліганських мотивів та спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, що супроводжувалося особливою зухвалістю у вигляді демонстрації зневажливого ставлення до суспільних інтересів, виражаючи елементи вседозволеності та зверхності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи об'єднаним єдиним злочинним умислом, умисно, безпричинно, почергово, кулаками рук нанесли неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 декілька ударів в ділянку обличчя, спричинивши тілесні ушкодження, від яких неповнолітній потерпілий впав спиною на асфальтобетонне покриття тротуару.
Не припиняючи свої протиправні хуліганську дії, ОСОБА_5 , з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, продовжили побиття неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , а саме ОСОБА_5 утримував ззаду за тулуб неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , який лежав на асфальтобетонному покритті тротуару та намагався підвестись і опору не чинив, в той час, як особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, приниження його честі і гідності, ногами, наніс численні удари в голову, по верхніх кінцівках та тулубу, спричинивши тілесні ушкодження.
Внаслідок указаних спільних умисних, протиправних хуліганських дій ОСОБА_5 та особи, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: саден верхніх кінцівок та тулубу, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, а також забійної рани внутрішньої поверхні губи, травматичного періодонтиту 1, 2-го зубів на верхній щелепі справа та зліва, саден м'яких тканин голови, обличчя, струсу головного мозку, які в сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Своїми умисними діями, які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.
Угода про визнання винуватості укладена 19.03.2026 у місті Шепетівці в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 07.01.2026 за №12026244060000021 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 .
В угоді про визнання винуватості визначені істотні обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:
1. Ступінь та характер сприяння підозрюваним у проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо нього, визнання вини у вчиненні злочину, а також активне сприяння ОСОБА_5 розкриттю кримінального правопорушення, що виразилось у добровільному повідомленні ним про всі обставини вчинення інкримінованого йому діяння, наданні правдивих показів, добровільної участі у слідчих діях, критичне ставлення до вчиненого, зокрема усвідомлення протиправності вчинених ним діянь, жалкує з приводу вчиненого.
2. Наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового провадження щодо кримінальних правопорушень.
3. Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочином, особу підозрюваного, який в силу ст. 108 КК України раніше не судимий, має стійкі соціальні зв'язки та постійне місце проживання, одружений, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
4. Підозрюваний ОСОБА_5 здійснив благодійну пожертву на Збройні сили України шляхом перерахування грошових коштів в сумі 10000 грн (Одержувач: Міністерство оборони України; Код ЄДРПОУ:00034022; Назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код банку (МФО): 820172; Реєстраційний рахунок: UA458201720313281002302018611; Призначення платежу: благодійна пожертва на користь ЗСУ).
Відповідно до укладеної угоди, ОСОБА_5 зобов'язався беззастережно визнати свою вину в обсязі підозри.
Сторони угоди домовилися про призначення ОСОБА_5 узгодженого покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_5 не судимий відповідно до ст. 108 КК України, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у центрі пробації, під динамічним спостереженням лікарів нарколога та психіатра КНП «Шепетівська БПЛ» не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне усунення заподіяної шкоди.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
В угоді зазначено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК.
В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК, та наслідки відмови від права на судовий розгляд, передбачені частиною 4 статті 474 КПК.
Позиції учасників судового провадження щодо угоди.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні угоду підтримав, вказавши на її відповідність вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність цього кримінального правопорушення до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості у інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також прокурор зазначив, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 та його законний представник ОСОБА_7 надали письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, просили справу розглянути без їх участі.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді, беззастережно визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні за викладених у обвинувальному акті обставин та щиро розкаюється, просив суд затвердити угоду. При цьому зазначив, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, проте просив затвердити укладену угоду. Вказав, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження, спроможний виконати узгоджене покарання. Крім того, повідомив, що укладення угоди про визнання винуватості її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні також просила затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним та відповідає інтересам обвинуваченого.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
За пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів без будь-яких умов.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 296 КК України відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Суд встановив, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того, укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.
Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.
Встановлено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК. В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК.
В укладенні угоди згідно з пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК брав участь захисник.
Суд вважає, що укладена угода відповідає нормам КК та інтересам суспільства і в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановленої санкції статі Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Висновок суду щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.
Суд не встановив підстав для відмови в затвердженні даної угоди, передбачених частиною 7 статті 474 КПК, а тому, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, дійшов висновку про необхідність її затвердження, шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого покарання у виді позбавлення волі.
Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судових витрат у справі не має.
Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.65,66,75,76 КК, а також ст. 124, 314, 374-376, 469-475 КПК, суд,
ухвалив
Затвердити угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2026 за №12026244060000021 укладену 19.03.2026 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 .
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.
Речові докази - оптичний диск із скрін-шотами та записами з камер внутрішнього спостереження магазину «ТРАШ» залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд, з підстав, передбачених статтею 394 КПК та з урахуванням обмежень, визначених частиною 2 статті 473 КПК.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Роз'яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя: ОСОБА_8