про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1257/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 1315 від 24.07.2025 року "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період" в частині призову та відправлення до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , 1996 року народження;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби солдата ОСОБА_1 , 1996 року.
Позовну заяву підписано представником позивача адвокатом Мар'яном І.С.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 5 КАС України).
Так, згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддя зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Дослідженням матеріалів позову суддею встановлено, що позивачем оскаржується наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1315 від 24.07.2025 року «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову та відправлення до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , 1996 року народження.
Такий позов стосується питань проходження військової служби, а тому відносяться до категорії справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, щодо яких встановлено строк звернення до суду в межах одного місяця.
Відтак, суддя у цій справі доходить до висновку, що з вказаним позовом, позивач звернувся з порушенням місячного строку, оскільки наказ «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період» № 1315 датований 24.07.2025 року, а позовну заяву скеровано до суду засобами поштового зв'язку 20.03.2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з тим, звертаючись до суду поза межами місячного строку, представником позивача не подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази в підтвердження таких обставин.
Варто зазначити, що представником позивача не надано суду будь-яких доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Окрім цього, згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається із позовної заяви, позивач зазначає відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Військову частину НОМЕР_1 .
Пунктом 9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суддя зазначає, що по своїй правовій природі позовні вимоги можуть бути звернені тільки до відповідача, тобто суб'єкта владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й до інших осіб, якими, на переконання позивача порушені його права та законні інтереси.
Як визначено п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Дослідженням матеріалів позову суддею встановлено, що позивачем оскаржується виключно наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1315 від 24.07.2025 року «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову та відправлення до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , 1996 року народження, а також заявлено вимогу про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби солдата ОСОБА_1 , 1996 року.
Водночас, усупереч наведеним вище нормам процесуального права, позивачем не обґрунтовано, яким чином порушуються його права ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, позивачу та його представнику належить визначити суб'єктний склад у відповідності до вимог КАС України, або ж навести аргументи, яким чином порушені його права з боку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищенаведене, суддя вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення, а саме для належного обґрунтування підстав пропуску строку на звернення до суду та визначення суб'єктного складу у відповідності до вимог КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов