про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1122/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
встановив:
13.03.2026 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов військової частини НОМЕР_1 (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) з такими позовними вимогами:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 , безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 197000,00 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом, суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів протягом тримісячного строку, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, згідно ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із поданого позову вбачається, що ОСОБА_1 05.06.2025 уклав з Міністерством оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 контракт про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №41- РС від 05.06.2025 ОСОБА_1 призначений на посаду стрільця- помічника гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно- штурмового взводу 10 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до умов контракту ОСОБА_1 зобов'язався у разі невиконання умов контракту повернути одноразову грошову допомогу, виплачену згідно з умовами контракту (Розділ IV Угоди сторін).
Актом службового розслідування № 46455 від 19.10.2025 встановлено, що солдат за контрактом ОСОБА_1 з 07.10.2025 самовільно залишив місце служби військову частину НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2025 №7849 за самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 , а саме пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , відсутність на військовій службі з 09 години 40 хвилин 07 жовтня 2025 року без поважних причин, порушення вимог статей 17, 65 Конституції України, статті 17 Закону України "Про оборону України", частини 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", вимоги статей 6, 11, 12, 14, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі пункту "в" статті 48, 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на стрільця-номера обслуги 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 10 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення "сувора догана".
Також у вказаному наказі зазначено, що відповідач протиправно отримав грошове забезпечення у сумі 200000,00 грн.
Отже, про заподіяння відповідачем державі матеріальної шкоди внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків, позивачу було відомо ще станом на 19.10.2025.
В той же час, позивач звернувся до суду з цим позовом тільки 13.03.2026, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що є недоліком позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи наведені вище обставини справи та норми КАС України, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Крім того слід зазначити, що згідно ч3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Судовий збір згідно з ч.1 ст.3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу абз.2 п.п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI у разі подання позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328,00 грн.
З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.
Як видно з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог майновий.
Стосовно розміру судового збору за позовну вимогу майнового характеру суд зазначає, що 1,5 відсоток ціни позову даного спору становить 2955,00 грн ((197000,00)*1,5/100), тобто менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3328,00 грн (3328,00*1) та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3328,000,00 грн (3328,00*10), то розмір судового збору за подачу позову до суду становитиме 3328,00 грн.
Проте, згідно ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, враховуючи подання позивачем позовної заяви в електронній формі через систему "Електронний суд", беручи до уваги коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, сума судового збору, яку позивачу необхідно сплатити становить 2662,40 грн (3328,00 грн *0,8).
Тому, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Однак, позивачем судовий збір за звернення до суду із цим позовом не сплачено.
Крім того, згідно ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.9 ст.18 КАС України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 113 розділу V "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21 до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.
У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.
Відповідно до п/п. 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно з рішенням Ради суддів України від 05.08.2022 №26 при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) заявнику (учаснику справи) слід додатково подавати їх суду в паперовій формі.
Судом встановлено, що через "Електронний Cуд" надійшла позовна заява з додатками, граничний обсяг якої перевищує 30 аркушів, що підтверджується інформаційною довідкою від 13.01.2026.
Відсутність матеріалів, зазначених у додатках до позовної заяви, унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем вимог ст.160 КАС України.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:
- подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду;
надати суду належні та допустимі докази сплати судового збору на суму 2662,40 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими додатками (доказами) у паперовій формі.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
При цьому суд роз'яснює, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Григораш