Справа № 297/3953/25
Провадження № 2/565/378/26
24 березня 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,
До Вараського міського суду Рівненської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ПАТ «СК «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою в розмірі 12 740,00 грн.
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24 березня 2026 року.
11 березня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору між сторонами та повернення сплаченого судового збору. У заяві зазначено, що відповідач сплатив борг у повному розмірі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлений у порядку визначеному ЦПК України, причини неявки не повідомив.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Пунктом 2 ч.1 ст.255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20.
Оскільки неврегульованих питань на час розгляду справи між сторонами не залишилося, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору в даній справі, у зв'язку з чим вважає за необхідне провадження у справі закрити на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, зокрема, порядок його повернення, визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи зазначене, наявні підстави для повернення позивачу 2 422,40 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №12859 від 12 червня 2025 року.
Керуючись статтями 255, 260, 354, 355 ЦПК України, суд
Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - закрити.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Євроінс Україна» (вул. В.Васильківська, 102, м.Київ, код ЄДРПОУ 22868348) судовий збір в сумі 2 422,40 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №12859 від 12 червня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.352-355 ЦПК України.
Суддя Г.В. Бренчук