про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2026 року справа № 580/2852/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/2852/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Житомирська 6, м.Сміла, Черкаська область, 20701, код ЄДРПОУ 36091333) про визнання протиправною та скасування постанови, постановив ухвалу.
23.03.2026 вх.№15256/26 Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, де просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відомості про зняття арешту до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;
- зняти арешт у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у вигляді постанови Смілянського міського відділу ДВС про арешт майна боржника та оголошення його відчуження від 26.01.2010 серії АМ №221805.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Відповідно до статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позивач формує суперечливі вимоги до різних відповідачів без дотримання п.2, п.4 ч.5 ст.160 КАС України щодо постанови від 2010 року без урахування строків звернення та без дотримання п.2 ч.1 ст.5 КАС України.
Відповідно до висновку Верховного Суду у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України (п.28 у постанові ВС від 10 жовтня 2024 року у справі № 580/4217/24 ЄДРСР 122226765).
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України Позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права обраним яким саме відповідачем (Смілянським міським відділом ДВС, Відділом державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) з наданням доказів правонаступництва та виконання вимог ч.7 ст.161 КАС України про надання копії індивідуального акта.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
ВПВС у справі № 640/2475/19 висновує: визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16 висновує: під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач не повідомив суд з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду у публічно-правовому спорі.
Верховний Суд у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частин першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 123, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким відповідачем; редакції позовної заяви в контексті ч. 1 ст. 5 КАС України та із описом додатків із зазначенням кількості аркушів; повідомлення: з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду з наданням доказів на підтвердження; обгрунтування протиправної бездіяльності Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та формування зрозумілих вимог; визначення належних відповідачів і надання інформації про правонаступників, обгрунтованого клопотання з доказами на підтвердження оскарження індивідуального акта від 2010 року і формування відповідних вимог; надання копії постанови від 26.01.2010 серії АМ №221805 з доказами про отримання.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала складена, підписана 24.03.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА