24 березня 2026 року справа № 580/10305/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Український Державний науково-дослідний Інститут медико-соціальних проблем Інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Гузь О.С. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи “Український Державний науково-дослідний Інститут медико-соціальних проблем Інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1А) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №ЦО-18076 від 01 серпня 2025 року про скасування рішення МСЕК №5060 від 23.08.2017 про встановлення ОСОБА_1 II (другої) групи інвалідності, на підставі загального захворювання, безтерміново, з 23.08.2017.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 24.09.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Ухвалою суду від 21.10.2025 витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких прийняте рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю та зупинено провадження в адміністративній справі до отримання судом витребуваних документів або доказів поважності причин неможливості їх подання до суду.
Ухвалою суду від 24.03.2026 поновлено провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог представник, зокрема, зазначив, що рішенням Черкаської обласної МСЕК № 2 встановлено 2 групу інвалідності. Спірне рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю відповідач прийняв з грубим порушенням встановленої законодавством процедури його прийняття, адже лист ДБР № 17/2/1-46113 вих-2517/2/1-20401-24 від 28.05.2025 не є належною підставою для проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення про встановлення інвалідності оскільки така підстава відсутня в п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Позивач оглядався заочно експертною командою відповідача, що є протиправним, адже оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі відповідних медичних установ, а позивач не викликався для прийняття участі в засіданні, на якому прийняте рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю.
Відповідач подав відзив на позов, у якому заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що до відповідача надійшли листи МОЗ України, якими доручено ЦМСЕК МОЗ України на виконання запитів, зокрема і Державного бюро розслідувань від 15.04.2025 № 259/01-09/1 здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення у тому числі і стосовно позивача. Зазначає, що огляд позивача не проводився та не передбачався - проводилась перевірка обґрунтованості встановлення інвалідності II групи, загальне захворювання, безстроково, за наявними медичними документами всебічного обстеження під час направлення на МСЕК. Вважає, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО від 08.05.2025 № ЦО-15751 є законним та обґрунтованим. Також просив поновити строк на подання відзиву порушеного із поважних причин.
Представник позивача подав заперечення щодо поновлення строків на подання відзиву відповідачем, а також подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача.
Представником третьої особи подано пояснення по справі, де зазначено що позивачу з 23.08.2017 призначено пенсію по інвалідності 2-ї групи загального захворювання на підставі виписки із акта огляду МСЕК серії 12ААА № 8701554. За заявою від 18.12.2024 позивача переведено із пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 1697. У зв'язку з надходженням до головного управління Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 01.08.2025 № ЦО-18076 щодо невстановлення групи інвалідності із 23.08.2017, розмір пенсії переглянуто. Пенсія за період із 23.08.2017 до 31.08.2025 у сумі 1689213,83 грн підлягає поверненню. Зазначено, що виплата пенсії по інвалідності є похідним від наявності/відсутності у особи інвалідності, підтвердженої органами медико-соціальної експертизи та результатами оцінювання повсякденного функціонування особи. У випадку надходження інших документів про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності Позивачу, рішення щодо поновлення пенсії по інвалідності буде переглянуте у порядку, визначеному законодавством.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що рішенням Черкаської обласної МСЕК № 1 від 23.08.2017 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААА № 8701554від 23.08.2017.
ОСОБА_1 з 23.08.2017 призначена пенсія по 2 групі інвалідності відповідно до Закону України “Про прокуратуру».
Комісією ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» 26.10.2020, на виконання доручення Генеральної прокуратури України проведено перевірку медичних документів працівників прокуратури Черкаської області, зокрема і ОСОБА_1 з метою визначення дотримання вимог законодавства при встановленні групи інвалідності.
Згідно виписки із протоколу засідання Центральної МСЕК № 53 від 26.10.2020 ОСОБА_1 підтверджена 2 група інвалідності від загального захворювання- безтерміново.
Позивачем отримано витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатом перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 01.08.2025 № ЦО-18076, яким скасовано 2 групу інвалідності ОСОБА_1 .
Підставою для прийняття Рішення зазначено: згідно наданої медико-експертної документації, враховуючи відсутність попереднього лікування, підстави для встановлення будь-якої з груп інвалідності сумнівні, що не дає підстав для встановлення інвалідності з 23.08.2017. Підстава: Постанова КМУ №1317 від 2009р.
ГУ ПФУ в Черкаській області листом від 11.09.2025 повідомило позивача, що відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 01.08.2025 ЦО-18076, який направлено Державною установою “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» встановлено, що у період з 23.08.2017 до 31.08.2025 позивачу надміру виплачено пенсію у сумі 1689213,83 грн.
Позивач вважає рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи про скасування рішення про встановлення ІІ групи інвалідності протиправним, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з ч. 19 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон № 875-ХІІ) (у редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі ст. 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
На підставі ч. 2 ст. 6 Закону № 875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.
Суд зауважує, що п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні Закону України від 19.12.2024 № 4170-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» у положення установлено, що:
особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;
документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:
видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України “Про військовий обов'язок та військову службу» та “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;
особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).
Згідно з пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-IX повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» Кабінет Міністрів України затвердив Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Положення № 1338), Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок № 1338) та у пункті 3 установив, зокрема, що з моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи: перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Пунктом 4 Положення № 1338 визначено, що експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України “Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 6 Положення № 1338 оцінювання проводиться:
Центром оцінювання функціонального стану особи;
експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я.
Пунктом 7 Положення № 1338 визначено, що права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Відповідно до пп. 2 п. 8 Положення № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Пунктом 1 Порядку № 1338 встановлено, що цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).
Відповідно до п. 51 Порядку № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.
До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.
Робоча група з моніторингу:
здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;
формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.
Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 875-ХІІ громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.
З наведених законодавчих приписів слідує висновок, що особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності, а документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є зокрема видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Установою, уповноваженою проводити перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, є Центр оцінювання функціонального стану особи.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.12.2024 № 2022 “Про покладання прав та обов'язків Центру оцінювання функціонального стану» визначено покласти права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на Державну установу “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
У відповідності до пункту 51 Порядку № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
З аналізу наведених норм вбачається, що підставою проведення перевірки обґрунтованості та скасування таких рішень є наявність постанови слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді.
У п.6.1. спірного рішення зазначено «Підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» зазначено: «постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді».
Пункт 6.2. витягу із спірного рішення містить посилання на: «лист від ДБР № 17/2/1-46113 вих-2517/2/1-20401-24 від 28.05.2025 кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024 р».
Оцінюючи вказані підстави проведення перевірки, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду лист ДБР № 17/2/1-46113 вих-2517/2/1-20401-24 від 28.05.2025, а долучений відповідачем до матеріалів справи лист ДБР від 31.01.2025 №3187-25/10-2-02-01-1348/25 має наступний зміст: «На лист Міністерства охорони здоров'я України №25/3016/2-25 від 24.01.2025 для організації проведення перевірок обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями направляємо постанову слідчого від 31.01.2025 для організації виконання».
Відповідно до постанови слідчого Головного слідчого управління ДБР від 31.01.2025 залучено в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» у кримінальному провадженні від 21.10.2024 №62024000000000923, а не проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про підтвердження ОСОБА_1 2 групи інвалідності.
При цьому, жодні листи правоохоронних органів або сама по собі наявність кримінального провадження не можуть бути підставою проведення перевірки обґрунтованості рішень про встановлення особі інвалідності.
Суд звертає увагу, що згідно частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведених імперативних норм процесуального закону, відповідач не довів правомірності оскарженого рішення, не заперечив проти викладених позивачем доводів щодо відсутності підстав для призначення перевірки законності встановлення позивачу інвалідності, а також щодо відсутності інформування позивача про призначену перевірку обґрунтованості встановлення позивачу інвалідності.
В контексті наведеного, суд зазначає, що у відповідності до зазначених вище норм Порядку № 1338 виклик особи для проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення інвалідності здійснюється в обов'язковому порядку. Така перевірка проводиться без участі особи тільки у випадку якщо вона відмовилась від участі або не прибула без поважних причин.
У п. 8.3 оскаржуваного рішення: «Відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи (у разі її відмови або неприбуття)» зазначено відмова.
Проте, на виконання ухвали суду від 21.10.2025 відповідач не надав жодних доказів виклику позивача для проведення оцінювання та доказів відмови від повного медичного обстеження.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу, що Закон України “Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
В розумінні п. 1, 3, 4, 11 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073-IX адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.
Адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Функції публічної адміністрації - надання адміністративних послуг, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності, вирішення інших справ за заявою особи або за власною ініціативою адміністративного органу.
Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за порядком формування та наданими повноваженнями щодо прийняття рішень відповідають критеріям органу публічної адміністрації, тому на них при виконанні повноважень поширюються вимоги Закону № 2073-IX.
Наділення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи владними повноваженнями також підтверджується тією обставиною, що відповідно до п. 9 ч. ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
У відповідності до ст. 17 Закону № 2073-IX особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Адміністративний орган зобов'язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов'язків.
Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
В силу положень ст. 63 Закону № 2073-IX учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес, крім випадків, передбачених цим Законом.
Право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений цим Законом для подання заяви.
Адміністративний орган інформує учасника адміністративного провадження про можливі негативні наслідки його неучасті у провадженні та ненадання пояснень та/або заперечень у справі, у тому числі у разі оскарження адміністративного акта.
Заслуховування не проводиться, якщо: 1) необхідно вжити негайних заходів для запобігання заподіянню шкоди; 2) відповідно до законодавства вимагається негайне прийняття рішення; 3) адміністративний орган приймає відповідний адміністративний акт в автоматичному режимі; 4) прохання заявника є очевидно безпідставним.
З наведеного нормативно-правового регулювання адміністративної процедури вбачається, що орган публічної адміністрації повинен проінформувати особу, звернення якої розглядається, про права та обов'язки, в тому числі право брати участь у процедурі адміністративного провадження, а у випадку негативних для особи наслідків, які тягне за собою адміністративний акт - заслуховування особи проводиться в обов'язковому порядку.
Відповідач не надав до суду доказів інформування позивача про його права та обов'язки, в тому числі право бути заслуханим та право надавати документи. Отже, проведення розгляду справи експертною командою без участі позивача є порушенням вищенаведених вимог Закону № 2073-IX та Порядку № 1338.
З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач допустив порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення інвалідності позивачу.
Суд врахував, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд встановив, що спірне рішення є необґрунтованим, оскільки відповідачем не визначено конкретних підстав прийнятого рішення.
Так, зі змісту оскарженого рішення в п.9 вбачається наступна підстава для його прийняття: згідно наданої медико-експертної документації, враховуючи відсутність попереднього лікування, підстави для встановлення будь-якої з груп інвалідності сумнівні, що не дає підстав для встановлення інвалідності з 23.08.2017. Однак, в рішенні не конкретизовано про відсутність яких підстав для встановлення інвалідності. Також не зазначено яким саме нормам законодавства (стаття, пункт, підпункт) не відповідає рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача є протиправним.
Отже, суд приходить до висновку, що проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення Черкаської обласної МСЕК №1 від 23.08.2017 про встановлення позивачу 2 групи інвалідності без наявності належних підстав з порушенням порядку, здійснено всупереч принципу правової визначеності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким критеріям оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.
При прийнятті рішення у цій справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, аде документально не підтвердив понесені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 01.08.2025 ЦО-18076 про скасування рішення Черкаської обласної МСЕК №1 про встановлення ОСОБА_1 2 групи інвалідності з 23.08.2017.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР