Дата документу 18.03.2026Справа № 1622/4283/2012
Провадження № 6/554/14/2026
18 березня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі головуючого судді Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Мазніченко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, -
встановив:
02 грудня 2025 року Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, де просили зняти тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 накладеного ухвалою №1622/4283/2012 від 03.04.2012 року, виданого Шевченківським (Октябрським) районним судом міста Полтави за поданням Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В обґрунтування зазначеної заяви вказали, що Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомляє, що у відділі на виконанні перебуває виконавче провадження №265411843 примусового виконання виконавчого листа №2-823 від 13.05.2011 року виданий Полтавським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Ухвалою №1622/4283/2012 від 03.04.2012 року, виданого Шевченківським (Октябрським) районним судом міста Полтави за поданням державного виконавця Полтавського РУЮ тимчасово обмежено боржника у праві виїзду за межі України.
Державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, станом на 01.12.2025 року заборгованість відсутня. Розрахунок здійснений на підставі наявних в матеріалах виконавчого провадження квитанцій про сплату аліментів, платіжних доручень, інформації про середню заробітну плату працівника для даної місцевості, інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Сторони належним чином повідомлені про судове засідання.
Неявка учасників процесу не перешкоджає розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, суд зазначає:
Відповідно до частин 1, 3 ст.441 ЦПК України, суд може застосувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що обмеження у праві виїзду за межі України є тимчасовим заходом, спрямованим на обмеження фізичної особи боржника у праві вільного перетинання державного кордону України, що має на меті забезпечення виконання зобов'язань, покладених на таку особу відповідним рішенням суду.
При цьому, як застосування такого заходу до фізичної особи - боржника, так і його скасування відноситься до компетенції суду.
Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.
Відповідно до ч.5 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
При цьому слід зауважити, що ст.441 ЦПК України не визначає умов (підстав), за наявності яких суд скасовує тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у разі зміни нею своєї поведінки по відношенню до виконання покладеного на неї рішенням суду обов'язку, зокрема, внесення платежів на погашення заборгованості, добросовісне виконання обов'язків боржника, які визначені Законом України «Про виконавче провадження», а також прийняття необхідних заходів для виконання рішення суду.
Таким чином, скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.
Тобто, вирішуючи питання про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, суд повинен з'ясувати наявність обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, станом на 01.12.2025 року заборгованість відсутня.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Отже, судом встановлено, що на час розгляду заяви відпали підстави, що слугували причиною для встановлення відповідного обмеження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України є обґрунтованою.
Керуючись ст. 260, 261, 441 ЦПК України, суд,
Заяву Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон - задовольнити.
Зняти тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) накладеного ухвалою №1622/4283/2012 від 03.04.2012 року, виданого Шевченківським (Октябрським) районним судом міста Полтави за поданням Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Копію ухвали направити до Державної прикордонної служби України для виконання.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Суддя: В.М.Бугрій