Справа № 344/5671/26
Провадження № 2/344/4417/26
про повернення позовної заяви
24 березня 2026 року місто Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
23 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року дану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В.
Суддя, розглянувши матеріали позовної заяви, виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви.
Згідно частини другої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Статтею 43 Цивільного процесуального кодексу України визначені права та обов'язки учасників справи. Так, частиною восьмою цієї статті встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Наведені положення засвідчують обов'язковість та безумовність вимоги процесуального закону стосовно підписання позовної заяви власноручним або електронним цифровим підписом позивача (його представника) або особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, як підтвердження справжньої волі позивача на настання відповідних правових наслідків станом на час звернення до суду із позовом та заявою про забезпечення позову, отже з дотриманням принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Із переданих судді матеріалів справи вбачається, що позовна заява не підписана позивачем ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Аналіз положень пункту 1 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України вказує на те, що за наявності описаних в ньому обставин повернення позовної заяви, яка не підписана позивачем або його представником, є обов'язком, а не правом суду, тобто подання до суду непідписаної позовної заяви є обставиною, яка у відповідності з принципом диспозитивності, імперативно унеможливлює її прийняття та початок судового провадження за такою заявою.
За викладених обставин, суддя приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Водночас, суддя звертає увагу, що відповідно до частини сьомої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, відповідно із дотриманням визначеного процесуальним законом способу звернення.
Керуючись ст.ст. 185, 258-260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мелещенко Л.В.