справа№380/16872/25
24 березня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівська області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), в якій просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання Управлінню Державної казначейської служби у Залізничному районі міста Львова про повернення ОСОБА_1 сплаченого згідно з квитанцією від 04.09.2024 №ПН 3880038 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі операції купівлі нерухомого майна в розмірі 42 795 грн 10 коп (1% від вартості нерухомого майна) за реквізитами: Установа банку: АТ «ПУМБ», МФО Банку: 334851, Отримувач платежу: Капустяник Анна Юріївна, IBAN: НОМЕР_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 .
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що позивачем придбано у ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу квартири від 04.09.2024, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М., кв. АДРЕСА_1 . Вищезазначену квартиру було придбано за 4279511 грн. згідно умов договору. Оціночна вартість квартири, відповідно до висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності ТзОВ «Нерухомість Дельта», пароль пошуку звіту про оцінку: ВМПАОА004703, становить 4279511 грн. Відповідно до вимог законодавства України, ОСОБА_1 сплачено до державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 42795,10 грн. (1% від вартості нерухомого майна), що підтверджується копією квитанції від 04.09.2024 № ПН 2880038. 25.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 42795,10 грн. (1% від вартості нерухомого майна), оскільки придбала житло вперше. Листом ГУ ПФУ у Львівській області позивачу відмовлено у задоволенні заяви про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з підстав, що в Пенсійного фонду України у Львівській області відсутні підстави для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки ОСОБА_1 була співвласником житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його майнові права.
Ухвалою від 25.08.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
16.09.2025 від відповідача за вх. №74258 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача пояснив, що порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997 № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закони № 400/97-ВР). Пунктом 8 ст. 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі - продажу такого майна. Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками цього збору є підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ та організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом та привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Вимоги Закону враховані і в Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, зокрема в п. 15-1 встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом та привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Як вбачається із договору купівлі-продажу квартири від 04.09.2024 позивачем придбано житлову нерухомість. Згідно з даними, квитанції (дата здійснення платіжної операції 04.09.2024) позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 42795,10 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, яка набрала чинності 26.09.2020, внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740. Згідно п. 15-3 Порядку “Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в» і “г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто, даним пунктом саме на нотаріусів покладено обов'язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Згідно п.п. “в» п. 15-2 Порядку “особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року)». Водночас, згідно п. 1 ст. 8 Закону України від 19.06.1992 № 2482-ХІІ “Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки органів приватизації (управління комунального майна) з місць проживання щодо невикористання права на приватизацію, які можна отримати в обласних та Київській міських радах; районних та районних у місті Києві державних адміністраціях; селищних та сільських радах та їх виконавчих органах; міських, районних у містах радах та їх виконавчих органах; центрах надання адміністративних послуг відповідно до місця проживання. Однак, позивачем не надано доказів, визначених п.п. “в» п. 15-2 Порядку. Згідно п.п. “г» п. 15-2 Порядку особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. З аналізу наведених норм права випливає, що позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з підстав того, що нотаріус вчинив дії, які суперечать чинному законодавству, адже громадяни які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Тому, питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору від 04.09.2024. З огляду на викладене вище, вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Ухвалою суду від 16.02.2026 витребувано від Управління державної реєстрації Львівської міської ради інформацію щодо всіх об'єктів нерухомого майна, які перебували у власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) з архівною складовою.
Ухвалою суду від 16.02.2026 витребувано від Акціонерного товариства «Ощадбанк» інформацію про те, чи сплачувався ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, а якщо так, то коли і в яких сумах. Витребувано від Акціонерного товариства «Ощадбанк» відомості щодо реалізації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) приватизаційних чеків за адресою: АДРЕСА_4 .
09.03.2026 на виконання вимог ухвали від Управління державної реєстрації Львівської міської ради за вх. №18902 надійшла витребувана інформація.
16.03.2026 на виконання вимог ухвали від АТ «Ощадбанк» за вх. №21220 надійшла витребувана інформація.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно договору купівлі - продажу від 04.09.2024 ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 кв. АДРЕСА_5 .
Відповідно до висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності ТзОВ «НЕРУХОМІСТЬ ДЕЛЬТА» ринкова вартість квартири станом на 28.08.2024 року складає 4279511,00 грн. Відтак, зазначену квартиру позивачем було куплено за 4279511,00 грн.
Відповідно до вимог законодавства України ОСОБА_1 сплачено до державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 42795,10 грн. (1% від вартості нерухомого майна), що підтверджується копією квитанції від 04.09.2024 № ПН 2880038.
25.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 42795,10 грн. (1% від вартості нерухомого майна), оскільки придбала житло вперше.
До заяви ОСОБА_1 долучила повний пакет документів, передбачений п.п. «в» п. 15 Порядку № 1740, а саме: заяву про те, що позивач не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), довідку № 50/60 від 17.03.2025, видану ТВБВ № 10013/0147 філією Львівського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться в списках на приватизацію за адресою проживання: АДРЕСА_3 ; довідку № 1043 від 04.03.2025, видану КП Львівської обласної ради «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про те, що в КП ЛОР «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації», станом на 31.12.2012 за ОСОБА_1 не проводилась реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: буд. АДРЕСА_3 ; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 417305636 від 11.03.2025 за параметрами запиту: фізична особа, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка підтверджує факт придбання позивачем житла вперше.
02.06.2025 листом ГУ ПФУ у Львівській області ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з підстав, що в Пенсійного фонду України у Львівській області відсутні підстави для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки ОСОБА_1 була співвласником житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 .
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.
Статтею 67 Конституції України закріплено конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обов'язок є безумовним і не може бути змінений за волевиявленням сторін, окрім випадків, прямо передбачених законом (податкові пільги).
Правові засади справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначаються Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно. Водночас, законодавець встановив соціально орієнтоване виключення з цього правила (пільгу). Так, згідно з абзацом першим п. 9 ст. 1 Закону, від сплати збору звільняються громадяни, які:
1. придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла;
2. або придбавають житло вперше.
Саме тлумачення змісту поняття «придбання житла вперше» є ключовим для правильного вирішення цього спору. Суд зазначає, що норми, які встановлюють пільги (винятки із загального правила оподаткування), підлягають вузькому тлумаченню. Тягар доведення права на пільгу покладається на особу, яка претендує на її отримання.
Суд звертає увагу, що до 2020 року законодавство не містило деталізованого визначення терміну «придбання житла вперше», що призводило до правової невизначеності. Позивачі часто трактували це поняття виключно як «перше укладення оплатного договору купівлі-продажу», ігноруючи факт наявності житла, отриманого через приватизацію, дарування або спадкування.
З метою усунення цих законодавчих прогалин та забезпечення принципу соціальної справедливості, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». Ці зміни набрали чинності 26.09.2020.
Механізм реалізації пільги закріплено у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою КМ України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з п.п. «в» п. 15-2 Порядку № 1740 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у 2024 році) збір не сплачується за умови придбання житла вперше, що підтверджується заявою фізичної особи та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суд акцентує увагу на змісті дужок у п. 15-2 Порядку № 1740, де законодавець надав автентичне тлумачення поняття відсутності права власності:
«...що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя)...»
Таким чином, нормативно-правовим актом імперативно визначено, що для цілей звільнення від сплати збору факт успадкування житла в минулому є юридичною перешкодою для визнання особи такою, що придбаває житло вперше. Термін «придбання» в цьому контексті застосовується у широкому сенсі як будь-яке набуття права власності.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує практику Верховного Суду у постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20. У цьому рішенні колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що положення п. 15-2 Порядку № 1740 деталізують зміст поняття «придбаває житло вперше». Верховний Суд зазначив, що це поняття необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.
Однак, найбільш релевантною до обставин даної справи (де попереднє набуття житла відбулося саме шляхом спадкування) є позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 340/3681/24.
У справі № 340/3681/24 Верховний Суд вирішував аналогічний спір, де позивач наполягав на тому, що успадкована частка квартири не повинна враховуватися при визначенні права на пільгу при купівлі нового житла.
Верховний Суд відхилив такі доводи та сформулював наступний правовий висновок, який є обов'язковим для врахування судом у цій справі. Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору. У зазначених положеннях п. 15-2 Порядку № 1740 деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не успадковувала його). Тобто, під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його успадкування.
Суд погоджується з таким тлумаченням, оскільки воно відповідає меті Закону. Пільга зі сплати збору є формою державної підтримки громадян, які не мають житла.
Якщо особа вже отримала житло у власність безоплатно (через спадкування), вона вважається забезпеченою житлом, а тому при купівлі наступного об'єкта нерухомості повинна сплачувати збір на загальних підставах.
Суд встановив, що 04.09.2024 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу на кв. АДРЕСА_5 . Вищезазначену квартиру було придбано за 4279511,00 грн.
Відповідно до вимог законодавства України ОСОБА_1 сплачено до державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 42795,10 грн. (1% від вартості нерухомого майна), що підтверджується копією квитанції від 04.09.2024 № ПН 2880038.
Підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок №1127).
Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.
Згідно з п. 4 Порядку №1127 інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.
Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна сформованого 03.03.2026 за №466506608, на момент укладення вищевказаного договору позивач вже була співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_4 , згідно договору купівлі-продажу, 1-2333 від 28.10.2003.
У позовні заяві позивач посилається на те, що факт її участі у приватизації у віці 7 місяців не може бути підставою для визнання такого суб'єкта як особи, що реалізувала право на придбання житла, оскільки не мала цивільної дієздатності.
Суд визнає ці доводи помилковими та такими, що ґрунтуються на невірному розумінні теорії права, з огляду на таке:
Об'єктом оподаткування (подією, з якою закон пов'язує сплату збору) є операція купівлі нерухомості, яка відбулася 04.09.2024. Відповідно, до цієї події застосовується законодавство, чинне на момент її настання, тобто Закон № 400/97-ВР та Порядок № 1740 в редакції станом на 2024 рік.
Принцип незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України) означає, що закон не може погіршувати становище особи щодо подій, які вже завершилися.
Однак у даному випадку перевірка майнового стану особи здійснюється на дату укладення договору купівлі-продажу (2024 рік).
Факт укладення договору купівлі-продажу 28.10.2003 на майно за адресою: АДРЕСА_4 , є доконаним юридичним фактом, який сформував майновий статус позивача як «власника житла».
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у справі № 340/3681/24, в якій зазначено, що дата набуття попереднього житла не нівелює того факту, що особа вже реалізувала своє право на забезпечення житлом.
Отже, ГУ ПФУ у Львівській області, розглядаючи заяву позивача про повернення коштів, діяло у повній відповідності до вимог Порядку № 1740. Відповідач правомірно перевірив інформацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та, встановивши факт наявності у позивача іншого житла, обґрунтовано відмовив у визнанні його особою, що купує житло вперше.
Сплата позивачем збору у розмірі 1% від вартості квартири (сума 42795,10 грн.) здійснена на виконання вимог закону. Ці кошти не є «помилково сплаченими», оскільки обов'язок їх сплати прямо випливає з наявності у позивача іншої нерухомості.
За таких обставин, адміністративний позов є безпідставним, а вимоги позивача про визнання протиправними дій та зобов'язання повернути кошти не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 139 КАС України. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем (сплачений судовий збір), відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 24.03.2026.
Суддя Потабенко В.А.