Справа № 991/2555/26
Провадження 1-кс/991/2573/26
19 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Ромни, Сумської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52026000000000106 від 22.02.2026,
19.03.2026 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У клопотання детектив просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави 10 000 000 грн та покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.4 ст. 194 КПК.
Детектив вказує, що ОСОБА_4 призначена на посаду начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Сумській області. Ї посадовою інструкцією передбачено, серед іншого, здійснення контролю за проведенням документальних перевірок, фактичних перевірок платників податків, організовує аналітично-інформаційне забезпечення контрольно-перевірочної роботи.
12.02.2026 заступником начальника ГУ ДПС ОСОБА_10 видані направлення на перевірку № № 374/18-28-24-05, 375/18-28-07-02, 376/18-28-07-01 від 12.02.2026 ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» (код ЄДРПОУ 34754004), метою якої є перевірка дотримання податкового, валютного, іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2019 по 30.09.2025 та за період з 01.01.2011 по 30.09.2025 дотримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Встановлено, що 17.02.2026 до офісного приміщення ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» за адресою Сумська область, м. Охтирка, площа Успенська 1-А, прибули працівники ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які є підпорядкованими ОСОБА_4 працівниками, та розпочали проведення перевірки вказаного товариства.
20.02.2026 в офісному приміщенні ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» за адресою Сумська область, м. Охтирка, площа Успенська 1а, ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_13 проїхати до адміністративної будівлі ГУ ДПС у Сумській області, що розташовується за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 13, для спілкування з його безпосереднім керівником - начальником управління податкового аудиту ОСОБА_4 .
Після чого, ОСОБА_13 прибула до приміщення ГУ ДПС у Сумській області, що розташовується за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 13. При зустрічі ОСОБА_11 наказав ОСОБА_13 залишити в її автомобілі сумочку та мобільний телефон і вони до будівлі ГУ ДПС у Сумській області за вищевказаною адресою, а ОСОБА_14 залишилась в автомобілі.
ОСОБА_13 прибула до кабінету начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_4 , і між ними відбулася розмова, в ході якої ОСОБА_4 повідомила про можливість проведення перевірки ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» швидко та без перешкод для господарської діяльності підприємства. Одночасно ОСОБА_4 на аркуші паперу написала дві суми «1 000 000» та «2 000 000», маючи на увазі суму грошей в гривневому еквіваленті. Крім того, ОСОБА_4 в категоричній формі зазначала, що озвучені нею суми не підлягають обговоренню, тим самим дала зрозуміти ОСОБА_15 , що відмова у наданні неправомірної вигоди призведе до більших штрафних санкцій за результатами проведеної перевірки та створення перешкод у подальшій господарській діяльності ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ».
Таким чином, ОСОБА_4 , 20.02.2026, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою протиправного збагачення, за попередньою змовою групою осіб із службовими особами ГУ ДПС у Сумській області висловила ОСОБА_13 прохання надати неправомірну вигоду у особливо великому розмірі - 2 000 000 гривень, поєднане з вимаганням.
Надалі, 09.03.2026 ОСОБА_11 прибув до офісного приміщення ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» за адресою Сумська область, м. Охтирка, площа Успенська 1а, для вручення Акту документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи № 1652/18-28-07-02-07/34754004/6 від 09.03.2026, відповідно до якого до ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» застосовано штрафні санкції в розмірі 1 550 924 гривні.
В період часу з 10.03.2026 по 11.03.2026 відбувалось спілкування між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , в ході якого ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_13 про необхідність прибути о 14:30 11.03.2026 за адресою м. Суми, вул. Харківська, 4, для зустрічі з ОСОБА_4
11.03.2026 о 14:30 ОСОБА_13 на власному автомобілі прибула за адресою м. Суми, вул. Харківська, 4, де до неї підійшла ОСОБА_4 та одразу сіла на заднє сидіння автомобілю з пасажирської сторони. В подальшому, ОСОБА_4 запитала у ОСОБА_13 про те, чи привезла остання неправомірну вигоду. На що ОСОБА_13 повідомила, що ні, оскільки змінилися умови і підприємству ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» застосовані штрафні санкції не обумовлені попередньою домовленістю, а відтак вона не розуміє про яку саме суму неправомірної вигоди йде мова. ОСОБА_4 у свою чергу повідомила «1,5», маючи на увазі неправомірну вигоду в розмірі 1 500 000 гривень. Таким чином, ОСОБА_4 висловила вимогу про надання неправомірної вигоди в зазначеному розмірі. При цьому ОСОБА_4 повідомила про необхідність надання вказаної суми до 13.03.2026.
13.03.2026 приблизно о 14:57 між ОСОБА_13 та ОСОБА_4 відбулася зустріч на АЗС «ANP», що розташовується за адресою м. Суми, вул. Роменська, в ході якої ОСОБА_4 сіла в автомобіль ОСОБА_13 . У вказаному автомобілі ОСОБА_13 передала ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 1 500 000 гривень, які знаходилися у пакеті золотаво-коричневого кольору з написом «Symbol». Після чого, відбулась розмова в ході якої ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_13 про те, що у разі виникнення будь-яких питань з ГУ ДПС у Сумській області, які входять до компетенції Головного управління, в подальшому ОСОБА_13 може звертатися до неї. Таким чином, ОСОБА_4 одержала від ОСОБА_13 неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за забезпечення проведення перевірки ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» без настання значних шкідливих наслідків для Товариства та за вчинення дій, спрямованих на вирішення питань у діяльності Товариства у майбутньому, в межах наявних повноважень службових осіб ГУ ДПС у Сумській області, а також невчинення перешкод органами ДПС в Сумській області в подальшій господарській діяльності ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ».
16.03.2026 о 23 год. 40 хв. ОСОБА_16 затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК.
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин.
Детектив вважає, що підставами застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.
Посилаючись на положення ст. 182 КПК України, у разі задоволення клопотання, детектив просить визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави у сумі 10 000 000 грн. На переконання детектива, враховуючи матеріальний стан підозрюваної, зазначений розмір застави не є завідомо непомірним для неї, водночас, застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків.
Крім того, детектив зазначає, що у разі внесення визначеного розміру застави з метою досягнення мети застосування запобіжного заходу та виконання завдань кримінального провадження, існує необхідність в покладенні на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи заявленого клопотання та просив його задовольнити.
Захисники підозрюваної заперечували проти вказаного клопотання.
Узагальнивши доводи захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які зводяться до такого:
- вказане кримінальне провадження непідсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки відсутність умови, передбачені ч.5 ст. 216 КПК, якими також визначається підслідність НАБУ. Враховуючи, що інкримінована сума неправомірної вигоди не досягає рівню 500 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а ОСОБА_4 не відноситься до переліку осіб, визначених у пункті першому;
- викладені у повідомленні про підозру відомості не підтверджені доказами і в більшій мірі обгрунтовуються виключно показаннями свідка ОСОБА_13 . Відшукані та вилучені грошові кошти, які нібито співпадають із переліком, відображеному у протоколі огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, не є неправомірною вигодою. Не долучено процесуальних документів на підставі яких проводилися негласні слідчі дії. Податкову перевірку діяльності ТОВ «НИВА_АГРОТЕХ» проведено у відповідності до чинного законодавства. Докази не підтверджують версію слідства, відсутні матеріали аудіо-відеоспостереження, грошові кошти не відшукані.
- ризики, наведені прокурором, відсутні і носять виключно формальний характер. Більшість ризиків обгрунтовуються бездіяльністю детективів, які не вчинили необхідні дії для розкриття злочину 13.03.2026.
З огляду на майновий стан, надані відомості про підозрювану, сторона захисту просить не застосовувати запобіжний захід або ж визначити заставу у помірному розмірі.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи набула особа статусу підозрюваної?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6)який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо набуття статусу підозрюваної
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Як встановлено слідчим суддею, 16.03.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК, а наступного дня їй було вручено повідомлення про підозру, що підтверджується особистим підписом останньої у тексті такого повідомлення, зробленим у присутності її захисника.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набула процесуального статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 могла вчинити саме інкримінований їй злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом прохання надати неправомірну вигоду, поєднаного з вимаганням та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі службовою особою за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що після отримання повідомлення про заплановану податкову перевірку ТОВ, керівниця ТОВ ОСОБА_13 (відомості щодо неї змінені з метою забезпечення безпеки свідка) зустрілася із представниками ГУ ДПС Сумській області - ОСОБА_17 та ОСОБА_12 .
У подальшому, 20.02.2026 керівниця ТОВ, за посередництва ОСОБА_11 , мала зустріч із начальницею управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_4 у приміщенні управління. Під час особистої зустрічі ОСОБА_18 запропонувала ОСОБА_13 провести перевірку ТОВ у пришвидшеному режимі та без створення перешкод господарській діяльності товариства. Одночасно з цим зазначивши на аркуші паперу 1 000000 та 2 000000, пояснивши, що перше число є сумою сплати штрафу за результатами перевірки, а інше - сумою коштів, які необхідно передати у місті Охтирка.
На зауваження керівниці ТОВ щодо надмірного розміру коштів, ОСОБА_4 категорично заперечила, і повідомила, що у разі згоди 23.06.2026 ОСОБА_11 прибуде до офісу ТОВ для оформлення документів перевірки. Відповідне останній також підтвердив ОСОБА_13 .
09.03.2026 ОСОБА_11 прибув до офісного приміщення ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» за адресою Сумська область, м. Охтирка, площа Успенська 1а, для вручення Акту документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи № 1652/18-28-07-02-07/34754004/6 від 09.03.2026, відповідно до якого до ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» застосовано штрафні санкції в розмірі 1 550 924 гривні. У подальшому спілкуванні ОСОБА_11 з ОСОБА_15 було повідомлено про необхідність прибути 11.03.2026 за адресою м. Суми, вул. Харківська, 4, для зустрічі з ОСОБА_4 .
У визначену дату зустріч з ОСОБА_4 відбулася, під час якої було повторно озвучена вимога від 20.02.2026 надати неправомірну вигоду. Під час зустрічі, ОСОБА_4 та ОСОБА_15 обумовили, що змінилися умови і підприємству ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» застосовані штрафні санкції не передбачені попередньою домовленістю, а відтак заявниця не розуміє про яку саме суму неправомірної вигоди йде мова. ОСОБА_4 повідомила про неправомірну вигоду в розмірі 1 500 000 гривень. яку необхідно надати до 13.03.2026.
Так, 13.03.2026 відбулася зустріч між ОСОБА_13 ОСОБА_4 в на АЗС «ANP», що розташовується за адресою м. Суми, вул. Роменська, в ході якої ОСОБА_13 передала ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 1 500 000 гривень, які знаходилися у пакеті золотаво-коричневого кольору з написом «Symbol». Після чого, відбулась розмова в ході якої ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_13 про те, що у разі виникнення будь-яких питань з ГУ ДПС у Сумській області, які входять до компетенції Головного управління, в подальшому ОСОБА_13 може звертатися до неї.
Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 одержала від ОСОБА_13 неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за забезпечення проведення перевірки ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» без настання значних шкідливих наслідків для Товариства та за вчинення дій, спрямованих на вирішення питань у діяльності Товариства у майбутньому, в межах наявних повноважень службових осіб ГУ ДПС у Сумській області, а також невчинення перешкод органами ДПС в Сумській області в подальшій господарській діяльності ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ».
На підставі викладених вище обставин вчинення злочину, характеру та послідовності дій ймовірно причетних осіб, в сукупності з наданими поясненнями та доданими до клопотання матеріалами, слідчий суддя за попередньою оцінкою доходить висновку про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність, зокрема за висунення вимоги службовою особою надати неправомірну вигоду для себе та третіх осіб, а також одержання її за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
При цьому, з огляду на зміст та характер розмов і повідомлених відомостей про суму та дії, за які вона має надаватися, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування існують підстави вважати, що службові особи виснули вимогу надати суму неправомірної вигоди, яка досягає особливо великого розміру.
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрювану з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями підозрюваної та ознаками складу інкримінованого їй злочину.
Зазначені обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
-заяви про вчинення кримінального правопорушення від 22.02.2026, згідно з якою ОСОБА_13 повідомила, що 20.02.2026 начальник управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_4 висловила вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень за нестворення перешкод у подальшій господарській діяльності підприємства, що належить ОСОБА_13 за результатами перевірки, яку проводять співробітник ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 22.02.2026, яким підтверджується факт вимоги і повідомляються обставини, викладені у заяві про вчинення злочину;
-протоколу огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 13.03.2026, згідно з яким ОСОБА_13 детективами НАБУ на виконання постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину було вручено заздалегідь ідентифіковані грошові купюри в сумі 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень;
-протоколу обшуку від 16.03.2026, згідно з яким було проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 у якому під час обшуку було виявлено та вилучено кошти в сумі 73 500, серії та номери купюр яких співпадають з тими, які зазначені в протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 13.03.2026;
-протоколу обшуку від 16.03.2026, згідно з яким було проведено обшук службового кабінета начальника управління податкового аудиту ОСОБА_4 , під час якого в сумці, що належить ОСОБА_4 віднайдено грошові кошти в сумі 2 000 гривень, серії та номери купюр яких співпадають з тими, які зазначені в протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 13.03.2026, також під час обшуку вилучено мобільний телефон;
-протоколу затримання ОСОБА_4 від 16.03.2026 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;
-протоколів за результатами проведення НСРД від 12.03.2026 та 18.03.2026, якими підтверджується факт висловлення ОСОБА_4 прохання надати неправомірну вигоду та інші обставини, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_4 та цьому клопотанні;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України за викладених у клопотанні обставин. Доводи сторони захисту про необгрунтованість не переконали у протилежному.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що під час розгляду цього клопотання слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини вчинення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Щодо доводів сторони захисту про непідсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду та непідслідність детективам НАБУ, то слідчий суддя зазначає таке.
Згідно зі змістом письмового повідомлення про підозру від 17.03.2026 ОСОБА_4 підозрюється у висловленні прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 2 000 000 грн, поєднаного з вимаганням, та одержанні 1 500 000 грн.
Тобто, ОСОБА_4 інкримінується дві форми об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а діяння - прохання, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди у розмірі 2 000 000 грн, яке вважається закінченим з моменту висловлення такої вимоги. Відповідний розмір запитуваних коштів відповідає кількісній ознаці підслідності НАБУ за п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З долучених матеріалів, а саме протоколу НСРД від 13.03.2026 підтверджується, що початково сума неправомірної вигоди визначена у розмірі 2 000 000 грн, і була висловлена заявниці, а тому позиція сторони обвинувачення щодо інкримінування такої суми коштів у межах відповідної форми має правові підстави.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкриміноване їй кримінальне правопорушення. Так, санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду з огляду й на те, що за законодавчими приписами у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права такі як звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 фінансово забезпечена на рівні достатньому для тривалого проживання за кордоном - підозрюваній на праві приватної власності належить коштовне рухоме та нерухоме майно, зокрема квартири, три земельні ділянки та автомобіль.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
На переконання слідчого судді ризик можливої втечі та переховування від органу досудового розслідування та суду має достатньо великий ступінь інтенсивності, з огляду на відсутність у підозрюваної міцних соціальних зв'язків за місцем її проживання в Україні, враховуючи наявність в неї паспорту громадянина України для виїзду за кордон та реальну можливість безперешкодного виїзду за межі держави, оскільки вона є особою, що не підлягає мобілізації.
3.3.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає, що підозрювана має можливість знищити чи спотворити документа та речі, які мають значення для цього кримінального провадження, враховуючи, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а стороною обвинувачення зібрані не всі необхідні докази (у тому числі речі і документи).
Більше того, слідчий суддя бере до уваги посаду ОСОБА_4 , а саме начальника Управління податкового аудиту ГУ ДПС в Сумській області, а також предмет інкримінованого злочину, який стосується дій щодо встановлення конкретних результатів податкової перевірки, а тому вона має доступ до службової документації та може вживати заходів до знищення чи спотворення документів, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення, що розслідується, та тих обставин, які необхідно перевірити в межах кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя враховує, що підозрювана, будучи обізнаною у способах знищення інформації з електронних інформаційних може вчинити дії спрямовані на знищення такої інформації. У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що після одержання 13.03.2026 неправомірної вигоди перестала користуватись своїм мобільним телефоном та з 16.03.2026 почала використовувати новий мобільний телефон, що зафіксовано протоколом обшуку будівлі ГУ ДПС в Сумській області від 16.03.2026. На новому мобільному телефоні не виявлено будь-яких файлів чи слідів користування.
Такі обставини можуть свідчити про її поведінку, направлену на приховування доказів та застосування підготовлених конспіративних заходів задля уникнення встановлення спілкування із заявницею. Також важливою обставиною при встановленні цього ризику є той факт, що більша частина грошових коштів, що є предметом неправомірної вигоди, після одержання ОСОБА_4 не відшукана, а тому при доступі підозрюваної до неї може бути знищена або спотворена, або ж змінена.
3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Переконливим є довід про можливість впливу ОСОБА_4 , в силу займаної посади, оскільки коло свідків у цьому провадженні це підлеглі підозрюваної. Так, слідчий суддя бере до уваги зафіксовані випадки впливу на головного державного інспектора відділу перевірок у сфері торгівлі та послуг управління податкового аудиту ОСОБА_11 щодо неналежної комунікації із заявницею. Також підозрюваній відомо про обізнаність іншої підлеглої про обставини вимагання неправомірної вигоди.
Окрім цього, за понад 20 років роботи в податкових органах ОСОБА_4 набула широке коло знайомств і зв?язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які вона може використати з метою впливу на інших свідків у справі.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження
3.3.4.Щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя погоджується, що обставини цього кримінального провадження свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій останньої, що підтверджує її схильність та здатність приховувати та маскувати свої протиправні дії.
Слідчий суддя відзначає, що ОСОБА_4 під час спілкування із ОСОБА_13 у застосунку «WhatsApp» встановила відповідну функцію «автовидалення» повідомлень, що вказує на конспіративність дій останньої. Також характер спілкування і взаємодії з ОСОБА_13 вказує на дотримання певних противикривальних та дій, направлених на конфіденційність та унеможливлення документування її дій. Зокрема, слід відмітити посередницьке спілкування через ОСОБА_11 , спілкування за попередньої здачі сумок, зустрічі у визначеному нею нелюдному місці тощо.
Також переконливим є твердження прокурора про можливість опосередковано впливати на господарську діяльність ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ», створюючи штучні перешкоди суб'єкту господарювання під час адміністрування його податків.
Слідчий суддя бере до уваги, що на даний час значна частина неправомірної вигоди, мобільні телефони не відшукано, що ускладнює досудове розслідування та свідчить про протидію з боку підозрюваної.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;
-пред'явлення їй підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватою у вчиненні якого, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна або без такої. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-на день розгляду клопотання підозрюваній ОСОБА_4 виповнилось 48 років, інформації про наявність хронічних захворювань, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу слідчому судді не надано;
-достатній майновий стан, який буде описаний у 3.6. цієї ухвали;
- ОСОБА_4 працює у ГУ ДПС у Сумській області, має позитивну характеристику та подяки;
- ОСОБА_4 раніше не судима, відомостей про застосування до неї раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваної, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваної, зазначених у п. 3.4. цієї ухвали, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення нею позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
До аналогічних висновків слідчий суддя доходить і при аналізі інших більш м'яких запобіжних заходів. Зокрема, домашній арешт, в тому числі цілодобовий, не зможе забезпечити обмеження підозрюваної в доступі до технічних пристроїв, у т.ч. ще невідшуканих, що уможливить її спілкування з іншими особами (в т.ч. учасниками кримінального провадження) з приводу переміщення невіднайденої частини неправомірної вигоди або впливу на свідків, що також може зашкодити дієвості кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов'язків буде залежати виключно від волі самої підозрюваної та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваної, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваної ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Як вказувалось вище, за інкримінований підозрюваній злочин передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказування, з огляду на правову кваліфікацію та можливість залучення до протиправної діяльності інших, не встановлених на даний час осіб, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити максимальний строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування із врахуванням часу фактичного затримання, а саме - до 14 травня 2026 року.
3.6. Щодо альтернативного запобіжного заходу
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо неї, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , роль останньої у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваної, слідчий суддя доходить висновку, що визначена законодавством застава не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки в цьому випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв'язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про особливо тяжкий корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення, у співучасті з декількома особами за прийняття рішення контролюючого органу щодо неперешкоджання приватному товариству нормальній господарській діяльності, яке знаходиться у прифронтовій місцевості. Також слід взяти обставини розкриття цього злочину та імовірне вчинення за попередньою змовою з іншими особами, а також кваліфікуючу ознаку - вимагання.
Сторона обвинувачення просила визначити суму застави у 10 000 000 гривень. Обгрунтування такого розміру прокурор навів, посилаючись на майно ОСОБА_4 та грошові активи. Втім, слідчий суддя вважає, що вказані доводи є недостатніми для встановлення такого розміру застави.
При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваної:
- у поданій за 2025 рік щорічній декларації ОСОБА_4 задекларувала: дохід в сумі 694 794 грн; дохід від надання майна в оренду у розмірі 43 317 грн; 72 124 грн як проценти; збережені активи - 9 000 доларів США та 20 000 грн. готівкою; 862 713 грн, 5 000 доларів США; 950 євро як кошти, які знаходяться на банківських рахунках;
- має на праві власності автомобіль HONDA CR-V, 2012 року випуску;
- право користування квартирою площею 70,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , що належить її померлій матері - ОСОБА_19 ;
- володіє на праві власності житловим будинком площею 60,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; та житловим будинком площею 81,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- має на праві власності 9 земельних ділянок, розташованих на території Сумської області, які лише за нормативно-грошовою оцінкою коштують понад 560 тис. грн.
Окрім цього, слідчий суддя бере до уваги, що переважна частина грошових коштів в сумі понад 1 400 000 грн., що є предметом неправомірної вигоди, одержаних підозрюваною, так і не була відшукана. Вказані кошти можуть бути використані для внесення застави за підозрювану.
Враховуючи зазначене, майновий стан підозрюваної, а також обставини вказаного кримінального провадження, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень. Визначений розмір застави є співмірним із офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного підозрюваній майна та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрювана або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану такі обов'язки:
1)прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою;
2)не відлучатись за межі Сумської області, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду;
3)повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого судді та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4)утримуватися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_13 , свідками у справі: головним державним інспектором управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_11 , головним державного інспектора управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_12 , головним державним інспектором управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_20 заступником начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_10 .
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6)носити електронний засіб контролю..
Такі обов'язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
У випадку внесення застави, з моменту звільнення підозрюваної з-під варти, вона зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 208, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52026000000000106 від 22.02.2026 - задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
3.Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування визначити до 14 травня 2026 року включно.
4.Одночасно визначити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень.
5.Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;
призначення платежу: прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, кошти
застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва
суду).
6.Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі підозрювана звільняється з-під варти і вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
7.Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
8.Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.
9.У разі звільнення підозрюваної ОСОБА_4 , з-під варти у зв'язку з внесенням застави покласти на неї такі обов'язки:
1)прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють кримінальне провадження), прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2)не відлучатись із Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
3)повідомляти слідчих, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування із заявницею у кримінальному провадженні ОСОБА_13 , свідками у справі: головним державним інспектором управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_11 , головним державним інспектором управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_12 , головним державним інспектором управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_20 , заступником начальника ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_10 ;
5)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.
6)носити електронний засіб контролю.
10.Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити строком на 2 місяці з моменту внесення застави включно.
11.Контроль за виконанням покладених на підозрювану обов'язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52026000000000106 від 22.02.2026, та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
12.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
13.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваній, її захиснику та направити для виконання керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
14.Виконання ухвали в частині взяття під варту в залі суду, доставлення до місця ув'язнення та тримання під вартою доручити батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
15.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52026000000000106 від 22.02.2026, та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
16.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1