Справа № 991/2522/26
Провадження 1-кс/991/2540/26
19 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
детектива ОСОБА_4 ,
захисників - адвокатів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52026000000000106 від 22.02.2026,
18 березня 2026 року на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 в якому він, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, просив накласти арешт на грошові кошти, які були вилучені в ході проведеного обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 .
Зі змісту клопотання вбачається, що обшук був проведений в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52026000000000106 від 22.02.2026, яке здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України щодо ймовірного вимагання та одержання посадовими особами ГУ ДПС України в Сумській області неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за нестворення перешкод у господарській діяльності ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ».
Прокурор ОСОБА_3 та детектив ОСОБА_4 підтримали у судовому засіданні вимоги поданого клопотання та просили його задовольнити.
Адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є захисниками підозрюваної ОСОБА_7 , у вирішенні питання щодо накладення арешту поклалися на розсуд суду, однак зазначили, що ОСОБА_7 заперечує той факт, що вилучені грошові кошти належать їй.
Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
При цьому, відповідно до змісту ч. 3, 4 ст. 170 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом, а у випадку можливості застосування спеціальної конфіскації арешт може накладатися на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
До того ж арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.
Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя має встановити:
1) існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2) таке майно, відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати арешт;
3) таке майно відповідає ознакам речовим доказом;
4) за допомогою арешту можливо досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
5) наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
1. Існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості
Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Зокрема, щодо факту можливого вимагання та одержання посадовими особами ГУ ДПС України в Сумській області неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за нестворення перешкод у господарській діяльності ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ», за таких обставин.
В кінці січня 2026 року на адресу очолюваного ОСОБА_8 ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» (далі - Товариство) від ГУ ДПС у Сумській області поштою надійшло повідомлення про заплановану податкову перевірку з 17.02.2026 по 03.03.2026.
17.02.2026 ОСОБА_8 в офісі Товариства зустрілася з двома представниками ГУ ДПС у Сумській області: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які повідомили їй про початок перевірки, після чого вона підписала відповідні документи та останні у присутності бухгалтерів ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ» розпочали безпосередньо ознайомлюватись з документами, що стосуються його господарської діяльності.
У подальшому, 20.02.2026 керівниця ТОВ, за посередництва ОСОБА_9 , мала зустріч із начальницею управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_7 в її кабінеті, розташованому в адміністративній будівлі ГУ ДПС у Сумській області. Під час цієї особистої зустрічі ОСОБА_7 запропонувала ОСОБА_8 провести перевірку у пришвидшеному режимі та без створення перешкод господарській діяльності Товариства. Одночасно з цим зазначивши на аркуші паперу 1 000 000 та 2 000 000, пояснивши, що перше число є сумою сплати штрафу за результатами перевірки, а інше - сумою коштів, які необхідно передати у місті Охтирка, Сумської області.
На зауваження ОСОБА_8 щодо надмірного розміру коштів, ОСОБА_7 пояснила, що така сума обрахована за 7 років діяльності Товариства і є достатньою, а тому у разі згоди 23.06.2026 ОСОБА_9 прибуде до офісу Товариства для оформлення документів перевірки.
Однак, після спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 так і не зрозуміла остаточно, яка саме сума із зазначених нею в кабінеті повинна бути передана нею.
У подальшому, на вимогу ОСОБА_9 11.03.2026 о 14 год 30 хв ОСОБА_8 прибула до м. Суми в заздалегідь обумовлене ним місце. Там її зустріла ОСОБА_7 , яка підтвердила свою вимогу щодо надання неправомірної вигоди, висунуту під час попередньої зустрічі з ОСОБА_8 .
Надалі, 13.03.2026 ОСОБА_7 перебуваючи неподалік м. Суми одержала від ОСОБА_8 у якості неправомірної вигоди грошові кошти в розмірі 1 500 000 грн.
Викладені обставини, за версією сторони обвинувачення, свідчать про те, що начальник управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_7 , за попередньою змовою з головним державним інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_9 , іншими службовими особами ГУ ДПС у Сумській області висловили ОСОБА_8 вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди на їх користь, за вчинення вказаними службовими особами в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їм влади чи службового становища, поєднаного з вимаганням, предметом якого є неправомірна вигода в особливо великому розмірі, тобто про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення в сукупності з наданими поясненнями та доданими до клопотання матеріалами дійсно можуть свідчити про наявність ознак описаного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів у копіях, зокрема: протоколів допиту свідка від 22.02.2026, 16.03.2026 та інших матеріалів у їх сукупності.
Таким чином, описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими прокурором матеріалами кримінального провадження та у їх співставленні з диспозицією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за розслідуваний злочин, формують у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене зазначене у клопотанні кримінальне правопорушення.
При цьому, слід відзначити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об'єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається відповідне клопотання.
2. Відповідне майно відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати
Як зазначалося вище, арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Слідчим суддею встановлено, що майно, відносно якого вирішується питання про його арешт, вилучене в ході обшуку, проведеного 16.03.2026 за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 .
Прокурор порушує питання про накладення арешту на грошові купюри в національній валюті - гривні, на загальну суму 73 500,00 (сімдесят три тисячі п'ятсот) гривень, номіналом по 500,00 (п'ятсот) гривень кожна.
Відповідне майно є рухомим, оскільки відповідає вимогам встановленим ч. 2 ст. 182 ЦК України, а обмежень чи заборон щодо накладення на таке майно арешту слідчим суддею не встановлено.
З огляду зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні.
3.Вилучене майно відповідає ознакам речового доказу
Як зазначалося вище, арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що з вказаною метою прокурор просить накласти арешт на грошові купюри в національній валюті - гривні, на загальну суму 73 500,00 (сімдесят три тисячі п'ятсот) гривень, номіналом по 500,00 (п'ятсот) гривень кожна.
Слідчий суддя встановив, що вказані купюри були вилучені в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2026 по справі № 991/2361/26 (провадження № 1-кс/991/2379/26).
Відповідно до протоколу обшуку від 16.03.2026 детективом виявлено та вилучено червону куртку, всередині якої, у боковому внутрішньому кармані, знаходились грошові кошти на загальну суму 73 500,00 (сімдесят три тисячі п'ятсот) гривень, номіналом по 500,00 (п'ятсот) гривень кожна, з відповідними номерами:
1. ЗМ7870520 2. ЗМ0038932 3. АК8331277 4. ВС5226283 5. ЕН6157013 6. АК0818207 7. ЄЖ7440513 8. АБ2217929 9. КА5642598 10. КГ3846379 11. ЗГ9336342 12. ВИ6913810 13. ЄР6609314 14. АВ5750523 15. ЗМ7762388 16. ББ2576439 17. БВ7225082 18. ЕП1695501 19. ЕД6463566 20. ЕА2743738 21. ЕГ5616830 22. ЄП0369989 23. ЕД1010620 24. ЕА0151724 25. МВ7056414 26. ЄИ9778774 27. ЕД8791287 28. АП2907785 29. ЄС0824497 30. ВТ3954983 31. ЄР7044755 32. ХБ5705851 33. ХЄ1141382 34. ЄР7690998 35. ВУ7608494 36. БА9319576 37. АМ7674051 38. ГА8981699 39. ГА9218124 40. ЗА0492056 41. ВД8416004 42. ЕН4445483 43. ЗН3160187 44. АК3312185 45. ЄН8767136 46. КД7360218 47. ЄС8501185 48. ГБ7099793 49. ЛЕ730533950. ЄД4661397 51. ВЖ4240617 52. КВ7644419 53. ЄП3415018 54. ВС9314201 55. АЛ8655756 56. КВ5217100 57. ГЛ9775926 58. ЕГ7501945 59. КИ8274280 60. ХГ1282035 61. ЄЄ3077592 62. ЄП1259225 63. ЗГ5925305 64. ЕЕ3908063 65. КД4704435 66. КЗ3057380 67. ЕЗ2305011 68. ХД2275501 69. АЛ0259812 70. ЕБ7047163 71. АК6558378 72. ХД6288138 73. ЕР5161358 74. ЄЕ8397631 75. КА4775242 76. ХД7544609 77. ВЗ6160045 78. ЕБ2357081 79. ЦА5121676 80. ГК2306601 81. КЕ1684617 82. ВС8198265 83. КГ3619614 84. АЄ6071450 85. АН7815041 86. ЗВ4393385 87. ЗВ0072785 88. ГЛ9178300 89. АЗ3118331 90. ЄЛ8202071 91. АН6318650 92. ЄВ9903272 93. КЕ2189452 94. ВЄ1620710 95. ВЗ9640797 96. АЄ2814815 97. ВИ3276663 98. ЄТ3967849 99. ЦА6510536 100. ЕЖ4416116 101. ЕБ0802352 102. ЄЄ4489178 103. ЄД6284203 104. ВС9580432 105. ХД9910733 106. ЕП3213447 107. ЛБ1969731 108. ЕС9580910 109. АК1722927 110. ЄИ5526023 111. ЕВ6085490 112. ЕЕ6324829 113. ЦБ5762947 114. ЄБ5441730 115. ВТ9027486 116. ГЛ5358214 117. ЄА3717491 118. ЗМ1750256 119. ВС1471016 120. ЄП5724591 121. ГК3066435 122. ЕИ9414820 123. ХЕ1511398 124. ЄЄ6271958 125. ЄГ8758412 126. ЦА8243141 127. КБ4603642 128. АЕ1107164 129. ЄН1340926 130. ЗА2720539 131. АД2729457 132. АН0146112 133. ЗК7789046 134. КГ6288587 135. КЕ0006401 136. ЦА3015501 137. ЄР9872657 138. ЄК0222996 139. ЄИ6582672 140. ВЄ1558237 141. ХЄ0784380 142. ЕЗ0719671 143. ЕГ4544725 144. ЄМ3158561 145. ЄС6277184 146. АЗ1396164 147. ХА7406672.
Під час попереднього огляду грошових коштів детектив дійшов висновку, що вони можуть бути предметом неправомірної вигоди, у зв'язку з чим прийняв рішення про їх вилучення.
Оцінюючи відповідність вилучених грошових коштів ознакам речового доказу, слідчий суддя бере до уваги, що в межах цього кримінального провадження встановлюються обставини ймовірного вимагання та одержання посадовими особами ГУ ДПС України в Сумській області неправомірної вигоди за нестворення перешкод у господарській діяльності ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ». На момент вчинення розслідуваних подій, а також станом на зараз, ОСОБА_7 займає посаду начальника Управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області і її підлеглий, зокрема головний державний інспектор відділу перевірок у сфері торгівлі та послуг управління податкового аудиту ОСОБА_9 , був безпосередньо залучений до проведення податкової перевірки діяльності ТОВ «НИВА-АГРОТЕХ».
При цьому, як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, зокрема протоколів допиту заявниці ОСОБА_8 , повідомлені нею обставини її спілкування з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 свідчать про можливу причетність останньої до розслідуваних подій, її обізнаність щодо обставин вимагання та отримання неправомірної вигоди, а також можливих шляхів її подальшого розподілу між особами, залученими до реалізації злочинного умислу.
Зокрема, в ході досудового розслідування встановлено, що 13.03.2026 відбулася зустріч між ОСОБА_8 ОСОБА_7 в на АЗС «ANP», що розташовується за адресою м. Суми, вул. Роменська, в ході якої ОСОБА_8 передала ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 1 500 000 гривень, які знаходилися у пакеті золотаво-коричневого кольору з написом «Symbol».
Із наданих долучених до клопотання матеріалів встановлено, що віднайдені грошові кошти у загальній сумі 73 500,00 гривень, номіналом по 500,00 гривень кожна, ідентифіковані, як частина предмету зазначеної вище неправомірної вигоди, що підтверджується відомостями із протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 13.03.2026, в якому зафіксований факт передачі заявниці ОСОБА_8 попередньо ідентифікованих грошових коштів у загальній сумі 1 500 000, 00 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн, поміщені у пакеті золотаво-коричневого кольору з написом «Symbol».
Відтак, слідчий суддя погоджується з тим, що зазначені кошти є частиною отриманої ОСОБА_12 неправомірної вигоди та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема як такі, що набуті кримінально протиправним шляхом та є предметом кримінально протиправних дій.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
4. Щодо можливості застосування спеціальної конфіскації до зазначеного майна
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само за вчинення інших злочинів, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 96-1 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.
Санкція вказаної статі передбачає покарання у виді, зокрема позбавленні волі позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.
Крім того, як зазначалося вище спеціальна конфіскація може бути застосована лише у разі відповідності її ознакам перелічених у ч. 1 ст. 96-2 КК України, зокрема, якщо таке майно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.
Детектив та прокурор зазначають, що грошові кошти, відшукані у помешканні ОСОБА_7 у сумі 73 500,00 гривень, відповідають вказаним критеріям, адже є частиною предмету вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме неправомірної вигоди - грошових коштів у сумі 1 500 000, 00 гривень.
Слідчий суддя погоджується з такими твердженнями, оскільки в ході досудового розслідування зафіксований факт отримання ОСОБА_7 від ОСОБА_8 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1 500 000, 00 гривень.
При цьому, віднайдені за адресою проживання ОСОБА_7 грошові купюри в національній валюті - гривні, на загальну суму 73 500,00 гривень, номіналом по 500,00 гривень кожна за своїми серіями та номерами відповідають тим, що заздалегідь ідентифіковані та вручені заявниці.
Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що віднайдені та вилучені грошові кошти можуть бути об'єктом спеціальної конфіскації, а тому на них може бути накладено арешт для забезпечення спеціальної конфіскації.
5. Щодо можливості виконання завдань арешту
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, характер діяльності ймовірно причетних осіб, обґрунтованим є твердження про наявність ризику знищення, спотворення, приховування, передачі чи відчуження вилученого майна.
Враховуючи, що вилучені грошові кошти ймовірно є об'єктом протиправних дій та є частиною предметом неправомірної вигоди і при цьому були заздалегідь ідентифіковані слідством, тобто зберегли на собі сліди вчиненого злочину, ризик є втрати є досить інтенсивним, оскільки ймовірно причетні особи намагатимуться вживати усіх можливих заходів для приховування та знищення відповідних слідів своєї причетності.
Відтак, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, характер діяльності та коло ймовірно причетних осіб, а також стадію цього кримінального провадження, обґрунтованим є твердження про наявність ризику втрати зазначеного майна, шляхом їх приховування, передачі чи відчуження третім особам.
Враховуючи, що слідчим суддею встановлено, що таке майно ймовірно може бути набутим незаконним шляхом та є об'єктом протиправних дій, вказані ризики є досить інтенсивними, а тому з метою унеможливлення їх реалізації і відповідно збереження такого майна як речового доказу та з метою можливого застосування спеціальної конфіскації, виправданим і обґрунтованим з огляду на завдання кримінального провадження є застосування обмежень користування та розпорядження такими грошовими коштами.
6. Щодо розумності та співрозмірності арешту
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до його вчинення особи, яка є фактично власником відповідного майна, а також наявність на ньому відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов'язані із накладенням арешту обмеження є виправданим і не буде занадто обтяжливим для власників.
У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на відповідне майно не є припиненням права власності на нього або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власник і обмежуються у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.
При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, знищення майна, яке є речовими доказами.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на зазначені у клопотанні грошові кошти.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 98, 131, 167-168, 170-173, 233-235, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52026000000000106 від 22.02.2026, - задовольнити.
2.Накласти арешт (із забороною користування, розпорядження та відчуження) на майно, вилучене в ході проведення обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на грошові купюри в національній валюті - гривні, на загальну суму 73 500,00 (сімдесят три тисячі п'ятсот) гривень, номіналом по 500,00 (п'ятсот) гривень кожна, з відповідними номерами:
1. ЗМ7870520 2. ЗМ0038932 3. АК8331277 4. ВС5226283 5. ЕН61570136. АК0818207 7. ЄЖ7440513 8. АБ2217929 9. КА5642598 10. КГ384637911. ЗГ9336342 12. ВИ6913810 13. ЄР6609314 14. АВ5750523 15. ЗМ7762388
16. ББ2576439 17. БВ7225082 18. ЕП1695501 19. ЕД6463566 20. ЕА2743738 21. ЕГ5616830 22. ЄП0369989 23. ЕД1010620 24. ЕА0151724 25. МВ7056414 26. ЄИ9778774 27. ЕД8791287 28. АП2907785 29. ЄС0824497 30. ВТ3954983 31. ЄР7044755 32. ХБ5705851 33. ХЄ1141382 34. ЄР7690998 35. ВУ7608494 36. БА9319576 37. АМ7674051 38. ГА8981699 39. ГА9218124 40. ЗА0492056 41. ВД8416004 42. ЕН4445483 43. ЗН3160187 44. АК3312185 45. ЄН8767136 46. КД7360218 47. ЄС8501185 48. ГБ7099793 49. ЛЕ7305339 50. ЄД4661397 51. ВЖ4240617 52. КВ7644419 53. ЄП3415018 54. ВС9314201 55. АЛ8655756 56. КВ5217100 57. ГЛ9775926 58. ЕГ7501945 59. КИ827428060. ХГ1282035 61. ЄЄ3077592 62. ЄП1259225 63. ЗГ5925305 64. ЕЕ3908063 65. КД4704435 66. КЗ3057380 67. ЕЗ2305011 68. ХД2275501 69. АЛ0259812 70. ЕБ7047163 71. АК6558378 72. ХД6288138 73. ЕР5161358 74. ЄЕ8397631 75. КА4775242 76. ХД7544609 77. ВЗ6160045 78. ЕБ2357081 79. ЦА5121676 80. ГК2306601 81. КЕ1684617 82. ВС8198265 83. КГ3619614 84. АЄ6071450 85. АН7815041 86. ЗВ4393385 87. ЗВ0072785 88. ГЛ9178300 89. АЗ3118331 90. ЄЛ8202071 91. АН6318650 92. ЄВ9903272 93. КЕ2189452 94. ВЄ1620710 95. ВЗ9640797 96. АЄ2814815 97. ВИ3276663 98. ЄТ3967849 99. ЦА6510536 100. ЕЖ4416116 101. ЕБ0802352 102. ЄЄ4489178 103. ЄД6284203104. ВС9580432 105. ХД9910733 106. ЕП3213447 107. ЛБ1969731 108. ЕС9580910 109. АК1722927 110. ЄИ5526023 111. ЕВ6085490 112. ЕЕ6324829 113. ЦБ5762947 114. ЄБ5441730 115. ВТ9027486 116. ГЛ5358214 117. ЄА3717491 118. ЗМ1750256 119. ВС1471016 120. ЄП5724591 121. ГК3066435 122. ЕИ9414820 123. ХЕ1511398 124. ЄЄ6271958 125. ЄГ8758412 126. ЦА8243141 127. КБ4603642 128. АЕ1107164 129. ЄН1340926 130. ЗА2720539 131. АД2729457 132. АН0146112 133. ЗК7789046 134. КГ6288587 135. КЕ0006401 136. ЦА3015501 137. ЄР9872657 138. ЄК0222996 139. ЄИ6582672 140. ВЄ1558237 141. ХЄ0784380 142. ЕЗ0719671 143. ЕГ4544725 144. ЄМ3158561 145. ЄС6277184 146. АЗ1396164 147. ХА7406672.
3.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
4.Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу та іншим учасникам судового засідання, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати учасникам, які не були присутні під час оголошення ухвали.
5.Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
6.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
7.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1