Справа № 646/8174/24 Номер провадження 11-сс/814/141/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
17 березня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ
Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора заявникаОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 03 березня 2025 року,
Цією ухвалою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_7 про оскарження дій посадових осіб ВП №1 Харківського РУП №1 ГУНП у Харківській області щодо нерозгляду клопотання.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що зазначені в скарзі ОСОБА_7 вимоги не охоплюються переліком дій чи бездіяльності, які підлягають оскарженню на стадії досудового провадження в розумінні ч.1 ст.303 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 03 березня 2025 року та постановити нову ухвалу, мотивуючи тим, що: слідчий суддя фактично не розглянув подану ним скаргу в порядку ст.303 КПК України та не врахував висновки, викладені в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2025 року, якою в даному провадженні було скасовано ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 25 липня 2024 року та призначено новий розгляд у суді першої інстанції; його не було доставлено в зал суду та в режимі відеоконференції він був позбавлений можливості надавати докази на підтвердження своїх доводів; судове засідання здійснювалось за відсутності прокурора, який не надав до суду кримінальне провадження; предметом дослідження слідчого судді було інше кримінальне провадження, аніж те, в межах якого він оскаржує нерозгляд його клопотань.
Згідно з висновком щодо застосовування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року у справі №5-142кс(15)17, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 23 травня 2018 року у справах №237/1459/17 та №243/6674/17, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч.3 ст.309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч.4 ст.399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст.24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч.6 ст.9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, розгляд скарги по суті шляхом перевірки її доводів слідчим суддею не здійснювався та в мотивувальній частині судового рішення наведено мотиви про її неприйнятність до розгляду (те, що зазначені ОСОБА_7 вимоги не охоплюються переліком дій чи бездіяльності, які підлягають оскарженню на стадії досудового провадження в розумінні ч.1 ст.303 КПК України), в той же той час, слідчий суддя постановив судове рішення про відмову в задоволенні скарги. Але наведене вище не передбачено КПК України, оскільки судове рішення про відмову в задоволенні скарги можливо постановити лише за результатами її розгляду по суті, а тому, з урахуванням вказаних вище висноків касаційного суду, в даному конкретному випадку ухвала слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 03 березня 2025 року підлягає апеляційному перегляду.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про таке.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цих вимог слідчим суддею не дотримано.
Виходячи з положень п.2 ч.3 ст.407, п.3 ч.1 ст.409 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу слідчого судді та постановляє нову ухвалу з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст.412 КПК України унормовано, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У п.п.1, 2, 17 ч.1ст.7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження мають відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносено: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження в разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
За змістом ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст.318-380 КПК України, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Приписами ж ч.ч.1, 2 ст.307 КПК України унормовано, що саме за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу про:
1)скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 у порядку ст.303 КПК України звернувся до слідчого судді зі скаргою, за змістом якої оскаржував бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) органу досудового розслідування (ВП №1 Харківського РУП №1 ГУНП у Харківській області) щодо нерозгляду його клопотань, зокрема, про: допит свідків; його ( ОСОБА_7 ) допит; проведення інших слідчих дій; прийняття доказів у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя постановив ухвалу, якою залишив без задоволення вказану вище скаргу ОСОБА_7 .
Разом з тим, як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, розгляд скарги по суті шляхом перевірки її доводів слідчим суддею не здійснювався, а постановлене рішення мотивоване виключно тим, що зазначені в скарзі ОСОБА_7 вимоги не охоплюються переліком дій чи бездіяльності, які підлягають оскарженню на стадії досудового провадження в розумінні ч.1 ст.303 КПК України.
Таким чином, у порушення наведених вище норм закону слідчий суддя дійшов взаємовиключних і суперечливих висновків, постановив ухвалу про відмову в задоволенні скарги, констатувавши підстави для відмови у відкритті провадження за нею, чим допустив істотне порушення вимог КПК України, оскільки судове рішення про відмову в задоволенні скарги слідчий суддя має право постановити лише за результатами розгляду скарги по суті, який у даному випадку фактично здійснений не був.
Окрім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк. Наведеним вище ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст.220 КПК України щодо розгляду клопотання. А тому викладені в оскаржуваній ухвалі мотиви без належного обґрунтування є передчасними.
Допущені слідчим суддею порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили постановити слідчому судді законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для його скасування.
З урахуванням характеру допущених слідчим суддею істотних порушень вимог КПК України, які безумовно є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки іншим доводам апелянта щодо допущених процесуальних порушень під час розгляду скарги.
Зважаючи на викладене вище та враховуючи те, що слідчим суддею розгляд скарги по суті фактично не здійснювався, оскаржувану ухвалу належить скасувати та постановити нову ухвалу про призначення нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати зазначене вище та постановити законне й обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивуваши свої висновки.
Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, ст.422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 03 березня 2025 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_7 , скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4