Справа № 545/3394/20 Номер провадження 11-кп/814/154/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 березня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12020170300000635 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2022 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пирятин, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, особу з інвалідністю Ш групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ст. 89 КК України не судимого.
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.
Виключено кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України як зайво вмінену.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу та речових доказів.
На вирок суду обвинувачений та захисник подали апеляційні скарги.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
На адресу Полтавського апеляційного суду від захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 надійшло клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника в підтримку клопотання, прокурора, який заперечив проти клопотання захисника, перевіривши доводи клопотання та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
У статті 374 КПК України визначено зміст вироку суду, де поміж іншим зазначено, що у разі визнання особи винуватою суд приймає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, що відповідно до розділу ІІ КПК України включає запобіжні заходи, але без посилань на часові рамки їх дії, а з вказівкою на конкретну подію - набрання вироком законної сили.
Відповідно до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року №?1769/5, підставами для приймання до СІЗО та тримання ув'язнених і засуджених серед інших є вирок суду, що не набрав законної сили, але передбачає тримання особи під вартою.
В роз'ясненнях Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №14 від 19 грудня 2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» зазначено, що під час ухвалення обвинувального вироку суд вправі застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили. Суд застосовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у такому випадку з метою забезпечення виконання остаточного судового рішення.
Тобто, зазначене у вироку рішення про обрання запобіжного заходу узгоджується з вимогами законодавства.
Крім цього, засуджуючи ОСОБА_8 за вчинений злочин до позбавлення волі, суд першої інстанції визнав доведеною вину обвинуваченого у вчиненні злочину, дійшов висновку про обґрунтованість обвинувачення, а продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відсутні підстави для зміни запобіжного заходу і в суді апеляційної інстанції, як про це просять обвинувачений та його захисник.
Відповідно до положень ч.3 ст.377 КПК України - якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Існування виключних обставин, які б дозволяли звільнити обвинуваченого з-під варти або призначити йому більш м'який запобіжний захід в матеріалах справи відсутні та не доведено стороною захисту. Не містять матеріали справи і об'єктивних даних про наявність обставин, які не дозволяють утримувати ОСОБА_8 під вартою.
Колегія суддів враховує стан здоров'я обвинуваченого, проте будь-яких даних, що стан здоров'я ОСОБА_8 перешкоджає його утриманню в установі виконання покарання, немає. З відповіді завідувача Полтавської міської медичної частини (№23) вбачається, що медична допомога йому надається в належному обсязі та його стан здоров'я стабільний та відповідає наявному у нього хронічного захворювання.
Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_8 засуджений за вчинення злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час апеляційного розгляду та виконання ним рішень у справі, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_8 , а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 377, 419 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4