Справа № 554/13270/25 Номер провадження 11-сс/814/276/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
16 березня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 05 лютого 2026 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.
Ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025170420001148, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 та застосовано щодо підозрюваної
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Селещина, Машівського району, Полтавської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, на утриманні дітей не маючої, тимчасово не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, шляхом заборони підозрюваній залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці.
Покладено на підозрювану ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним усним чи письмовим викликом для проведення слідчих та інших процесуальних дій;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- за наявності здати на зберігання до Шевченківського відділу у м. Полтаві УДМС в Полтавській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя послався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_7 задовольнити частково. Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на неї процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що існування ризиків є недоведеним та таким, що ґрунтуються лише на припущеннях сторони обвинувачення.
Вказує, що обґрунтування того, чому більш м'які запобіжні заходи щодо підозрюваної ОСОБА_10 неможливо застосувати, прокурором вказано лише на тяжкість вчиненого останньою злочину та його наслідки і, в той же час, будь-яких інших доводів чи аргументів з цього приводу прокурором надано не було.
Крім того зазначає, що слідчим суддею не було надано належної оцінки тому, що підозрювана раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, на обліках лікарів не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно та не заперечувала фактичні обставини справи викладені у оголошеній їй підозрі.
Позиції інших учасників судового провадження.
В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_10 та її захисник ОСОБА_8 підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав у ній наведених. Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника та вказав на законність та обгрунтованість ухвалі слідчого судді. Крім того повідомив апеляційний суд, що кримінальне провадження разом з обвинувальним актом скеровано до суду першої інстанції для здійснення розгляду по суті.
Мотиви суду.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що відділом розслідування злочинів, скоєних у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Полтавській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025170420001148 від 06.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.09.2025 приблизно о 19 годині 15 хвилин, в світлий час доби, в ясну погоду без опадів, по сухому асфальтованому покриттю проїзної частини по вулиці Героїв АТО у місті Полтава, з боку вулиці Героїв України у напрямку до провулку Братів Зерових, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем HONDA CIVIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухалася ОСОБА_7 , та наближалася до території ринку «Сади 2», що розташований по вулиці Героїв АТО, 118.
В цей же час в зустрічному напрямку, по вулиці Героїв АТО у місті Полтава зі сторони провулку Братів Зерових у напрямку до території ринку «Сади 2», керуючи електровелосипедом марки ASKMY, рухався ОСОБА_11 .
При наближенні до вищевказаної території ринку «Сади-2», на нерегульованому перехресті, рухаючись при цьому у межах крайньої лівої смуги для руху, ОСОБА_7 , перед зміною напрямку свого руху, а саме виконанням маневру повороту ліворуч у напрямку до будинку № 116 по вулиці Героїв АТО, не переконалася в безпеці виконання свого маневру, не дала дорогу електровелосипеду ASKMY, під керуванням ОСОБА_11 , що рухався у зустрічному напрямку, виїхала на його смугу руху, чим створила небезпеку та допустила з ним зіткнення.
В результаті описаної дорожньо-транспортної пригоди водій електровелосипеду ASKMY, ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження із якими був госпіталізований до КП «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію електровелосипеду ASKMY ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно-мозкова травма - крововилив в м'які покриви голови в тім'яній ділянці справа; перелом кісток черепа справа; крововиливи з реактивними змінами в твердій мозковій, м'яких мозкових оболонках та речовині головного мозку; крововиливи в підшкірно жирову клітковину та м'язи в ділянці зовнішньої поверхні лівого гомілково-ступневого суглобу та лівої ступні; перелом лівої малогомілкової кістки в нижній третині; переломи проксимальних фаланг ІІІ та ІV пальців лівої ступні; садна верхніх та нижніх кінцівок, які стосовно живої особи носять ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення згідно пункту 2.1 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.), а в даному випадку що призвели до смерті потерпілого.
Причиною смерті ОСОБА_11 стала відкрита черепно-мозкова травма з переломами кісток черепа справа, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків стало порушення водійкою ОСОБА_7 вимог п.п. 10.1., 16.13. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими:
10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
16.13. Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються рівнозначною дорогою в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
Невідповідності з вимогами п. 10.1. та п. 16.13. Правил дорожнього руху в діях водійки ОСОБА_7 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, та водійка ОСОБА_7 мала технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом належного виконання вимог п. 10.1. і п. 16.13. Правил дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_7 , своїми діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
02.02.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
03.02.2026 слідчий відділу розслідування злочинів, скоєних у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Полтавській ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, яке слідчим суддею задоволено 05.02.2026.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), п. 32, SeriesA, № 182).
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яка ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, а саме: огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) від 06.09.2025 поблизу території ринку «Сади-2» по вулиці Героїв АТО, 118 у м. Полтава, згідно якого установлена наявність скоєння дорожньо-транспортної пригоди, слідова інформація зафіксована на місці пригоди та пошкодження на транспортних засобах (протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.09.2025 та додатки до нього); висновку експерта за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , яким встановлено наявність та характер тілесних ушкоджень спричинених останньому внаслідок ДТП та причину смерті (висновок експерта № 1809 від 10.10.2025); висновку експерта за результатами судової транспортно-трасологічної експертизи, яким установлено місце зіткнення транспортних засобів, що знаходиться в межах нерегульованого перехрестя, поблизу території ринку «Сади-2», на смузі для руху по напрямку руху від провулку Братів Зерових до вулиці Великотирнівська (висновок експерта № СЕ-19/117-25/21646-ІТ від 14.10.2025); висновку експерта за результатами судової транспортно-трасологічної експертизи, яким установлено величину кута між повздовжніми вісями транспортних засобів у момент первинного контакту та пошкодження на транспортних засобах (висновок експерта № СЕ-19/117-25/21652-ІТ від 23.10.2025); висновку експерта за результатами судової експертизи технічного стану транспортного засобу, яким установлено технічну справність автомобіля HONDA CIVIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_7 під час дорожньо-транспортної пригоди (висновок експерта № СЕ-19/117-25/21630-ІТ від 23.10.2025); показаннях потерпілого ОСОБА_12 , потерпілої ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (протоколи допитів потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ); слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_7 у присутності адвоката ОСОБА_8 від 05.12.2025, яким установлено суттєві обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди (протокол проведення слідчого експерименту від 05.12.2025 та додатки до нього); висновку експерта за результатами судової автотехнічної експертизи, яким встановлено наявність у діях водійки ОСОБА_7 порушень Правил дорожнього руху (висновок експерта № 156-34-26 від 23.01.2026 за результатами судової автотехнічної експертизи).
Вказані докази містять достатні дані, які можуть свідчити про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Отже надані докази не повинні бути достатніми для доведеності вини особи, але мають бути достатніми для того, щоб на даній стадії кримінального провадження переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що має місце в даному випадку.
Також слідчий суддя обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вона підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Окрім цього, за дане кримінальне правопорушення передбачено додаткове альтернативне покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженню, з метою зміни показів на її користь, а саме досудове розслідування перебуває на стадії збору доказів, а викривлення показань свідків унеможливить якісне проведення досудового розслідування, у проведенні наступних слідчих дій з метою встановлення всіх обставин справи; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вирок суду. Крім цього, надані під час проведення слідчого експерименту показання ОСОБА_7 визнані експертами технічно неспроможними, що свідчить про умисне спотворення обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди підозрюваною ОСОБА_7 на свою користь.
Наведені у клопотанні слідчого дані, які належним чином перевірені слідчим суддею, дають підстави для застосування до ОСОБА_7 одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки настання наведених ризиків є цілком ймовірним.
Слідчим суддею також перевірено можливість застосування відносно ОСОБА_7 інших більш м'яких запобіжних заходів ніж цілодобовий домашній арешт, проте дійшов висновку про їх недостатність з огляду на вчинений злочин та наведені ризики.
Колегія суддів враховує дані про особу ОСОБА_10 , наведені в апеляційній скарзі захисника, проте вважає, що з огляду на вчинення тяжкого злочину з необережності та існування доведених ризиків, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, зокрема особисте зобов'язання, як на цьому наполягає сторона захисту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти існуючим ризикам, а обрання більш м'якого запобіжного заходу, може спричинити перешкоджання встановленню об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні та не буде відповідати суспільному інтересу, який превалює над повагою до свободи особистості.
В той же час, домашній арешт не є найбільш суворим запобіжним заходом та цілком відповідає меті його застосування.
За наведених обставин, ухвала слідчого судді є законною та належним чином вмотивованою, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 05 лютого 2026 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4