Житомирський апеляційний суд
Справа №274/6184/25 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.
Категорія 12 Доповідач Коломієць О. С.
24 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Григорусь Н.Й., Талько О.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №274/6184/25 за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державного архітектурного будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Хуторної І.Ю.
У вересні 2025 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив зобов'язати відповідачку за свій власний рахунок знести самовільно побудоване приміщення будівлі, орієнтовною площею: загальною 97,7 м.кв.; забудови 112 м.кв, в тому числі в охоронній зоні пам'ятки культурної спадщини 20 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі №274/6184/25.
09.12.2025 до суду від третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 надійшло повідомлення/зустрічний позов до Керівника Бердичівської окружної прокуратури Висоцької Олени Володимирівни, у якому він виклав вимоги:
- виконати зобов'язання фідуціара перед принципалом;
- з приводу отриманої інформації щодо кримінальних правопорушень з боку службових осіб (керівника прокуратури - Висоцької Олени Володимирівни), які є на виконанні зобов'язань, відкрити кримінальне провадження за статтями 246-1, 355 та 161, п. 2, 3 ККУ шляхом передачі інформації, що стала відома суду до компетентних органів. У відповідності до статті 214, п.1, 5 КПК внести дані до реєстру ЕРДР відповідним особам;
- надавати будь-які прийняті рішення суду, Людині суб'єкту верховенства права, за особистим підписом відповідальної особи, яка його прийняла;
- розглядати дану справу по зносу приміщення у разі аудиту всіх інших будівель міста, що є запобіганням дискримінації, яка заборонена у ст. 14 Конвенції. У іншому випадку розгляд справи унеможливлюється з підстав міжнародних договорів та національного законодавства.
- забезпечити вільний доступ до суду Людині без будь-яких перешкод з будь- яких мотивів (включно з боку охорони суду), які гарантуються статтею 8 Конституції України.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року повідомлення/зустрічний позов ОСОБА_2 до Керівника Бердичівської окружної прокуратури Висоцької Олени Володимирівни - повернуто заявнику.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що в оскаржуваній ухвалі місцевий суд зазначив, що подану ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву слід повернути.
Звертає увагу, що не існує такого документа як зустрічна позовна заява від 09.12.2025, подана ОСОБА_2 . Існує документ, поданий «Людиною Вадимом», використовуючи юридичну фікцію фізичну особу ОСОБА_2 , за вих №0004-ЦС, створений 08 грудня 2025 року, який має назву «Повідомлення» та у якому міститься «Зустрічний позов». Як зазначалося, цей документ є створеною «монографією» з певними застереженнями щодо авторського права (ст.423 ЦКУ). Даний документ було надіслано до суду через фізичну особу та Укрпошту цього ж дня, тобто 08.12.2025 року.
Вказує, що до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області 18.12.2025 було направлено Роз'яснення (документ вих №0005-ЦС) щодо документа вих №0004-ЦС. Зазначене Роз'яснення не було враховано при оголошенні ухвали суду від 19.12.2025. Вважає, що неврахування даного Роз'яснення, яке стосувалося щодо рішення (ухвали) суду, має істотне значення в межах ст.195 ЦПК України та відповідно до ст.1 та 53 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року).
Додає, що дане повідомлення/зустрічний позов документ №0004-ЦС може розглядатись в контексті статті 193 ЦПК України, оскільки Людина є законним представником фізичної особи- ОСОБА_2 , яка залучена як третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача. Згідно ст. 12 п.1 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач (сторона відповідача) має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Враховуючи вищевикладене, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року - скасувати.
Учасники справи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7 та ч.2 ст. 369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21)).
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.03.2026 року, є дата складення повного судового рішення 24.03.2026 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді у Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області перебуває цивільна справа № 274/6184/25 за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державного архітектурного будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва.
09.12.2025 до суду від третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 надійшло повідомлення/зустрічний позов до Керівника Бердичівської окружної прокуратури Висоцької Олени Володимирівни.
Повертаючи повідомлення/зустрічний позов ОСОБА_2 до Керівника Бердичівської окружної прокуратури Висоцької Олени Володимирівни ухвалою від 19.12.2025 року, суд першої інстанції виходив з того, що зустрічна позовна заяваподана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, а тому з урахуванням ч.3 ст. 194 ЦПК України повертається заявнику.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно частини 2 вказаної статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 193, 195 ЦПК України, є безпідставними, виходячи з наступного.
Як вбачається із частини 1 статті 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з частиною 2 вказаної статті, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Частиною 1 статті 194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 195 ЦПК України, положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
Згідно з частиною 1 статті 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Частиною 6 вказаної вище статті передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
За положеннями п.3 ч.2 ст. 49 та ч.1 ст. 193 ЦПК України саме відповідача має право пред'явити у справі зустрічний позов.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 не маючи у цій справі статусу відповідача, не наділений правом подавати зустрічний позов.
Також колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є знесення самочинного будівництва, а за повідомленням/зустрічним позовом до Керівника Бердичівської окружної прокуратури Висоцької Олени Володимирівни, заявник пред'явив наступні вимоги :
- виконати зобов'язання фідуціара перед принципалом;
- з приводу отриманої інформації щодо кримінальних правопорушень з боку службових осіб (керівника прокуратури - Висоцької Олени Володимирівни), які є на виконанні зобов'язань, відкрити кримінальне провадження за статтями 246-1, 355 та 161, п. 2, 3 ККУ шляхом передачі інформації, що стала відома суду до компетентних органів. У відповідності до статті 214, п.1, 5 КПК внести дані до реєстру ЕРДР відповідним особам;
- надавати будь-які прийняті рішення суду, Людині суб'єкту верховенства права, за особистим підписом відповідальної особи, яка його прийняла;
- розглядати дану справу по зносу приміщення у разі аудиту всіх інших будівель міста, що є запобіганням дискримінації, яка заборонена у ст. 14 Конвенції. У іншому випадку розгляд справи унеможливлюється з підстав міжнародних договорів та національного законодавства.
Тобто вимоги, викладені у заяві ОСОБА_2 , не стосуються предмета спору, а заявлені з інших підстав, що не узгоджується з нормами ст. 195 ЦПК України.
Крім того, суд першої інстанції правильно вказав, що усне доповнення ОСОБА_2 у судовому засіданні про те, що заяву слід прийняти до розгляду в порядку статті 195 ЦПК України суд не може покласти в основу рішення, оскільки позовна заява має бути викладена виключно у письмовій формі та підписана.
Позовна заява третьої особи має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2019 року справа № 916/3245/17, провадження № 12-13гс19.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що повернення зустрічного позову судом першої інстанції унеможливило доступ заявника до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_2 не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції з позовною заявою за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, що передбачено частиною 1 статті 4 ЦПК України.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді