Справа № 307/297/26
Провадження № 1-кс/307/148/26
24 березня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря с/з ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна заяву судді Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження № 12019070160000436, відомості про яке 14 травня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,
У провадженні судді Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження № 12019070160000436, відомості про яке 14 травня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, Справа № 307/297/26, Провадження № 1-кп/307/16/26.
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 заявив самовідвід від розгляду кримінального провадження № 12019070160000436, відомості про яке 14 травня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, посилаючись на ті обставини, що потерпілою у вказаному провадженні є також ОСОБА_6 . Згідно наказу голови Тячівського районного суду Закарпатської області № 67-1.4 від 04 жовтня 2022 року ОСОБА_6 допущено до виконання обов'язків присяжного Тячівського районного суду Закарпатської області з 04 жовтня 2022 року. У подальшому, наказом голови Тячівського районного суду Закарпатської області № 60-1.4 від 22 вересня 2025 року ОСОБА_6 увільнено від виконання обов'язків присяжного Тячівського районного суду Закарпатської області у зв'язку із закінченням строку повноважень. Врахувуючи викладене та те, що ОСОБА_6 , яка являється потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, тривалий час - з 04 жовтня 2022 року по 22 вересня 2025 року виконувала обов'язки присяжного у Тячівському районному суді Закарпатської області, до підсудності якого належить здійснення цього кримінального провадження, а тому з метою недопущення виникнення сумнівів у об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_3 , виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя заявив собі самовідвід від розгляду кримінального провадження № 12019070160000436, відомості про яке 14 травня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, Справа № 307/297/26, Провадження № 1-кп/307/16/26.
Учасники провадження на розгляд заяви не з'явилися, що не є перешкодою для розгляду заяви в їх відсутності.
Вивчивши заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід, суд дійшов висновку про задоволення вказаної заяви з таких підстав.
Судом встановлено, що у провадженні судді Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження № 12019070160000436, відомості про яке 14 травня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, Справа № 307/297/26, Провадження № 1-кп/307/16/26.
З матеріалів вказаного кримінального провадження вбачається, що потерпілою у вказаному провадженні є також ОСОБА_6 .
Згідно наказу голови Тячівського районного суду Закарпатської області № 67-1.4 від 04 жовтня 2022 року ОСОБА_6 допущено до виконання обов'язків присяжного Тячівського районного суду Закарпатської області з 04 жовтня 2022 року.
У подальшому, наказом голови Тячівського районного суду Закарпатської області № 60-1.4 від 22 вересня 2025 року ОСОБА_6 увільнено від виконання обов'язків присяжного Тячівського районного суду Закарпатської області у зв'язку із закінченням строку повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Суд звертає увагу на те, що неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.
У контексті ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (ратифікована Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
З огляду на основні засади і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п. 1 ст. 6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями суб'єктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та об'єктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо об'єктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі «Фей проти Австрії» вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007р. та від 24 лютого 1993 року по справі «Фей проти Австрії» судом вказано, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
Вимога «безсторонності» згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Окрім того, відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
З урахуванням наведених обставин та зважаючи на той факт, що ОСОБА_6 , яка є потерпілою у кримінальному провадженні № 12019070160000436, відомості про яке 14 травня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, тривалий час - з 04 жовтня 2022 року до 22 вересня 2025 року виконувала обов'язки присяжного у Тячівському районному суді Закарпатської області, до підсудності якого належить здійснення даного кримінального провадження, враховуючи засади кримінального процесуального закону, пов'язані з безсторонністю суду та справедливим розглядом справи, з метою уникнення конфлікту інтересів та усунення корупційних ризиків, з метою недопущення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_3 у розгляді даного кримінального провадження, суд вважає, що заява судді Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 про самовідвід є підставною та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 75, 80-82, 372 КПК України, суд,
Заяву судді Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження № 12019070160000436, відомості про яке 14 травня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, задовольнити.
Відвести суддю Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 12019070160000436, відомості про яке 14 травня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Матеріали кримінального провадження № 12019070160000436, відомості про яке 14 травня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, Справа № 307/297/26, Провадження № 1-кп/307/16/26, передати на розгляд іншому судді в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1