Справа № 620/8186/25 Суддя першої інстанції: Дар'я ВИНОГРАДОВА
24 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Файдюка В.В.
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФ в м. Києві), в якому просив:
1) визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФ в м. Києві щодо:
- нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 та з 01.02.2024 на підставі нових довідок №15/2477/с (станом на 01.01.2020), №15/2478/с (станом на 01.01.2021, №15/2479/с (станом на 01.01.2022), №15/2480/с (станом на 01.01.2023), №15/2481/с (станом на та 01.01.2024) від 21.02.2025 про розмір грошового забезпечення, сформованих ІНФОРМАЦІЯ_1 та надісланих відповідачу листом від 21.02.2025 № 13/2482/с;
- обмеження виплати ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром під час перерахунків здійснених з 01.04.2019, з 01.12.2019, з 01.12.2020, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 при здійсненні виплати доплати до пенсії та проведенні індексації пенсії на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
2) зобов'язати ГУ ПФ в м. Києві здійснити:
- перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 та з 01.02.2024 на підставі нових довідок №15/2477/с (станом на 01.01.2020), №15/2478/с (станом на 01.01.2021, №15/2479/с (станом на 01.01.2022), №15/2480/с (станом на 01.01.2023), №15/2481/с (станом на та 01.01.2024) від 21.02.2025 про розмір грошового забезпечення, сформованих ІНФОРМАЦІЯ_1 та надісланих відповідачу листом від 21.02.2025 № 13/2482/с, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019, з 01.12.2019, з 01.12.2020, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 з врахуванням доплати до пенсії та проведенні індексації пенсії на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 21.02.2025 № 15/2477/с про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 29.01.2020, з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 21.02.2025 № 15/2478/с про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2021, з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 21.02.2025 № 15/2479/с про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2022, з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 21.02.2025 № 15/2480/с про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2023, з 01.01.2024 на підставі оновленої довідки від 21.02.2025 № 15/2481/с про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2024, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 21.02.2025 № 15/2477/с про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 29.01.2020, з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 21.02.2025 № 15/2478/с про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2021, з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 21.02.2025 № 15/2479/с про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2022, з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 21.02.2025 № 15/2480/с про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2023, з 01.01.2024 на підставі оновленої довідки від 21.02.2025 № 15/2481/с про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2024, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФ в м. Києві в обмеженні виплати ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром під час перерахунків здійснених з 01.04.2019, з 01.12.2019, з 01.12.2020, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025;
- зобов'язати ГУ ПФ в м. Києві здійснити виплату без обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром під час перерахунків здійснених з 01.04.2019, з 01.12.2019, з 01.12.2020, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позовні вимоги були розглянуті у повному обсязі шляхом їх часткового задоволення, то підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, та прийняти у цій частині нове судове рішення, яким:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФ в м. Києві обмеженні виплати ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром під час перерахунків, здійснених з 01.04.2019, з 01.12.2019, з 01.12.2020, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025;
- зобов'язати ГУ ПФ в м. Києві здійснити виплату без обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром під час перерахунків здійснених з 01.04.2019, з 01.12.2019, з 01.12.2020, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025.
Свою позицію обґрунтовує тим, що судом залишено поза увагою, що факт обмеження пенсії позивача максимальним розміром підтверджено доданими до позовної заяви документами, а відтак заявлені позовні вимоги всупереч висновків суду першої інстанції не є вимогами, заявленими на майбутнє.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 24.03.2026.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Викладене свідчить, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень чи постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (рішення, ухвали) можуть увалюватися (постановлятися) у випадку, зокрема, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення, постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасовувати чи змінити первісне рішення, проте він має право виправити деякі його недоліки.
До такого висновку щодо застосування положень ст. 252 КАС України прийшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2024 у справі № 440/3166/20.
Матеріали справи свідчать, що при ухваленні рішення від 16.09.2025 Чернігівський окружний адміністративний суд розглянув всі заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, прийшовши до висновку про їх часткову обґрунтованість. Незгода ж позивача з висновками суду, викладеними у його рішенні, може бути підставою для апеляційного оскарження такого судового акта. При цьому колегія суддів звертає увагу, що таке право було реалізовано позивачем.
З урахуванням наведеного, оскільки аналіз змісту рішення суду від 16.09.2025 свідчить про те, що судом розглянуто всі заявлені позивачем позовні вимоги, то Чернігівський окружний адміністративний суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо окремої частини позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 252, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне судове рішення складено 24 березня 2026 року.