Справа № 620/181/24 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
24 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Епель О. В., Ганечко О. М., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Товариство шанувальників природи Козелецького району» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Дочірнє підприємство "Товариство шанувальників природи Козелецького району" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- №9138/ж10/25-01-07-00 від 19.09.2023 (форма В1) про завищення бюджетного відшкодування в сумі 9328,00 грн. та сплату штрафних санкцій в сумі 2332,00 грн. повністю;
- №13406/ж10/25-01-07-00 від 14.12.2023 (форма В4) в частині завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму податку на додану вартість 3846,00 грн.;
- №9139/ж10/25-01-07-00 від 19.09.2023 (форма В3) в частині відмови в наданні бюджетного відшкодування в сумі 280428,00 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДП "Товариство шанувальників природи Козелецького району" зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Позивач з 14.10.2004 зареєстрований платником податку на додану вартість.
Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Товариство шанувальників природи Козелецького району" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.06.2023 №9146586317 від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 17.08.2023 №8149/ж5/25-01-07-03-01 (надалі - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено порушення підприємством вимог податкового законодавства, а саме:
- п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, абзацу "б" п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, внаслідок чого платником завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2023 року в сумі 9328,00 грн., в т.ч. за травень 2023 року в сумі 9328,00 грн.;
- п. 200.1, абзацу "б" пункту 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9, п. 200.12 ст. 200, розділу ІІІ, V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, внаслідок чого платнику відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2023 року в сумі 353400,00 грн., в т.ч. за травень 2023 року;
- п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено значення рядка 21 "Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" за травень 2023 року на суму 15247,00 грн.
Позивач із висновками акту перевірки не погодився та подав на них заперечення, за результатами розгляду яких ГУДПС у Чернігівській області прийняло рішення від 14.09.2023 про залишення скарги без задоволення.
На підставі вказаних висновків перевірки ГУДПС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 19.09.2023:
- № 9138/ж10/25-01-07-00 про завищення бюджетного відшкодування в сумі 9328,00 грн. та сплату штрафних санкцій в сумі 2332,00 грн;
- № 9139/ж10/25-01-07-00, яким позивачу відмовлено в отриманні права на отримання бюджетного відшкодування за травень 2023 року в сумі 353400,00 грн;
- № 9140/ж10/25-01-07-00, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 15247,00 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ДП "Товариство шанувальників природи Козелецького району" оскаржило їх в адміністративному порядку.
Рішенням ДПС України від 07.12.2023 №36149/6/99-00-06-01-01-06 скаргу задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.09.2023 №9140/ж10/25-01-07-00 у частині завищення показників списання насіння та садивного матеріалу, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 19.09.2023 №9140/ж10/25-01-07-00 та податкові повідомлення-рішення №9138/ж10/25-01-07-00, №9139/ж10/25-01-07-00 - залишено без змін .
Враховуючи наведене, 14.12.2023 ГУДПС у Чернігівській області винесло податкове повідомлення-рішення №13406/ж10/25-01-07-00, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 4999,00 грн.
Не погоджуючись із винесеними ГУДПС у Чернігівській області податковими повідомленнями-рішеннями, ДП "Товариство шанувальників природи Козелецького району" звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України
Згідно із підпунктом "а" пункту 198.1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
З наведених законодавчих положень вбачається, що формування платником податку об'єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.
У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.
За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, слугували висновки податкового органу щодо завищення суми бюджетного відшкодування, у тому числі, у зв'язку із включенням до складу витрат, витрати понесені на придбання питної води, що на переконання апелянта не використовувались у господарській діяльності.
Поряд із цим, наданими доказами підтверджується, що кількість штатних одиниць на ДП "Товариство шанувальників природи Козелецького району" в період, що перевірявся, становить 41.
Наказом в.о. директора підприємства від 26.12.2019 керуючись нормами, встановлених Законами України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Порядком розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1107, винесено наказ №67 "Про затвердження норм споживання питної води на підприємстві", відповідно до якого встановлено такі питомі норми споживання питної води: у холодний/зимовий період з 15 жовтня по 15 квітня щороку - до 2 л протягом робочого дня; у весняно-літній період з 15 квітня по 15 жовтня щороку - до 3 л протягом робочого дня. Даний наказ набуває чинності з 01.01.2020 та діє безстроково.
Відтак, у період, що перевірявся, позивачем для працівників придбавалась вода, в тому числі мінеральна слабогазована/негазована, на підтвердження чого надано: договір-оферту ТОВ "Маркет-Онлайн", договір поставки від 14.04.2020 із ТОВ "ІДС АКВА СЕРВІС", видаткові накладні, акти прийому-передачі зворотньої тари (бутелі, 18.9 л), платіжні інструкції, накладні на відвантаження, акти списання товарів (вода), складені відповідною комісією. Копії вказаних доказів надано як до суду так і до перевірки.
Використання питної води в процесі здійснення господарської діяльності відображено позивачем у бухгалтерському та складському обліку.
Відповідно до зведеної відомості, кількість питної води, придбаної та спожитої працівниками підприємства в період, що перевірявся, відповідає встановленій нормі.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно абзацу одинадцятого статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 вказаного Закону).
Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що первинні документи підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та використання протягом перевіряємого періоду питної води для здійснення господарської діяльності (для споживання працівниками підприємства під час виробничого процесу).
Натомість, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. ГУДПС у Чернігівській області відповідні належні та допустимі докази надано не було.
Зважаючи на наведене, спірні податкові повідомлення-рішення від 19.09.2023 №9138/ж10/25-01-07-00 та від 14.12.2023 №13406/ж10/25-01-07-00 у частині завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму податку на додану вартість 3846,00 грн., є протиправними та мають бути скасовані.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.09.2023 №9139/ж10/25-01-07-00 у частині відмови в наданні бюджетного відшкодування в сумі 280428,00 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктами 200.4, 200.7, 200.8, 200.10 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Разом з тим, суд звертає увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, дію пункту 200.10 статті 200 зупинено відповідно до пункту 69.11 розділу 10 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до пункту 69.9 розділу 10 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на березень 2022 року) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 80 підрозділу 2 Кодексу суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зазначених в абзаці першому цього пункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В акті перевірки зазначено про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, заявленої в податкових деклараціях, в тому числі на суму 280428,00 грн.
Однак, надані докази свідчать, що позивачем задекларовано податковий кредит по спірним контрагентам, з урахуванням часу отримання ним податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладених, а саме:
- у рядку 2 графи 5 таблиці 2.2 додатку 1 Уточнюючого розрахунку від 30.12.2022 №9284942240 за грудень 2022 року, з періодом уточнення листопад 2022 року, задекларовано податковий кредит по контрагенту ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" (ІПН 350684618190) в сумі ПДВ 518,30 грн., з періодом виникнення 11.2020 р.;
- у таблиці 2.1 додатку 1 декларації з ПДВ від 15.04.2021 №9087503053 за березень 2021 року задекларовано податковий кредит по контрагенту ТОВ "Нова Пошта" (ІПН 313167116014) в сумі ПДВ 57,33 з періодом виникнення 02.2021 р.;
- у рядку 3 графи 7 в таблиці 2.1 додатку 1 декларації з ПДВ від 18.07.2022 №9131156265 за червень 2022 року задекларовано податковий кредит по контрагенту ТОВ "Сервіс ЛІК" (ІПН 214016625133) в сумі ПДВ 143,33 грн. з періодом виникнення 11.2021 р. (рішення комісії ДПС України з реєстрації податкових накладних №12228/21401660/2 від 14.06.2022 щодо реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 03.11.2021 № 62 ;
- у таблиці 2.1 додатку 1 декларації з ПДВ від 20.04.2022 №9047743523 за березень 2022 року задекларовано податковий кредит по контрагентах: СТОВ "Перемога" (ІПН 307862210244) на суму ПДВ 26649,12 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 1 графа 9; ДП "Державний центр сертифікації і експертизи с/г продукції" (ІПН 3939423265) на суму ПДВ 271,00 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 2 графа 7; ТОВ "Універсальна Мастильна Компанія" (ІПН 4324982100) на суму ПДВ 1436,78 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 3 графа 7; ТОВ "Компанія Агросвіт Груп ЛТД" (ІПН 4463658230) на суму ПДВ 136533,33 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 4 графа 7 ;
- у таблиці 2.1 додатку 1 декларації з ПДВ від 16.06.2022 №9084623854 за травень 2022 року задекларовано податковий кредит по контрагентах: Носівська СДС імені В.М. Ремесла НААН (ІПН 1424401251) на суму ПДВ 13866,62 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 1, графа 7; ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на суму ПДВ 987,36 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 2, графа 7; ТОВ "Аванті Груп" (ІПН 3044006265) на суму ПДВ 1150,00 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 3, графа 7; ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна" (ІПН 3686575265) на суму ПДВ 1,00 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 5, графа 7; АТ ДПЗКУ "Хлібна база № 83" (ІПН 3724327265) на суму ПДВ 447,86 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 6, графа 7; ТОВ "Енера Чернігів" (ІПН 4182384252) на суму ПДВ 2999,53 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 10, графа 7; ПП "Чернігівнафтопродукт" (ІПН 4394057252) на суму ПДВ 53754,08 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 13, графа 7;
- у таблиці 2.1 додатку 1 декларації з ПДВ від 18.07.2022 №9131156265 за червень 2022 року задекларовано податковий кредит по контрагентах: АТ "Чернігівобленерго ВП "Ніжинський РЕМ" (ІПН 2281533252) на суму ПДВ 840,26 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 5, графа 7; ТОВ "Нова Пошта" (ІПН 3131671160) на суму ПДВ 50,75 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 11, графа 7; ТОВ "Компанія "Прем'єр Деваро" (ІПН 3891542265) на суму ПДВ 3428,25 грн. з періодом виникнення 02.2022 - рядок 20, графа 7;
- у таблиці 2.1 додатку 1 декларації з ПДВ від 16.06.2022 №9084623854 за травень 2022 року задекларовано податковий кредит по контрагенту АТ ДПЗКУ "Хлібна база №83" (ІПН 3724327265) на суму ПДВ 279,01 грн. з періодом виникнення 03.2022 - рядок 7, графа 7;
- у таблиці 2.1 додатку 1 декларації з ПДВ від 18.07.2022 № 9131156265 за червень 2022 року задекларовано податковий кредит по контрагентах: АТ "Чернігівобленерго ВП "Ніжинський РЕМ" (ІПН 2281533252) на суму ПДВ 1480,27 грн. з періодом виникнення 04.2022 - рядок 7, графа 7; ПП "АВТОПРОМПІДШИПНИК" (ІПН 3072829260) на суму ПДВ 529,67 грн. з періодом виникнення 04.2022 - рядок 10, графа 7; ТОВ "АМАКО Україна" (ІПН 2166501100) на суму ПДВ 864,08 грн. з періодом виникнення 05.2022 - рядок 4, графа 7; ТОВ "Укравіт Саєнс Парк" (ІПН 3375292230) на суму ПДВ 759,46 грн. з періодом виникнення 05.2022 - рядок 14, графа 7; ТОВ "ФарміЛенд" (ІПН 379239626502) на суму ПДВ 2000,00 грн. з періодом виникнення 05.2022 - рядок 18, графа 7; ТОВ "Вагро - Україна" (ІПН 436874011152) на суму ПДВ 346,67 грн. з періодом виникнення 05.2022 - рядок 27, графа 7;
- у рядку 5 графи 9 в таблиці 2.1 додатку 1 декларації з ПДВ від 20.03.2023 №9054540847 за лютий 2023 року задекларовано податковий кредит по контрагенту ТОВ "Товариство шанувальників природи" (ІПН 429155525030) сума ПДВ 29553,26 грн. з періодом виникнення 12.2022 - рядок 8, графа 9 (рішення регіональної комісії з реєстрації податкових накладних від 22.02.2023 №8317347/42915555 щодо реєстрації в ЄРПН податкової накладної №11 від 28.12.2022).
Враховуючи наведене, висновки контролюючого орану про порушення підприємством вимог абзацу "б" п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 4, п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ є помилковими, а тому податкове повідомлення-рішення від 19.09.2023 №9139/ж10/25-01-07-00 є протиправним та таким, що має бути скасованим у частині відмови в наданні підприємству бюджетного відшкодування в сумі 280428,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Товариство шанувальників природи Козелецького району» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя О. В. Епель
СуддяО. М. Ганечко
(Повний текст постанови складено 24.03.2026)