Справа № 620/8254/25 Суддя першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК
24 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності і зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Національного університету оборони України (далі - відповідач-1, Університет), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправними дії Національного університету оборони щодо проведення індексації грошового забезпечення позивачу за період з 29.08.2016 по 28.02.2018 без застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати Національний університет оборони нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29.08.2016 по 28.02.2018 включно, з урахуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність Національного університету оборони щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 01.06.2018;
- зобов'язати Національний університету оборони здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 01.06.2018, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.06.2018 по 08.09.2021;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.06.2018 по 08.09.2021, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 зупинено провадження у справі № 620/8254/25 до набрання законної сили рішенням суду у справі №620/8255/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Такий висновок суду першої інстанції обґрунтований тим, що в разі задоволення позову у справі №620/8255/25 та набрання ним законної сили підвищиться розмір грошового доходу за період з 29.01.2020 по 08.09.2021 і цей розмір перевищить суму можливої індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що в/ч НОМЕР_1 не надала жодних розрахунків, які б підтверджували вплив рішення у справі №620/8255/25 на рішення у справі №620/8254/25. Крім того, наголошує, що виконання судових рішень здійснюватиметься з урахуванням раніше виплачених сум, а відтак суми коштів будуть коригуватися і наявність одного рішення суду не впливатиме на виконання іншого.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Свою позицію обґрунтовує тим, що при визначенні наявності права на отримання фіксованої суми індексації (справа 620/8254/25) підлягає встановленню обставини перевищення грошового доходу над сумою можливої індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, а тому суд прийшов до правильного висновку, що предмет позову у цій справі тісно пов'язаний з предметом розгляду у справі №620/8255/25. Крім того, зазначив, що на час подання цього відзиву у суду першої інстанції наявні підстави для поновлення провадження у справі.
Відзиву на апеляційну скаргу від Університету не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження з 24.03.2026.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі наведено у статті 236 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини першої цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові від 12 грудня 2019 року у справі №826/25204/15 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
У згаданій у попередньому абзаці постанові Верховний Суд наголосив, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо:
а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи;
б) наявності зв'язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.
Відповідно до висновків Верховного Суду у вказаній справі, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого провадження;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Не існує об'єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (речення друге пункту 3 частини першої статті 236 КАС України).
Як було зазначено вище, суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №620/8255/25, дійшов висновку про неможливість розгляду справи № 620/8254/25, оскільки в разі задоволення позову у справі № 620/8255/25 та набрання ним законної сили у відповідача виникне обов'язок здійснити перерахунок, зокрема, розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, у зв'язку із чим розмір підвищення перевищить суму можливої індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Колегія суддів зазначає, що у справі №620/8254/25 підставою для звернення позивача до суду слугувала, зокрема, бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.06.2018 по 08.09.2021. При цьому спірним у цій справі позивач не визначає конкретну належну до виплати суму коштів, а підставою позову у відповідній частині вказує протиправне незастосування в/ч НОМЕР_1 наведених вище положень Порядку №1078.
Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, подальше підвищення розміру грошового доходу за період з 29.01.2020 у випадку задоволення позовних вимог у справі №620/8255/25 впливатиме лише на обчислення належної до виплати суми індексації-різниці у разі задоволення позову у справі №620/8254/25 при виконанні судового рішення, однак жодним чином не робить неможливим вирішення цього спору по суті до завершення розгляду справи №620/8255/25.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як в частині об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі № 620/8255/25, так і в частині того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував усі обставини, що мають значення для справи та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, внаслідок чого оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про зупинення провадження у справі було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу - скасувати.
Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує на відсутності підстав для направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 поновлено провадження у справі та у цей же день судом першої інстанції ухвалено рішення по суті спору.
Керуючись статтями 243, 246, 242-244, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне судове рішення виготовлено 24 березня 2026 року.