Справа № 504/888/26
Номер провадження 1-кс/504/112/26
05.03.2026с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця за національністю, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимому,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Слідчий слідчого відділення відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділенням відділення поліції №3 ОРУП №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2025 за № 12025164330000285 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що На підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-XI від 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб. Який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 40/2026 від 12.01.2026, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2026 № 4757-1Х, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб. Відтак, із 24.02.2022 безперервно діє правовий режим воєнного стану. Відтак, із 24.02.2022 безперервно діє правовий режим воєнного стану.
ОСОБА_5 постійно мешкав в Україні та достовірно знав про дію в Україні воєнного стану. Так, під час дії воєнного стану в Україні, 29.10.2025 близько 23:30 год.. більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , під час перебування біля приватного домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану із проникненням в інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи та власник майна, в умовах воєнного стану, переліз через паркан на територію вищевказаного домоволодіння, де через незамкнені двері проник до господарського приміщення, де знаходиться належне ОСОБА_7 майно. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, діючи умисно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, ОСОБА_5 , проникнувши через незамкнені двері до господарського приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_7 , а саме: генератор марки «Champion» 3600W моделі CPG4000DHY-DF-EU вартістю 28898 гривень 10 копійок та акумуляторну цепну пилку 48В вартістю 956 гривень 77 копійок. Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду в розмірі 29854 гривні 77 копійок. Крім того, під час дії воєнного стану в Україні, в нічний час доби 28.01.2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , під час перебування біля приватного домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану із проникненням в інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи та власник майна, в умовах воєнного стану, переліз через паркан на територію вищевказаного домоволодіння, де шляхом вільного доступу потрапив до господарського приміщення, де знаходиться належне ОСОБА_9 майно. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу потрапив до господарського приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_9 , а саме: зварювальний інверторний апарат марки «Tesla Weld MMA 282» вартістю 3496 гривень 80 копійок та кабель «Одескабель H05VV-F 2*2,5» довжиною 60 метрів вартістю 3650 гривень. Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_10 спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 7146 гривень 80 копійок. Також, під час дії воєнного стану в Україні, в нічний час доби 08.02.2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , під час перебування біля приватного домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану із проникненням в інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи та власник майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу потрапив на територію вищевказаного домоволодіння, де через незамкнені двері проник до господарського приміщення, де знаходиться належне ОСОБА_12 майно. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, ОСОБА_5 , проникнувши через незачинені двері до господарського приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_12 , а саме: зварювальний апарат марки «IGBT Dnipro-V V-20D» вартістю 7717 гривень 34 копійки. Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду в розмірі 7717 гривень 34 копійки. Крім того, під час дії воєнного стану в Україні, в нічний час доби 14.02.2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , під час перебування біля приватного домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану із проникненням в інше приміщення, вчинену в воєнного стану. умовах Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи та власник майна, в умовах воєнного стану, переліз через паркан на територію вищевказаного домоволодіння, де знаходиться належне ОСОБА_13 майно. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, ОСОБА_5 , розбивши вікно господарського приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_4 зайшов у середину, тим самим проник до даного господарського приміщення, з якого таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_13 , а саме: провід «Одескабель H05VV-F 3*2,5» загальною довжиною 200 метрів вартістю 16834 гривні. У продовження своїх злочинних дій, з метою реалізації свого протиправного умислу, направленого на викрадення чужого майна (крадіжку), діючи умисно і з корисливого мотиву в умовах воєнного стану ОСОБА_5 перебуваючи на території зазначеного домоволодіння, таємно викрав, шляхом демонтажу провід «Одескабель H05VV-F 3*2,5» загальною довжиною 20 метрів вартістю 1683 гривні, який був прокладений між житловим будинком та будівлею літньої кухні, який належать ОСОБА_13 . Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду в розмірі 18517 гривень.
26 лютого 2026 року ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 згідно ст. 177 КПК України, слідчий вказує забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховування від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, яке законом передбачено у виді позбавлення волі на строк до 8 років, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється. Зазначене беззаперечно може вказувати на наявність обґрунтованого побоювання у органів досудового розслідування про небезпеку переховування підозрюваного.
-незаконно впливати на потерпілого та свідків, обґрунтовується тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. При цьому, слід взяти до уваги те, що підозрюваному відомі дані свідків, що дає змогу останньому впливати на останніх. Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу. Враховуючи викладене, ОСОБА_5 під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини, може незаконно впливати, як безпосередньо так і опосередковано на свідків, які встановлюються, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити вже допитаних свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню.
-- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на першочерговій стадії досудового розслідування є також обґрунтованим, так як підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може підшукати свідків або речові та інші докази, які створять алібі у вчиненні злочину. Таким чином, наявна сукупність підстав вважати, що останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні та вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали та просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. У процесі розгляду клопотання прокурором надано до суду уточнення щодо місця домашнього арешту підозрюваного за місцем мешкання матері.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Суд, дослідивши матеріали поданого слідчим клопотання заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділенням відділення поліції №3 ОРУП №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2025 за № 12025164330000285 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У відповідності до поданого клопотання ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні чотирьох епізодів таємного викрадення чужого майна (крадіжок), вчинено повторно, поєднана з проникненням до іншого приміщення, в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд приймає до уваги свормовану рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» правову позицію, відповідно до якої для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме:
-Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 від 30.10.2025;
- Протокол огляду місця події від 30.10.2025;
- Протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 01.11.2025, який повідомив про відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення відносно нього;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 12.11.2025, який повідомив про відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення;
- Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_15 від 12.11.2025;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 11.11.2025, який повідомив про відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення;
- Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_16 від 12.11.2025;
- Протокол огляду місця події від 12.11.2025;
- Протокол обушку від 16.02.2026;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_17 від 18.62.2026;
- Протокол огляду місця події від 18.12.2026;
- Протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 19.02.2026, який повідомив про відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення відносно нього;
- Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення •від РішяякШ. від 18.62.2026;
- Протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 20.02.2026, який повідомив про відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення •відносно нього;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 16.02.2026, який повідомив про відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення;
- Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_13 від 20.02.2026;
- Протокол огляду місця події від 20.02.2026;
- Протокол допиту потерпілої ОСОБА_13 від 21.02.2026. яка повідомила про відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення відносно нього;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 25.02.2026, яка повідомила про відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення;
- Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_19 від 25.02.2026;
- Характеризуючі матеріали на ОСОБА_5 ;
- Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України від 26.02.2026;
- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 26.02.2026;
- пояснення наданій ОСОБА_5 у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтована.
Відповідно до частини першої та частини другої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_5 не має зареєстрованого та постійного місце проживання, неодружений, непрацюючий, раніше судимий в силу ст. 89 КК України.
На даний час органом досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 185 КК України) за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Таким чином, відповідно до ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до частини першої статті 176 КПК України запобіжними заходами є:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Положеннями частини третьої статті 176 КПК України передбачено, що найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що необхідність полягає у забезпеченні виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливу на свідків;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, в клопотанні слідчим та у судовому засіданні прокурором зазначено про те, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтований тим, що ОСОБА_5 може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, яке законом передбачено у виді позбавлення волі на строк до 8 років, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється. Також ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Аналізуючи викладене а також те що на даний час ОСОБА_20 обґрунтовано підозрюється у скоєнні чотирьох епізодів крадіжки із проникненням до приміщення, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є досить високий, при цьому, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Однак, проаналізувавши наведені обставини слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не здатний запобігти вказаному ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, який є досить високим у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, в клопотанні слідчим та у судовому засіданні прокурором зазначено про те, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтований тим, що ОСОБА_21 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, та вразі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; також ОСОБА_21 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, міцних соціальних зв?язків за місцем мешкання не має.
Таким чином, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду є досить високий, при цьому, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що на переконання суду є недостатнім..
Однак, незважаючи на наявність зазначених вище ризиків, слідчий, за погодженням з прокурором, звернулись до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, навіть не цілодобового домашнього арешту, та який, на думку слідчого судді, жодним чином не зможе запобігти ризикам про які зазначено слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні.
Окрім того судом приймається до уваги, що п. 15 Інформаціи?ного листа Вищого спеціалізованого суду Украі?ни з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінально-процесуального кодексу Украі?ни» від 4 квітня 2013 року зазначено, що слідчому судді, суду під час обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід звертати увагу, що вжите законодавцем у ч. 5 ст. 181 КПК словосполучення «житло цієї особи» охоплює випадки, коли підозрюваний, обвинувачений: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо .
Тобто домашній арешт може бути застосовано до підозрюваного (обвинуваченого) навіть у разі, якщо він не має ні житла у власності, ні офіційного місця реєстрації в житлі. У такому разі факт постійного чи тимчасового проживання підозрюваного (обвинуваченого) в житлі має бути підтверджений власником цього житла.
Суду не було надано ні відомостей про власника житла у якому у відповідності до клопотання та наданих до нього уточнень мав перебувати підозрюваний на час дії запобіжного заходу ні згоди такого власника на тимчасове проживання підозрюваного у такому житлі. Крім того з наданих суду документів щодо родинних зв'язків підозрюваного не можливо достовірно встановити, що ОСОБА_22 дійсно є матір'ю підозрюваного.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в нічний період доби є необґрунтованим та відсутні підстави для його задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 186, 193, 196, 400 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволені клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1