Справа № 320/17338/23
про залишення апеляційної скарги без руху
24 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Воловика С.В. та суддів Осіпової О.О., Кравченко Є.Д., перевіривши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам КАС України, а саме - до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Приписи пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до положень частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.
При цьому, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд», у зв'язку з чим ставка судового збору при поданні вказаної апеляційної скарги обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,8.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 32208,00 грн (2684,00*10*150%*0,8).
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Водночас, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано перебуванням банку в ліквідаційній процедурі та спрямуванням коштів першочергово на задоволення вимог кредиторів Банку.
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст. 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 07 січня 2025 року у справі №160/26312/23 сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Разом з тим, особа, що порушує питання саме про звільнення від сплати судового збору, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.
Проте, апелянтом лише зазначено в заявленому клопотанні про те, що Банк перебуває в ліквідаційній процедурі, й не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність у нього коштів для сплати судового збору.
Водночас, у ліквідаційній процедурі банк продовжує функціонувати в особі ліквідатора (ФГВФО), який зобов'язаний діяти в інтересах кредиторів, формувати ліквідаційну масу та здійснювати заходи щодо захисту активів, включаючи звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апелянтом не надано доказів на підтвердження відсутності можливості для сплати судового збору, як і доказів того, що його майновий/фінансовий стан найближчим часом зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені апелянтом у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 32208,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: 101; (ЄДРПОУ/РНОКПП апелянта); за розгляд апеляційної скарги (назва апелянта); Шостий апеляційний адміністративний суд; справа № (номер судової справи).
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач С.В. Воловик
Судді: Є.Д. Кравченко
О.О. Осіпова