ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26569/25
провадження № 2/753/1400/26
23 березня 2026 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Віді-Страхування» (далі - ТДВ «СК «Віді-Страхування») звернулось через «Електронний судо суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 07.06.2024 між ТДВ «СК «Віді-Страхування» та ОСОБА_2 укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №CLAU-005566, предметом якого є страхування автомобіля «Toyota Rav-4», номерний знак НОМЕР_1 .
31.10.2024 в м. Києві по вул. В.Івасюк, 8-А сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) за участю Застрахованого ТЗ та транспортного засобу «Toyota Rav-4», номерний знак НОМЕР_1 (надалі Забезпечений ТЗ), під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «MAN» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1
21.11.2024 постановою Оболонського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
14.11.2024 до ТДВ «СК «Віді-Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування №15/04/9/1/3071-24 звернулась ОСОБА_2 у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком згідно умовам договору страхування.
19.11.2024 на підставі заяви і Страхового акту №20573 від 18.11.2024, заяви про виплату страхового відшкодування, рахунку №ВДиС-0062606 від 14.11.2024, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 64 284,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4221 від 19.11.2024.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 219923294 (надалі - Поліс), за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу «MAN» д.н.з. НОМЕР_2 . Полісом передбачено франшизу у розмірі 2 600 грн.
Враховуючи зазначене, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснив виплату страхового відшкодування за вирахуванням суми франшизи.
У зв'язку з вищевикладеним, маючи намір вирішити дане питання в досудовому порядку, позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити відшкодування шкоди, відповідно до якої просив сплатити на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» 2600 грн. франшиза, що передбачена Полісом. Однак це прохання було проігноровано відповідачем.
Враховуючи викладене Позивач просив стягнути з відповідача в порядку суброгації страхове відшкодування в розмірі 2 600 грн. та судові витрати.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 24.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом та не направили до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
07.06.2024 між ТДВ «СК «Віді-Страхування» та ОСОБА_2 укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №CLAU-005566, предметом якого є страхування автомобіля «Toyota Rav-4», номерний знак НОМЕР_1 .
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21.11.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 31.10.2024 року та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Судом визнано винним відповідача в тому, що ОСОБА_1 31.10.2024 о 20.20 год. В м. Києві, по проспекту Івасюка, 8-Б, керуючи транспортним засобом «MAN TG03» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Toyota Rav-4» д.н.з. НОМЕР_1 . Таким чином ОСОБА_1 порушив п.10.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
14.11.2024 до ТДВ «СК «Віді-Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування №15/04/9/1/3071-24 звернулась ОСОБА_2 у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком згідно умовам договору страхування.
19.11.2024 на підставі заяви і Страхового акту №20573 від 18.11.2024, заяви про виплату страхового відшкодування, рахунку №ВДиС-0062606 від 14.11.2024, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 64 284,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4221 від 19.11.2024.
Згідно з ч.1ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснив виплату страхового відшкодування за вирахуванням суми франшизи в розмрі 2 600 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У відповідності до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як зазначено у статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена уст. 27 Закону України «Про страхування».
Згідно з наведеними положеннями, до страховика, у разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.
Відповідно до ст. 980 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про страхування», предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Таким чином,Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачають три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності.
Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.
Відповідно п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі №6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст.261, ст.262 ЦК України).
Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.
Таким чином, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено, що з вини відповідача сталась дорожньо-транспортна пригода, в якій був пошкоджений автомобіль «Toyota Rav-4», номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , яка застрахувала його від пошкоджень, уклавши з ТДВ «СК «Віді-Страхування» договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №CLAU-005566.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 219923294, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу «MAN TG03» д.н.з. НОМЕР_2 особою відповідальність якої застрахована.
Полісом передбачено франшизу у розмірі 2 600 грн.
Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи. Полісом передбачено франшизу в розмірі 2 600 грн, що підтверджується інформаційною роздруківкою ЦБД МПСБУ.
Враховуючи вимоги Закону, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» належним чином виконало зобов'язання взяті на себе згідно з Полісом і у останнього не виникло обов'язку з відшкодування шкоди в більшому розмірі. Закон прямо звільняє страховика (ПрАТ СК «ПЗУ Україна») від відшкодування франшизи.
Відповідно до п. 36.6. ст. 36 Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. Разом з цим, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування), для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Тобто, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.
У зв'язку з вищевикладеним, маючи намір вирішити дане питання в досудовому порядку, представник позивача, звернувся до відповідача з вимогою здійснити відшкодування шкоди, відповідно до якої просив сплатити на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» 2 600 грн. франшиза, що передбачена Полісом.
Однак це прохання було проігноровано відповідачем.
Оскільки відповідачем не здійснено відшкодування шкоди не сплачено франшизу Позивачу, то від повно з нього в порядку суброгації підлягає стягненню виплаченого страховій компанії потерпілого франшизи в розмірі 2 600 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, що має наслідком їх задоволення в повному обсязі.
Згідно із ч. 1, 3ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., у зв'язку з їх документальним підтвердженням.
Керуючись ст.ст.12 - 13,81,141,247,258 - 259,263 - 265,268,272 - 273,354 - 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Віді-Страхування» ЄДРПОУ 35429675, адреса: Київська обл., Бучанський р-н., с.Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, буд.60-А відшкодування у порядку суброгації в розмірі 2 600 грн. та судові витрати у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 23.03.2026.
Головуючий: І.К. Цимбал