Справа № 752/20060/25
Провадження № 2/752/2236/26
Іменем України
24 березня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 447, 75 грн, підписаним електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який надіслався на її номер мобільного телефону, відповідно до вимог Закону України « Про електронну комерцію».
Посилається в позові на те, що 16 вересня 2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою був укладений кредитний договір №8291402.
06 червня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ» «ФК «ЄАПБ» був укладений Договір факторингу № 06062025, відповідно до умов якого до товариства перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ» «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідачки в сумі 25 447, 75 грн, з яких:
- 9 342, 40 грн заборгованості за основною сумою боргу;
- 11 005, 35 грн заборгованості за процентами;
- 5 100, 00 грн заборгованості за пенею, штрафами.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка умов договору не виконала, кредит та відсотки не повернула.
Виходячи з цього, невиконання відповідачкою умов кредитного договору, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 19 серпня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачці копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачці був наданий строк для подання відзиву.
02 жовтня 2025 року відповідачка подала відзив, яким проти позову заперечує.
Посилається на те, що між нею та позивачем відсутні будь-які договірні відносини.
Вважає себе неналежним відповідачем, оскільки не має боргових зобов'язань перед позивачем.
Просить у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 16 вересня 2024 між ТОВ» «Авентус Україна» та відповідачкою був укладений договір про надання споживчого кредиту№8291402.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 договору сума кредиту становить 10 200, 00 грн, строк кредиту 360 днів.
Відповідно до пункту 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1, 00% в день та застосовується в межах строку кредиту.
Згідно з пунктом 1.10.1 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату кладення договору за стандартною процентною ставкою становить 46 920, 00 грн.
При укладенні договору пунктами 6.4, 6.4.2 сторони дійшли згоди, що у випадку невиконання або неналежного виконання договору споживач зобов'язаний сплатити штраф у розмір 918, 00 грнна 4 ( четвертий ) день такого невиконання та у розмірі 204, 00 грн починаючи з 5 (п'ятого ) дня за кожен день невиконання або неналежного виконання.
06 червня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ» «ФК'ЄАПБ» був укладений Договір факторингу № 06062025, відповідно до умов якого до товариства перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ» «ФК'ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідачки на суму 25 447, 75 грн, з яких:
- 9 342, 40 грн заборгованості за основною сумою боргу;
- 11 005, 35 грн заборгованості за процентами;
- 5 100, 00 грн заборгованості за пенею, штрафами.
Звертаючись до суду позивач зазначив, що після укладення договору факторингу відповідачка будь-яких дій, направлених на виконання його умов не вчиняла, заборгованість не погасила.
Відповідачка, подавши до суду відзив, вимог позивача не спростувала, доказів виконання грошового зобов'язання за умовами укладеного договору з ТОВ» «Авентус Україна» не надала.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Украдений між сторонами договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти відповідачці надані.
В свою чергу, відповідачка умови договору не виконує, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом частини 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною 1 статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
З матеріалів справи вбачається, що умови договору факторингу його сторонами виконані, грошові коти набувачем прав вимоги первісному кредитоу сплачені, документи на підтвердження права вимоги позивача до відповідачки передані.
Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Суд не приймає до уваги твердження відповідачки в відзиві, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4.1 договору товариство має право укладати договри про відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визнаечний статтею 25 Закону України « Про споживче кредитуванн».
Пунктом 1.3 договору факторингу передбачено, що ТОВ'Авентус Україна» зобов'язався повідомити боржників про відступлення права вимоги фактору протягом 10 днів з дня укладення договору.
Заперечуючи проти позову, відповідачка не спростовувала укладення договору з ТОВ «Авентус Україна», розміру кредиту та його отримання, суму заборгованості та невиконання умов договору.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 лютого 2018 року у справі №278/1679/13, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.
Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, а суму до стягнення з відповідачки доведеною.
Відповідно до частинм 1 статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним суовий збір при зверненні до суду.
Керуючись статтями 3, 6, 15, 16, 512, 513, 514, 516, 517, 525-526, 536, 610, 611, 626- 629, частиною 1 статті 634, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, За коном України «Про електронну комерцію», статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 25 447, 75 грн заборгованості та 3 028, 00 грн судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032 м. Київ вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: К.В.Машкевич