Справа № 752/11549/25
Провадження № 2-з/752/53/26
23 березня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого- судді- Машкевич К.В.
за участю секретаря- Касаткної А.В.,
розглянувши заяву представника позивача адвоката Мілетич Ольги Олегівни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна , суд
Позивач звернулася до суду з позовом і просить:
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
-визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Право спільної сумісної власності припинити.
У березні 2026 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій просить:
- накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна: 1963455080000);
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , укладати будь-які правочини щодо передання у користування іншим особам квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна: 1963455080000).
В заяві посилається на те, що під час перебування у шлюбі, подружжям було набуто спільне майно, квартира АДРЕСА_2 . Вказане майно використовувалось подружжям в інтересах сім'ї, як спільне житло, в якому сторони проживали сім'єю під час шлюбу.
У зв'язку із недосягненням згоди з відповідачем щодо поділу спільного майна, позивач звернулася до суду із вказаним позовом. Під час розгляду справи відповідач повідомив про намір відчужити спірну квартиру. Крім того, відповідач звернувся до органу місцевого самоврядування, внаслідок чого ОСОБА_1 09.03.2026 року була знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , не визнаючи права ОСОБА_1 щодо спірної квартири, уклав договір найму (оренди) нерухомого майна від 07 квітня 2023 року з особою ОСОБА_3 , обтяживши тим самим спірне майно (квартиру в повному обсязі) правом користування іншою особою, що виникає із зазначеного договору.
У зв'язку із виникненням реального майнового спору між сторонами щодо поділу майна, існує достатній ризик того, що відповідач з метою унеможливлення та/або ускладнення виконання можливого рішення про задоволення пред'явленого позивачем позову та ефективного захисту прав позивача, може відчужити або передати у заставу чи в користування іншим особам спірне майно, що істотним чином ускладнить своєчасний та ефективний захист прав позивача згідно пред'явленого позову, а також і можливість виконання рішення суду у разі задоволення пред'явленого позову.
Окрім цього, у разі передання у користування іншим особам спірної квартири та укладання відповідних договорів оренди відповідачем, право власності на спірне майно позивача, у разі задоволення позову про поділ майна, може бути обмеженим на невизначений строк правом користуванням інших осіб, яке виникатиме з договорів оренди квартири, укладених з ОСОБА_2 за відсутності на це згоди позивача.
Враховуючи викладене, просить задовольнити заяву.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб , а також забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім того, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За таких обставин, зважаючи на характер спірних правовідносин сторін, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги те, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Водночас, заходи із забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами та не допускати надмірного втручання у права та законні інтереси відповідача, тому суд не вбачає підстав для заборони відповідачу укладати будь-які правочини щодо передання у користування іншим особам квартири, та вважає за необхідне обмежитись таким заходом забезпечення позову як арешт нерухомого майна.
З огляду на принцип співмірності та необхідності, передбачений ст. 150 ЦПК України, суд приходить до висновку, що накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна: 1963455080000) є достатнім заходом забезпечення позову.
Враховуючи викладене вище, характер спору, що виник, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть привести до утруднення виконання рішення суду, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер нерухомого майна: 1963455080000), яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
В іншій частині відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Суддя: К.В.Машкевич