Справа № 752/25697/25
Провадження № 1-кс/752/2107/26
16 березня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого слідчого управління Національної поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , яка полягає у нерозгляді клопотання про проведення слідчий дій - допиту від 20.02.2026 в порядку статті 220 КПК України,
11 березня 2026 року на електронну адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого слідчого управління Національної поліції Головного управління Національної поліції у мю Києві ОСОБА_5 , яка полягає у нерозгляді клопотання про проведення слідчих дій - допиту від 20.02.2026 в порядку статті 220 КПК України.
Адвокат обґрунтовує статус ОСОБА_4 тим, що, незважаючи на відсутність формального повідомлення про підозру, фактично саме його дії перевіряються у межах кримінального провадження, а в клопотаннях слідчого та ухвалі суду він прямо зазначається як службова особа, причетна до вчинення кримінального правопорушення, що відповідно до практики ЄСПЛ надає йому статус особи, яка перебуває під кримінальним переслідуванням (de facto підозрюваного) і, як наслідок, право на захист, зокрема шляхом ініціювання збирання доказів своєї невинуватості; у зв'язку з цим необхідність задоволення клопотання про допит свідків обґрунтовується тим, що такі свідки можуть підтвердити фактичне виконання робіт та надання послуг, що є предметом розслідування, спростувати доводи слідства щодо фіктивності діяльності та відсутності послуг, а також забезпечити виконання обов'язку органу досудового розслідування діяти всебічно, повно та неупереджено, досліджуючи як обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують особу, тоді як ігнорування такого клопотання свідчить про обвинувальний ухил та порушення права на захист.
Крім того, адвокат просив витребувати матеріали кримінального провадження та витяг з ЄРДР, однак слідчий суддя зазначає, що матеріали кримінального провадження не можуть бути витребувані, оскільки вони охороняються таємницею досудового розслідування, а порядок ознайомлення з ними чітко регламентований положеннями КПК України та здійснюється шляхом звернення з відповідним клопотанням до слідчого або в порядку ст. 290 КПК України на стадії відкриття матеріалів стороні захисту, крім того такі матеріали не є необхідними для вирішення даної скарги по суті. Водночас, з метою перевірки доводів скарги, у судове засідання, призначене на 16.03.2026 року, слідчий суддя зобов'язав слідчого надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
16.03.2026 року на електронну адресу суду надійшла заява слідчого ОСОБА_5 , якою останній просив проводити розгляд скарги з його відсутності, у задоволенні вимог скарги відмовити, вказуючи на те ОСОБА_4 не є стороною у кримінальному провадженні, а отже не має процесуального права на звернення до слідчого в порядку статті 220 КПК України, про що було повідомлено заявника листом.
Від адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , надійшла заява, якою останні просить проводити розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити. Долучив до заяви ряд документів, які, на його думку, додатково підтверджують обґрунтованість поданої скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі не прибуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.
За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції України у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001100 від 02.09.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ста. 191 КПК України.
У межах здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що ухвалою слідчого судді від 03.11.2025 року задоволено клопотання слідчого ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні ПП « ОСОБА_6 », при цьому адвокат зазначає, що здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні безпосередньо зачіпає інтереси ОСОБА_4 як службової особи зазначеного підприємства, оскільки фактично його дії перевіряються на предмет вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим він має право на захист, у тому числі шляхом ініціювання проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.
20 лютого 2026 року ОСОБА_4 на адресу слідчого управління ГУ НП у м. Києві подано клопотання (вих. № 1100-2026/02/20-1) про проведення слідчої дії - допиту, факт отримання якого органом досудового розслідування не заперечувався слідчим.
Так, з листа старшого слідчого ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 16.03.2026 № 84733-2026 вбачається, що клопотання про проведення слідчої дії - допиту (вх. № П-7337) про проведення слідчих розшукових дій у кримінальному провадженні № 12025100000001100 розглянуто шляхом надання відповіді про відсутність підстав для його вирішення, оскільки заявник не є стороною у кримінальному провадженні.
Разом із тим, з таким висновком слідчого не можна погодитись у повній мірі, оскільки положення ст. 220 КПК України передбачають право не лише сторін кримінального провадження, а й іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, на звернення до слідчого із відповідним клопотанням.
ОСОБА_4 вважає, що здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні безпосередньо стосується його прав та інтересів, з огляду на те, що в його межах перевіряються, зокрема, і його дії як службової особи ПП « ОСОБА_6 », а відтак слідчий був зобов'язаний перевірити наявність обставин, які свідчать про обмеження прав такої особи, і у разі їх відсутності прийняти відповідну постанову про відмову у задоволенні клопотання саме з цих підстав, або ж, встановивши, що досудове розслідування все ж обмежує права та законні інтереси ОСОБА_4 , розглянути клопотання про проведення слідчих дій по суті та за наявності підстав і доцільності, задовольнити його з повідомленням заявника, а у разі відсутності таких підстав - винести вмотивовану постанову про відмову у його задоволенні.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Тобто, слідчий суддя вважає, що у разі якщо слідчим за матеріалами кримінального провадження не підтверджується факт обмеження права чи законні інтереси іншої особи, тобто ОСОБА_7 , під час здійснення досудового розслідування, така обставина може бути підставою для відмови у задоволенні відповідного клопотання, проте така відмова має бути оформлена у спосіб, прямо передбачений КПК України, а саме шляхом постановлення вмотивованої постанови про відмову в задоволенні клопотання.
Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови прокурора) про вирішення особою, якій доручено здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, заявленого ОСОБА_4 клопотання.
Сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб'єкта оскарження, що пов'язано з не розглядом, поданого ОСОБА_4 клопотання, в зв'язку з чим існують законні підстави зобов'язати слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 розглянути клопотання ОСОБА_4 від 20 лютого 2026 року вих№ 1100-2026/02/20-1, що подане в порядку статті 220 КПК України про вчинення слідчих дій у відповідності до вимог статті 220 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42, 36, 40, 46, 220, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
скаргу задовольнити.
Зобов'язати слідчого слідчого управління ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 та/або іншу уповноважену особу слідчого управління ГУ НП у м. Києві розглянути клопотання про проведення слідчої дії - допит від 20.02.2026 р. (вих. № 1100-2026/02/20-1) , поданого ОСОБА_4 в межах кримінального провадження ЄРДР № 12025100000001100 від 02.09.2025 та за результатом розгляду клопотання здійснити повідомлення заявника клопотання в порядку ст. 220 КПК України та ст. 110 КПК України про результати його розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя ОСОБА_1