П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 482/1672/25
Головуючий в 1 інстанції: Сергієнко С. А.
Час і місце ухвалення: м. Нова Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Потомському А. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЛОБАЛ ТРАНС-2023» про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ № 00006950 від 24.07.2025 р., -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа - ТОВ “ГЛОБАЛ ТРАНС-2023», в якому просить про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ № 00006950 від 24.07.2025 р. за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що постановою головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соловянчик С.І. від 24.07.2025 року серії АВ №00006950 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Як вказано у постанові, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України, а саме навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 12,467% (2,244 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 18 тон. та відстань між осями від 1,3 до 1,8 м. при неспарених колесах відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-І КУпАП. Матеріали розміщені в сервісі перевірки адміністративних правопорушень за посиланням: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AВ00006950/, ідентифікатор доступу EXGIFUNivIE4R, на який має місце посилання в постанові, містять фото автомобіля спереду, фото автомобіля з напівпричепом з боку, а також фото номерного знаку автомобіля НОМЕР_1 .
Вказує, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Порядку №1174 та Інструкції №512 бо не містить інформації про: нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги, наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб.
З огляду на вказане постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки остання була винесена з порушенням вимог законодавства.
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа - ТОВ «ГЛОБАЛ ТРАНС-2023» про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ № 00006950 від 24.07.2025 р. - залишено без задоволення, а постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі АВ № 00006950 від 24.07.2025 р. - без змін.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та постанову головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соловянчик С.І. від 24.07.2025 року серії АВ №00006950, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч.2 ст.132- 1 КУпАП визнати протиправною та скасувати, а провадження по справі на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. сплачений за позовною заявою, судовий збір в розмірі 726,72 грн. (сімсот двадцять шість) грн. 72 коп. сплачений за заявою про забезпечення позову, судові витрати пов'язані з наданням правової допомоги в розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в позовній заяві позивач зазначав, що на підставі нотаріально посвідченого договору найму (оренди) транспортних засобів укладеного 06.11.2023 року між Черкашиним Є.Ю., що діє в інтересах ОСОБА_1 , та ТОВ «ГЛОБАЛ ТРАНС-2023», автомобіль MAN TGS 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 передано в тимчасове платне користування (в найм/оренду) останньому на відповідний строк. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.10.2024 за ТОВ «ГЛОБАЛ ТРАНС-2023» зареєстровано вказаний вище транспортний засіб
Вказує, що із результатів автоматичної фіксації транспортного засобу вбачається, що зафіксовано проїзд транспортного засобу MAN TGХ 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 , але в описовій частині постанови не вказано, що зафіксовано транспортний засіб зі спеціалізованим напівпричепом FRUEHAUF DА 133F3 реєстраційний номер НОМЕР_4 , який має три осі.
Зазначає, що комбінований транспортний засіб у складі автомобіля MAN TGХ 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричепу FRUEHAUF DА 133F3 реєстраційний номер НОМЕР_4 проходив перевірку технічного стану, про що складено відповідні протоколи, в яких зафіксовано кількість вісей напівпричепа. Як наслідок зроблені Відповідачем в оскаржуваній постанові розрахунки, в основі яких вказано, що навантаження на здвоєні осі 12,467% (2,244 тон), при дозволеному максимальному навантаженні 18 тон., є помилковими, оскільки, відповідно до пп. «в» п. 22.5 ПДР України, дозволена навантаженість на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між вісями: понад 1,3 до 1,4 метра становить 24 тони, тобто посилається на ті ж обставини, що й при зверненні до суду з позовом.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.07.2025 о 17 год 39 хв., за адресою М-14, км 126+562, Миколаївська обл., зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_5 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 12,467% (2.244 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 18 тон та відстані між осями від 1,3м до 1,8м при неспарених колесах, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погодившись з вищезазначеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що мав місце рух транспортного засобуTGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_5 з напівпричепом із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а наведені у спірному рішенні суб'єкта владних повноважень відомості є цілком достатніми та вказують про обґрунтованість акта індивідуальної дії.
Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Так, згідно положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, іншими доказами, перелік яких не вичерпний.
За приписами частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань) регулює та визначає Закон України "Про дорожній рух".
Відповідно до статті 14 цього Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).
У відповідності до пункту 1.3 ПДР установлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За визначенням, наведеним у постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.
Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" закріплено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
В свою чергу, у пункті 3 наведених Правил унормовано, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України.
Пунктом 22.1 розділу 22 "Перевезення вантажу" ПДР встановлено, що маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Пунктом 22.5 ПДР передбачені обмеження як вагових так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів, зокрема, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 тон для автомобільних доріг державного значення.
При цьому допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, статтею 132-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність.
Так частиною другою статті 132-1 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Дослідивши матеріали справи, а саме: постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії АВ № 00006950 від 24.07.2025 року колегією суддів встановлено, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України, а саме навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 12,467% (2,244 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 18 тон. та відстань між осями від 1,3 до 1,8 м. при неспарених колесах відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-І КУпАП.
Згідно постанови, фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 4 шт.; спарені колеса -2 вісь; в; між вісями 1-2: 3620 мм, 2-3: 5700 мм, 3-4: 1290 мм; навантаження на вісь 1 - 6400 кг, 2 -9300 кг, 3 - 11750 кг, 4 - 12350 кг.; загальна маса 39800 кг.
Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного загальна навантаження на здвоєні вісі -20244 кг (відстань між осями 3і 4 -1316 мм.
Апелянт вказує, що не є суб'єктом відповідальності за вказані порушення, оскільки на підставі нотаріально посвідченого договору найму (оренди) транспортних засобів укладеного 06.11.2023 року між Черкашиним Є.Ю., що діє в інтересах ОСОБА_1 , та ТОВ «ГЛОБАЛ ТРАНС-2023», автомобіль MAN TGS 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 передано в тимчасове платне користування (в найм/оренду) останньому на відповідний строк.
Надаючи оцінку таким доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів зазначає, що згідно з ч.1 ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Так, згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (надалі - Порядок ведення ЄДРТЗ), до ЄДРТЗ уноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об'єкти обліку).
У відповідності до пункту 4 Розділу II Порядку ведення ЄДРТЗ, внесення до ЄДРТЗ інформації про об'єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачею тимчасового реєстраційного талона.
Колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 29.01.2020 у справі 814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що власником транспортного засобу марки MAN, д.н.з. НОМЕР_6 на період винесення оскаржуваної постанови був Бирзул Д. В., в свою чергу відомостей про внесення відомостей про орендаря транспортного засобу в Єдиний державний реєстр транспортних засобів, як суду першої так і апеляційної інстанції не надано, матеріали справи не містять.
Таким чином, в даному випадку саме позивач, як власник спірного транспортного засобу, відповідно до ст. 14-3 КУпАП несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 22.12.2021 року у справі № 420/3371/21.
Доводи апелянта, що на підставі нотаріально посвідченого договору найму (оренди) транспортних засобів укладеного 06.11.2023 року між Черкашиним Є.Ю., що діє в інтересах ОСОБА_1 , та ТОВ «ГЛОБАЛ ТРАНС-2023», автомобіль MAN TGS 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 передано в тимчасове платне користування (в найм/оренду) останньому на відповідний строк. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.10.2024 за ТОВ «ГЛОБАЛ ТРАНС-2023» зареєстровано вказаний вище транспортний засіб, не спростовує того факту, що на момент проведення перевірки такий транспортний засіб належав позивачу, а отже відповідальною особою згідно законодавства виступав саме позивач.
При цьому подання пояснень з приводу наявного договору найму, без належно внесення відомостей про користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не вказує про зміну суб'єкта відповідальності, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.
Щодо посилань позивача на те, що оскаржувана постанова не містить відомостей щодо номерного знаку напівпричепа, то колегія суддів зазначає, що нормативно-правовими актами не передбачено зазначення у постанові про адміністративне правопорушення даних щодо марки, моделі, реєстраційного номеру причепу.
Водночас, у спірній постанові міститься штрих код за посиланням якого можна, зокрема, побачити момент вчинення правопорушення.
До того ж, колегія суддів вважає, що вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху стосуються обмежень по загальній масі та/або по окремій масі кожної осі транспортного засобу та не ставляться у залежність від наявності чи відсутності причепу/напівпричепу, оскільки останній приводиться у рух за допомогою тягача.
Отже, відсутність у постанові інформації про напівпричіп, його номерний знак не є ключовими для доведення порушення, оскільки технічні засоби, які використовуються для автоматичної фіксації порушень, визначають загальну масу транспортного засобу, включаючи напівпричіп, та параметри навантаження на осі. Ці дані є достатніми для встановлення факту перевищення нормативних вагових параметрів.
Щодо відомостей зазначених в оскаржуваній постанові то колегія суддів вважає, що вона містить всі необхідні дані.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком №1174, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2019р.
Відповідно до п.7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Пунктами 11-17 Порядку №1174 визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021р. №512.
Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Згідно п.2 Розділу ІІ Інструкції №512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Таким чином, враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512, а також враховуючи, що ні Порядком №1174, а ні Інструкцією №512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП виникає у уповноваженої на те особи, в тому числі суду, на підставі дослідження інформації від автоматичних пунктів, яка передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Дослідивши наявну в матеріалах справи інформаційну картку габаритно-вагового контролю стосовно зафіксованої події адміністративного правопорушення, а також безпосередньо зміст спірної постанови колегія суддів доходить висновку, що з них являється за можливе встановити метадані, перелік яких визначено пунктом 15 Порядку №1174.
Процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/ коригувати або змінювати зміст такої постанови - є неможливим.
В спірній постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.
Колегія суддів доходить висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.
Між тим, Інструкція №512, не містить імперативної вимоги щодо необхідності зазначення в постанові всього обсягу інформації.
Фіксація адміністративних правопорушень була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 52, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав. № WIM52, сертифікат відповідності UA.TR.001 23 130-24 чинне до 09.10.2025, UA/232/241011/000661 чинне до 10.10.2025, UA/232/241011/000661 чинне до 01.09.2025.
Отже, порушення, за яке позивача постановою притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексних технічних засобів, які пройшли повірку у встановленому законодавством порядку.
Щодо суті вчиненого правопорушення, то колегія суддів зазначає, що позивача притягнуто до відповідальності за перевищення нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України, а саме навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 12,467% (2,244 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 18 тон. та відстань між осями від 1,3 до 1,8 м. при неспарених колесах.
Апелянт вказує, що спеціалізований напівпричеп FRUEHAUF DА 133F3 реєстраційний номер НОМЕР_4 , має три осі.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені фотографії транспортного засобу 18.440, державний номерний знак НОМЕР_5 з напівпричепом у русі в момент зважування.
На фотографіях доданих до оскаржуваної постанови зображено транспортний засіб 18.440, державний номерний знак НОМЕР_5 - двох вісний тягач з напівпричепом.
З фотографії №3, яка доступна за посиланням, зображено зазначений тягач з напівпричепом з їх правого боку і видно, що у момент проїзду вагового комплексу на дорожньому полотні стоять два колеса причепа, а не три як вказує позивач, а отже момент опис оснащення осями транспортних засобів який вказано у оскаржуваній постанові відповідає дійсності, що вірно зазначено судом першої інстанції.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що для вагового контролю ключовим є не паперова характеристика, а фактичний розподіл навантаження на дорожнє покриття в момент проїзду через ваги.
Згідно з нормами ПДР та методиками зважування, навантаження вимірюється на ті осі, які фізично контактують із дорогою. Якщо датчики зафіксували тиск лише від двох осей у групі, система законно класифікує їх як здвоєні.
Отже, посилання позивача на сертифікат про "строєні осі" не є спростуванням, оскільки в момент зважування фактично працювали лише дві осі, що вбачається з фотофіксації танспортного засобу.
Тож дозволене максимальне навантаженні на здвоєні осі 18 тон та відстані м іж осями від 1,3 м до 1,8 м при неспарених колесах становить 18 тон, а не 24 як зазначає Позивач для строєної осі, а отже доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятого ним рішення, доведено рух транспортного засобу з напівпричіпом, із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР України, за що спірною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає, з підстав викладених вище.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків першої інстанції не спростовують, усім доводам надано належну правову оцінку в мотивувальній частині рішення, а тому рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 286, 308, 310, 313, ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 24 березня 2026 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова