П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 березня 2026 р. Справа № 420/139/26
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Ступакова І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Голуб В.А., Кравченка К.В., Скрипченка В.О. від розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року про закриття провадження у справі № 420/139/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 склад колегії визначений: головуючий суддя - Джабурія О.В., судді - Вербицька Н.В., Кравченко К.В.
Ухвалою від 04 березня 2026 року заяву про самовідвід судді Джабурія О.В. у справі №420/139/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправним пункту протоколу та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Відведено суддю Джабурія О.В. від участі у розгляді справи № 420/139/26.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 головуючим суддею по справі визначено Голуб В.А. При цьому, судді колегії залишились незмінні - Вербицька Н.В., Кравченко К.В.
Лисаченко Надія Володимирівна подала заяву про відкликання апеляційної скарги до відкриття апеляційного провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням судді Вербицької Н.В. у відпустці, з метою дотримання розумних строків розгляду заяви позивачки, судом проведено повторний автоматизований розподіл справи та замінено суддю Вербицьку Н.В. на суддю Скрипченка В.О.
Ухвалою від 09 березня 2026 року заяву про відкликання апеляційної скарги задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року повернуто скаржниці.
В свою чергу, ОСОБА_1 повторно подано апеляційну скаргу.
Вказана скарга, відповідно до протоколу розподілу справи, була передана раніше визначеному складу суду: головуючий суддя - Голуб В.А., судді Кравченко К.В., Скрипченко В.О.
Ухвалою від 17 березня 2026 року суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 420/139/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Поряд із цим, 20 березня 2026 року зареєстрована заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Голуб В.А., Кравченка К.В., Скрипченка В.О. від розгляду справи № 420/139/26.
Заявниця наголошує, що під час розподілу справи було виключено суддю ОСОБА_2 з єдиною приміткою «резервний». Така підстава, на її думку, є внутрішньо суперечливою, оскільки резервний суддя за своєю процесуальною функцією призначений саме для заміни вибулого члена постійної колегії.
Крім того, вона вказує, що у звіті від 09.03.2026 щодо ОСОБА_3 одночасно відображено, що він є «учасником складу суду» і водночас «не входить до складу (не є резервним суддею) постійної колегії/палати». Така внутрішня суперечність самого звіту, як зазначає ОСОБА_1 , позбавляє її можливості перевірити, чи відповідав фактично сформований склад правилам постійної колегії, до якої входить суддя-доповідач, а отже, додатково посилює сумнів у законності визначення складу суду.
Також заявниця зазначає, що передача апеляційної скарги раніше визначеному судді допускається за спеціальних умов, зокрема якщо провадження не закінчено. За таких обставин, на переконання заявниці, передача нової апеляційної скарги без здійснення нового автоматизованого розподілу потребувала чіткого і доступного для перевірки документального обґрунтування, якого їй надано не було.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2026 р. визнано необґрунтованим заявлений Лисаченко Надією Володимирівною відвід колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Голуб В.А., Кравченка К.В., Скрипченка В.О.
Передати подану заяву про відвід для визначення судді для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ч.1 ст. 31 КАС України.
Заяву судді Скрипченка Вадима Олександровича про самовідвід задоволено.
Відведено суддю Скрипченка Вадима Олександровича від участі у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року про закриття провадження у справі № 420/139/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Справу № 420/139/26 передано на повторний розподіл в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 склад колегії визначений: головуючий суддя - Голуб В.А., судді - Кравченко К.В., Осіпов Ю.В.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 справу №420/139/26 для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Голуб В.А., Кравченка К.В., Скрипченка В.О. передано на розгляд судді Ступаковій І.Г.
Дослідивши доводи заяви про відвід колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Голуб В.А., Кравченка К.В., Скрипченка В.О. та матеріали справи, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Положеннями частин першої, другої статті 36 КАС України передбачено випадки, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Слід зазначити, що приписи статті 36 КАС України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
У цьому світлі суддя звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також, неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суддя уважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема, принципами, які сформульовано у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Як зазначено в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема, такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Поряд з цим, слід відмітити, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
За наслідком дослідження мотивів, які наведено ОСОБА_1 про відвід колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Голуб В.А., Кравченка К.В., Скрипченка В.О. суддя зазначає, що вони зводяться суто до суб'єктивної оцінки заявником дій вчинених під час авторозподілу справи.
Порядок визначення складу суду регламентується статтею 31 КАС України. Відповідно до частини першої указаної статті визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 31 КАС України).
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частина третя статті 31 КАС України).
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина тринадцята статті 31 КАС України).
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (частина шістнадцята статті 31 КАС України).
Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (із змінами) (далі - Положення).
Пунктом 130 цього Положення визначено, що до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) визначення судді, судді-доповідача та присяжних для розгляду справи здійснюється відповідно до вимог розділу IV цього Положення засобами автоматизованої системи документообігу суду.
Відповідно до пункту 59 розділу IV цього Положення збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу (перерозподілу) судових справ у випадках, передбачених цим Положенням.
Аналогічний порядок закріплений у Засадах використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7.
Відповідно до п.3.19 Розділу 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу в П'ятому апеляційному адміністративному суді, які затверджені рішенням зборів суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду 26.10.2018 № 3 у редакції рішення зборів суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду 31.03.2025 № 2, із змінами, внесеними рішенням зборів суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду 15.12.2025 № 1, розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді-доповідачу проводиться щодо усіх судових справ (у тому числі окремих процесуальних документів, що можуть бути предметом судового розгляду, - апеляційних скарг, заяв, клопотань тощо), які надійшли до суду після визначення судді-доповідача у відповідній справі за винятком випадків, коли обов'язковість розгляду справи (заяви) іншим складом суду встановлена КАС України.
Судова справа передається раніше визначеному судді-доповідачу також у разі, коли раніше судом визначалась тільки підсудність справи.
При цьому, зазначений висновок відповідає правовій позиції викладеної Верховним Судом в ухвалі від 03.03.2026 р. права № 420/1059/20.
Отже, враховуючи вищевказане, посилання заявника про порушення порядку визначення складу суду у цій справі не знаходить свого підтвердження. Слід зазначити суддя Скрипченко В.О. брав участь у розподілі справи, адже є членом постійної колегії разом із суддею-доповідачем Голуб В.А.. При цьому, резервний суддя бере участь у розгляді справи лише у випадку неможливості розгляду постійною колегією. В свою чергу, суддя Кравченко К.В. входить до постійної колегії разом із суддею Джабурією О.В, та Вербицькою Н.В. Проте, зміна головуючого у справі не зумовлює автоматичну зміну суддів колегії.
Таким чином у заяві про відвід не наведено та до суду не подано належних та допустимих доказів на підтвердження упередженості чи небезсторонності колегії суддів у визначеному складі.
Аргументи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддів.
Припущення заявника не ґрунтується на об'єктивних фактах чи конкретних діях суддів, які б апріорі свідчили про упередженість та небезсторонність таких суддів.
Наявність інших обставин, які визначено статтею 36 чи статтею 37 КАС України та свідчать про упередженість колегії суддів у складі: судді-доповідача Голуб В.А., суддів Кравченка К.В., Скрипченка В.О. або їх необ'єктивність під час розгляду справи №420/139/26 ОСОБА_1 також не доведено, а суддею під час розгляду відповідної заяви не встановлено.
Відтак, на підставі наведеного, заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Голуб В.А., Кравченка К.В., Скрипченка В.О. задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованою.
Керуючись ст. ст . 31, 36, 37, 39, 40, 241, 248, 321, 325, 328 КАС України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Голуб В.А., Кравченка К.В., Скрипченка В.О. - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: І.Г. Ступакова