Рішення від 20.03.2026 по справі 133/987/25

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/987/25

20.03.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Гуменюка О.О., за участю секретаря судових засідань Корбут Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ - 37356833, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором №10.06.2024-100000449 від 10.06.2024 у розмірі 20720,00 грн та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 10.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №10.06.2024-100000449 , шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до умов Договору та Заявки, позичальнику надано кредит у розмірі 7000,00 грн строком на 98 днів з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Дата повернення (виплати) кредиту - 15.09.2024. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 350,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 20720,00 грн, з яких: 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8820,00 грн - заборгованість за процентами, 350,00 грн - комісія, 1050 грн - додаткова комісія та 3500,00 грн - неустойка, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 27.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у прохальній частині позову просить проводити розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судовому засіданні 17.03.2026 позов визнала.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №10.06.2024-100000449 шляхом підписання заявки.

Відповідно до копії Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 10.06.2024, ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), що розміщена на сайті кредитодавця, заявки сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця, та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Згідно з копією заявки кредитодавець, відповідно до умов договору №10.06.2024-100000449 від 10.06.2024 надає позичальнику кредит у сумі 7000,00 грн строком на 98 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 15.09.2024. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 4 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1,49% = (10220/7000)/98х100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку.

Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 350 грн. Комісія за надання нараховується Кредитором та обліковусться в день видачі кредиту, сплачується згідн Графіку платежів (п.11 Заявки кредитного договору).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 350 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів (п.12 Заявки кредитного договору).

Згідно з п. 3.1. Договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1. кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08ХХ-XXXХ-8517.

Згідно п. 4.3. Договору днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1. Договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором,- негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Відповідач ОСОБА_1 ознайомлена і прийняла умови кредитного договору та підтвердила, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору №10.06.2024-100000449 від 10.06.2024 , з яким попередньо уважно ознайомилася, шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача Е545.

Факт видачі кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується квитанцією про електронний переказ коштів від 10.06.2024, сформований платіжним сервісом АТ «Приватбанк» LiqРау.

Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №10.06.2024-100000449 від 10.06.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 20720,00 грн, з яких: 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8820,00 грн - заборгованість за процентами, 350,00 грн - комісія, 3500,00 грн - неустойка, 1050 грн - додаткова комісія . Проценти по кредиту нараховані за період з 10.06.2024 по 15.09.2024.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу ).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 243/6552/20, який є обов'язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, підписавши пропозицію на укладення кредитного договору, кредитний договір, відповідач добровільно погодилася на умови кредитного договору, а також взяла на себе відповідні зобов'язання з повернення коштів.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку та в повному обсязі ТОВ «Споживчий центр» не повернуті, позовні вимоги про стягнення коштів за кредитним договором №10.06.2024-100000449 від 10.06.2024 у розмірі 16170,00 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 8820,00 грн, комісії в розмірі 350,00 грн, підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 3500,00 грн та додаткової комісії в сумі 1050,00 грн необхідно зазначити таке.

Судом встановлено, що розрахунок неустойки є необґрунтованим.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже пеня, як і штраф, є різновидом неустойки, обчислення яких різниться і встановлюється умовами договору.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №10.06.2024-100000449 від 10.06.2024 не вбачається, який саме вид неустойки було застосовано, не наведено порядок обчислення.

Крім того, згідно із п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі триває.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, вимоги про стягнення із відповідача неустойки в сумі 3500,00 грн за кредитним договором №10.06.2024-100000449 від 10.06.2024 задоволенню не підлягають.

Позивач просить стягнути 1050,00 грн додаткової комісії, однак матеріали справи не містять жодного розрахунку нарахування додаткової комісії, який би дав можливість перевірити правильність і підстави її нарахування.

Суд має право перевірити правильність нарахування, однак не вправі самостійно обраховувати додаткову комісію. Тому вимоги про стягнення із відповідача додаткової комісії в сумі 1050,00 грн за кредитним договором №10.06.2024-100000449 від 10.06.2024 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 16170,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 8820,00 грн, комісія в розмірі 350,00 грн,

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1890,45 грн пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 517, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 206, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором №10.06.2024-100000449 від 10.06.2024 у розмірі 16170 (шістнадцять тисяч сто сімдесят) гривень 00 коп, з яких: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 8820,00 грн, комісії в розмірі 350,00 грн.

В решті заявлених вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1890 (одна тисяча вісімсот дев'яносто ) гривень 45 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ - 37356833,

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .

Суддя Олександр ГУМЕНЮК

20.03.2026

Попередній документ
135105374
Наступний документ
135105376
Інформація про рішення:
№ рішення: 135105375
№ справи: 133/987/25
Дата рішення: 20.03.2026
Дата публікації: 26.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (06.04.2026)
Дата надходження: 26.03.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
20.02.2026 14:20 Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
17.03.2026 14:00 Козятинський міськрайонний суд Вінницької області