Справа № 369/4969/26
Провадження № 1-кс/369/682/26
24 березня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111450000119, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -
прокурор Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
В обґрунтування вказаного клопотання вказує, що 14.03.2026 року до ВП №1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення на спец. лінію "102" про те, що 14.03.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою м. Боярка, вул. Грушевського, 22 А, надав працівникам поліції неправомірну вигоду у сумі 200 доларів США за не притягнення його дівчини ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
У період часу з 13 год. 47 хв. по 14 год. 59 хв. 14.03.2026 року проведено огляд місця події, а саме службовий кабінет № 5 адміністративної будівлі відділення поліції №1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, що за адресою: Київська обл., Фастівського р-ну., м. Боярка, вул. Грушевського, 22 А. В ході проведення огляду, на столі, що знаходиться по праву сторону від вхідних дверей, було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 200 доларів США, а саме дві купюри номіналами по 100 доларів, із серійними номерами АА24353637А, НА71372570А, які поміщено до спеціального пакету №ICR 0222478. Вказані грошові кошти, у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Вказує, що на вищевказані грошові кошти у сумі 200 доларів США, а саме дві купюри номіналами по 100 доларів, із серійними номерами АА24353637А, НА71372570А, котрі належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно накласти арешт для запобігання можливості їх відчуження, розпорядження та/або користування пошкодження, псування, зникнення, приховування, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Прокурор, особа, щодо майна якої розглядається клопотання, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.
Слідчий суддя, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.2, 3, 4 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом4частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).
До клопотання були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення кримінального порушення, вказаного в клопотанні, а також про власника вказаного майна.
Оскільки судом встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, клопотання про арешт майна подано у строк, передбачений законом, вказані предмети є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та, крім того, існують обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження у користуванні та розпорядженні призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111450000119, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти у сумі 200 доларів США, а саме - дві купюри номіналами по 100 доларів, із серійними номерами АА24353637А, НА71372570А, котрі належать ОСОБА_4 , шляхом накладення заборони на розпорядження, відчуження та користування вказаним майном.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя - ОСОБА_1