24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29960/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року (суддя Серьогіна О.В.) в справі № 160/29960/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про:
визнання протиправними дій щодо відмови йому у застосуванні заробітної плати за періоди страхового стажу при призначенні йому пенсії за віком та обчислення заробітної плати за періоди роботи на території Киргизстан з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року та з 01.09.2006 року по 28.02.2007 року за нульовим значенням;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії, починаючи з дати призначення пенсії, із застосуванням заробітної плати за періоди страхового стажу (27 років 8 місяців 0 днів), в тому числі періоди, вказані в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року по справі № 160/27033/24, а саме, періоди: з 26.09.1978 року по 25.04.1979 року, з 30.08.1988 року по 28.02.1989 року, з 01.03.1989 року по 09.04.1989 року, з 01.01.1992 року по 03.02.1995 року, з 06.02.1995 року по 11.06.1996 року, з 20.08.1996 року по 17.07.2006 року, з 19.09.2006 року по 01.02.2007 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неналежного розгляду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Бочкаря Романа Віталійовича від 01.10.2025 року про перерахунок пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 адвоката Бочкаря Романа Віталійовича від 01.10.2025 року про перерахунок пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду в даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії, починаючи з дати призначення пенсії, із застосуванням заробітної плати за періоди страхового стажу (27 років 8 місяців 0 днів), в тому числі періоди, вказані в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року по справі № 160/27033/24, а саме, періоди: з 26.09.1978 року по 25.04.1979 року, з 30.08.1988 року по 28.02.1989 року, з 01.03.1989 року по 09.04.1989 року, з 01.01.1992 року по 03.02.1995 року, з 06.02.1995 року по 11.06.1996 року, з 20.08.1996 року по 17.07.2006 року, з 19.09.2006 року по 01.02.2007 року скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заява представника позивача про перерахунок пенсії позивачу не була розглянута відповідачем, та дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії, адже за результатами розгляду заяви відповідач вказав, що при нарахуванні позивачу пенсії заробітну плату за періоди роботи на території Киргизстану 26.09.1978 року по 25.04.1979 року, з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року та з 01.09.2006 року по 28.02.2007 року взято за нульовим значенням, оскільки судове рішення від 16.12.2024 року по справі № 160/27033/24 не містить зобов'язання для відповідача застосовувати заробітну плату за періоди роботи на території Киргизстан з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року та з 01.09.2006 року по 28.02.2007 року, та відповідач вважає свою позицію такою, що відповідає прийнятому раніше судовому рішенню та чинному законодавству України.
Суд першої інстанції в своєму рішенні не надав належної оцінки позиції відповідача, порушенню відповідачем чинного законодавства України та надмірному формалізму при прийнятті рішення про відмову у перерахунку пенсії позивачу.
Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та відмову у зобов'язанні відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії фактично нівелює практичний ефект рішення суду першої інстанції та порушує законні права позивача на справедливу пенсію.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що позивачу неодноразово повідомлялось, що заробітну плату розраховано за періоди роботи на території Киргизстан з 01.07.2000 по 31.07.2006 та з 01.09.2006 по 28.02.2007 (взято « 0») та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.08.2023 по 31.03.2024 (87 місяців). Для визначення коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії виключено місяці з невисокими коефіцієнтами заробітку в межах 10 % тривалості страхового стажу (27 місяців) період з 01.07.2000 по 30.09.2002, індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації складає 0,06288; середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії розраховано із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки, збільшеної на коефіцієнт підвищення 1,023, та становить 872,23 грн (13871,28 грн х 0,06288).
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач просить відмовити у її задоволенні.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд доходить висновку, що апеляційні скарги не можуть бути задоволені з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 03.04.2024 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/27033/24, яке набрало законної сили 17.06.2025 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.04.2024 року № 046850008434, яким ОСОБА_3 відмовлено в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_3 періоди роботи з 26.09.1978 року по 25.04.1979 року, з 30.08.1988 року по 28.02.1989 року, з 01.03.1989 року по 09.04.1989 року, з 01.01.1992 року по 03.02.1995 року, з 06.02.1995 року по 11.06.1996 року, з 20.08.1996 року по 17.07.2006 року, з 19.09.2006 року по 01.02.2007 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком з 03.04.2024 року.
На підставі вищезазначеного рішення суду відповідачем призначена та нарахована пенсія за віком позивачу.
11.08.2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання детального розрахунку розміру його пенсії із зазначенням наступних даних: як визначалась середня заробітна плата (дохід) позивача, в тому числі за який період страхового стажу вона була взята; як визначався коефіцієнт заробітної плати (доходу); як була визначена заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії у розмірі 2361,00 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 40663-31792/Б-01/8-0400/25 від 03.09.2025 року позивачу повідомлено, що при нарахуванні позивачу пенсії заробітну плату за періоди роботи на території Киргизстану 26.09.1978 року по 25.04.1979 року, з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року та з 01.09.2006 року по 28.02.2007 року взято “0».
01.10.2025 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом з проханням провести перерахунок пенсії позивачу, з застосуванням заробітної плати (або її юридично визначеного еквіваленту) за всі періоди його страхового стажу (27 років 8 місяців 0 днів), починаючи з дати призначення та нарахування пенсії.
Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010307-8/192701 від 13.10.2025 року відмовлено у здійсненні перерахунку, у зв'язку із тим, що інших зобов'язань судове рішення від 16.12.2024 року по справі № 160/27033/24 не містить заробітну плату за періоди роботи на території Киргизстан з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року та з 01.09.2006 року по 28.02.2007 року взято “0».
Суд першої інстанції вважав, що оскільки заява позивача пенсійним органом не розглянута по суті, а також пенсійним органом не надано оцінки долученим до заяви документам та не прийнято відповідне рішення, то відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду заяви позивача від 01.10.2025 року про перерахунок пенсії, а тому вважав, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву представника позивача від 01.10.2025 року про перерахунок пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Суд першої інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_3 , починаючи з дати призначення пенсії, із застосуванням заробітної плати за періоди страхового стажу ОСОБА_1 (27 років 8 місяців 0 днів), в тому числі періоди, вказані в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року по справі № 160/27033/24, а саме, періоди: з 26.09.1978 року по 25.04.1979 року, з 30.08.1988 року по 28.02.1989 року, з 01.03.1989 року по 09.04.1989 року, з 01.01.1992 року по 03.02.1995 року, з 06.02.1995 року по 11.06.1996 року, з 20.08.1996 року по 17.07.2006 року, з 19.09.2006 року по 01.02.2007 року, адже Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по суті не надано оцінку заяві представника позивача від 01.10.2025 року про перерахунок пенсії та долученим до неї документам, що унеможливлює вирішити питання щодо здійснення перерахунку пенсії в даному випадку.
Також суд першої інстанції вважав за необхідне присудити на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у сумі 3000,00 грн, що з урахуванням часткового задоволення позовних вимог складає 1500 грн.
Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконання рішення ОСОБА_4 перебуває на обліку з 03 квітня 2024 року в НУ ПФУ в Дніпропетровській області, отримуєте пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка призначена на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/27033/24, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.04.2024 року № 046850008434, яким ОСОБА_3 відмовлено в призначенні пенсії за віком; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_3 періоди роботи з 26.09.1978 року по 25.04.1979 року, з 30.08.1988 року по 28.02.1989 року, з 01.03.1989 року по 09.04.1989 року, з 01.01.1992 року по 03.02.1995 року, з 06.02.1995 року по 11.06.1996 року, з 20.08.1996 року по 17.07.2006 року, з 19.09.2006 року по 01.02.2007 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком з 03.04.2024 року.
На звернення позивача від 11 серпня 2025 року з питання надання детального розрахунку розміру його пенсії із зазначенням наступних даних: як визначалась середня заробітна плата (дохід) позивача, в тому числі за який період страхового стажу вона була взята; як визначався коефіцієнт заробітної плати (доходу); як була визначена заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії у розмірі 2361,00 грн, листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 40663-31792/Б-01/8-0400/25 від 03 вересня 2025 року позивачу повідомлено, що при нарахуванні позивачу пенсії заробітну плату за періоди роботи на території Киргизстану 26.09.1978 року по 25.04.1979 року, з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року та з 01.09.2006 року по 28.02.2007 року взято « 0».
Листом № 40663-31792/Б-01/8-0400/25 від 03 вересня 2025 року повідомлено позивача, що заробітну плату розраховано за періоди роботи на території Киргизстан з 01.07.2000 по 31.07.2006 та з 01.09.2006 по 28.02.2007 (взято « 0») та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.08.2023 по 31.03.2024 (87 місяців); для визначення коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії виключено місяці з невисокими коефіцієнтами заробітку в межах 10 % тривалості страхового стажу (27 місяців) період з 01.07.2000 по 30.09.2002; індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації складає 0,06288; середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії розраховано із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки, збільшеної на коефіцієнт підвищення 1,023, та становить 872,23 грн (13871,28 грн х 0,06288).
На адвокатський запит представника позивача від 01 жовтня 2025 року з питання проведення перерахунку пенсії позивачу із застосуванням заробітної плати (або її юридично визначеного еквіваленту) за всі періоди його страхового стажу (27 років 8 місяців 0 днів), починаючи з дати призначення та нарахування пенсії, листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 0400-010307-8/192701 від 13 жовтня 2025 року відмовлено у здійсненні перерахунку у зв'язку із тим, що інших зобов'язань судове рішення від 16.12.2024 року по справі № 160/27033/24 не містить, заробітну плату за періоди роботи на території Киргизстан з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року та з 01.09.2006 року по 28.02.2007 року взято « 0».
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії наведений у статті 40 Закону №1058-ІV, відповідно до частини першої якої для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац 5 частини першої статті 40 Закону №1058-ІV).
Частиною другою статті 27 Закону №1058-ІV передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина третя статті 27 Закону №1058-ІV).
Абзацом першим частини п'ятої статті 45 Закону №1058-ІV установлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 установлено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Форма заяви про призначення/перерахунок є додатком 1 до Порядку №22-1.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Отже, результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення (перерахунок) пенсії згідно з положеннями цього Порядку має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення (перерахунок) або відмову в призначенні (перерахунку) із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке, за загальним правилом, має бути прийняте не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Як вказано вище, позивачем поставлено перед органом Пенсійного фонду питання про перерахунок пенсії із застосуванням заробітної плати (або її юридично визначеного еквіваленту) за всі періоди його страхового стажу (27 років 8 місяців 0 днів), починаючи з дати призначення та нарахування пенсії.
Відповідачем не прийнято рішення за заявою представника позивача.
Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 0400-010307-8/192701 від 13 жовтня 2025 року повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку у зв'язку із тим, що інших зобов'язань судове рішення від 16.12.2024 року по справі № 160/27033/24 не містить, заробітну плату за періоди роботи на території Киргизстан з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року та з 01.09.2006 року по 28.02.2007 року взято « 0».
Тобто фактично відповідачем не розглянута заява позивача про перерахунок пенсії, відповідачем не прийнято відповідного рішення з питання перерахунку пенсії, адже відповідачем не наведено підстав неврахування для цілей перерахунку пенсії заробітної плати за періоди роботи на території Республіки Киргизстан та, відповідно, підстав для відмови у перерахунку пенсії.
У спростування доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, суд зазначає, що саме до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду належить обчислення страхового стажу, а також визначення заробітної плати для розрахунку пенсії.
На суд, в свою чергу, покладаються виключено повноваження судового контролю за правильністю рішень органів Пенсійного фонду у разі оскарження таких рішень в судовому порядку.
Тобто суд має повноваження виключно надавати оцінку правильності рішень органів Пенсійного фонду, проте позбавлений повноважень приймати такі рішення замість органів Пенсійного фонду.
В контексті доводів позивача суд зауважує, що відповідачем взагалі не обґрунтовано підстав для неврахування спірних періодів роботи та заробітної плати за такі періоди для цілей перерахунку пенсії, тому суд не може надати будь-якої оцінки правомірності відмови у врахуванні цих періодів, а також зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію із врахуванням спірних періодів.
Аргументи відповідача щодо правомірності своїх дій суд відхиляє, адже вище судом установлено, що відповідачем не розглянута заява позивача про перерахунок пенсії, тобто допущена протиправна бездіяльність, тому відповідач має повторно розглянути заяву позивача (його представника) про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення по суті питань, поставлених у цієї заяві.
Стосовно питання розподілу судових витрат суд зазначає таке.
В апеляційній скарзі позивачем не приведено будь-яких доводів стосовно неправильності стягнутої судом першої інстанції на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу, незгоди зі стягнутою судом першої інстанції суми цих витрат, тому суд, враховуючи приписи статті 308 КАС України, позбавлений можливості надати оцінку правильності стягнутої судом першої суми таких витрат.
Крім того, враховуючи приписи частин першої та шостої статті 139 КАС України, а також те, що судом відмовлено у задоволенні апеляційної скарги позивача, судом не здійснюється розподіл як судових витрат зі сплати судового збору, так й витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем від час апеляційного перегляду справи.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року в справі № 160/29960/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 24 березня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 24 березня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов