24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6343/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року (суддя Бойченко Ю.П., повне судове рішення складено 26 грудня 2025 року) в справі № 280/6343/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ) про:
визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 липня 2024 року № 1091/с, з 01 лютого 2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 липня 2024 року № 1089/с, з 01 лютого 2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29 липня 2024 року № 1090/с, з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 липня 2024 року № 1092/с та основного розміру пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення з 01.02.2020 основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.07.2024 № 1091/с, з 01.02.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.07.2024 № 1089/с, з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.07.2024 № 1090/с, з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.07.2024 № 1092/с, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позові.
Вказує, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме норми постанови Кабінету Міністрів України № 704, пункт 4 якої має нормативний характер та визначає, що розрахунковою величиною для визначення розміру пенсіє є саме прожитковий мінімум у розмірі 1762 грн.
Крім того, для визначення посадових окладів працівників інших державних органів законами про держбюджет на 2021-2023 роки визначена величина у розмірі 2102 грн.
Також вказує на порушення позивачем строку звернення до суду.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії, призначеної відповідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі № 280/5028/20, що набрало законної сили 03.10.2020, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 83 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 280/8835/24, що набрало законної сили 19.03.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2020 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1091/с від 29.07.2024, з 01.02.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1089/с від 29.07.2024, з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1090/с від 29.07.2024, з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1092/с від 29.07.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 280/8835/24 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1091/с від 29.07.2024, з 01.02.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1089/с від 29.07.2024, з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1090/с від 29.07.2024, з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1092/с від 29.07.2024, однак при проведенні такого перерахунку зменшено основний розмір пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Листом відповідача від 02.05.2025 № 7273-6012/М-02/8-0800/25 позивача повідомлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Суд першої інстанції вважав, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70% грошового забезпечення згідно з частиною 2 статті 13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується випадку з позивачем, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена.
Разом з тим, суд першої інстанції, встановивши, що розрахунками пенсії позивача не підтверджується її обмеження максимальним розміром, відмовив у задоволенні позовних вимог в даній частині.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із розрахунку 83% грошового забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 280/5028/20, яке набрало законної сили 03 жовтня 2020 року, зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 83 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 280/8835/24, яке набрало законної сили 19 березня 2025 року та яким зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 01 лютого 2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) № 1091/с від 29 липня 2024 року, з 01 лютого 2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1089/с від 29 липня 2024 року, з 01 лютого 2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1090/с від 29 липня 2024 року, з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1092/с від 29 липня 2024 року, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, при проведенні такого перерахунку зменшено основний розмір пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Листом відповідача від 02 травня 2025 року № 7273-6012/М-02/8-0800/25 позивача повідомлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закону № 2262-ХІІ).
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугою строків служби збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.
В подальшому редакція статті 13 Закону № 2262-ХІІ змінювалась, зокрема, щодо максимального розміру пенсії - 90 процентів.
08 липня 2011 року прийнято Закон № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Відтак, стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені постановою №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова №103 не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Приведене нормативне регулювання свідчить на користь висновку суду першої інстанції про протиправність зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача з 83% до 70% при перерахунку на підставі оновлених довідок про грошове забезпечення.
При цьому висновки суду першої інстанції стосовно протиправності зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у рішенні від 04 лютого 2019 року в зразковій справі №240/5401/18, відповідно до якої Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Доводи апелянта про те, що після скасування положень постанови Кабінету Міністрів України №103 Урядом не прийнято рішення про зміну видів грошового забезпечення, у зв'язку з чим відсутні будь-які правові підстави для перерахунку пенсії позивача, а також про неврахування судом першої інстанції, що після скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 розрахунок складових грошового забезпечення здійснюється із прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, не мають правового значення в контексті спірних правовідносин, адже питання права позивача на перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок вирішено судовим рішенням в справі №280/8835/24, яке набрало законної сили, та не є спірним в межах цієї справи, як й питання застосування показника прожиткового мінімуму для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням.
Також суд визнає необґрунтованими доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що з метою реалізації права на перерахунок пенсії позивач ініціював питання отримання довідки про розмір грошового забезпечення.
Крім того, право на перерахунок пенсії в контексті спірних правовідносин виникло у позивача з часу отримання довідки про розмір грошового забезпечення, тому у будь-якому випадку позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Також суд визнає необґрунтованими доводи апелянта про те, що для визначення посадових окладів працівників інших державних органів законами про держбюджет на 2021-2023 роки визначена величина у розмірі 2102 грн.
З цього питання суд зауважує, що оскільки умови виплати та розміри грошового забезпечення військовослужбовців встановлені постановою № 704, а не окремим законом, то до спірних правовідносин не можуть бути застосовні положення законів про державний бюджет в частині установлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів в розмірі 2102 гривні.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року в справі № 280/6343/25 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року в справі № 280/6343/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 24 березня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 24 березня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко