Справа № 367/15618/25
Іменем України
24 березня 2026 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 10 червня 2017 року. В шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя з відповідачем не склалося через відсутність спільних інтересів, взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Почуття любові та поваги одне до одного втрачені. Сім'я існує формально, оскільки спільного господарства вони не ведуть, діти проживають разом з нею, але питання їх матеріального утримання та участі у їх вихованні врегульовано письмовим договором з відповідачем. Вважає, що примирення з відповідачем неможливе. Тому, оскільки шлюб існує формально, просила його розірвати.
23 лютого 2026 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання. У встановлені судом строки, відповідач відзив на позов не подав.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони з 10 червня 2017 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №347, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.8).
Від шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 10 на звороті, 11, 11 на звороті).
З копії заяви про визнання позову від 18 грудня 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачкою (а.с. 12).
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Пунктом 9 ст. 7 Сімейного кодексу України передбачено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування у шлюбі та у випадку його розірвання.
Як зазначено у ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
За змістом ч. 2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка наміру зберігати шлюб з відповідачем не має.
Приймаючи до уваги доводи, викладені у позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1211 грн 20 копійок.
Керуючись ст. 7, 21, 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, ст. 10, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 , зареєстрований 10 червня 2017 року Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис 347, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 24 березня 2026 року.
Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО