Справа № 358/2140/25 Провадження № 2/358/233/26
(про поновлення провадження та залишення позовної заяви без розгляду)
24 березня 2026 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
12.11.2025 до Богуславського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 у якій позивачка просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем 17.09.2011, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції у Київській області, за актовим записом № 130.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.11.2025 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 12).
13.11.2025 у відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддя звернулася до відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 (а.с. 13).
28.11.2025 до суду надійшла відповідь на запит за № 23-23/4402 від 20.11.2025, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15).
Ухвалою від 28.11.2025 суддя прийняла до розгляду позовну заяву та відкрила провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.16-17).
03.12.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про надання сторонам строку на примирення, в якій відповідач зазначив, що він має намір зберегти сім'ю та здійснює заходи щодо примирення із позивачкою і на даний час вони не з'ясували в повній мірі сімейні стосунки між собою тому існує можливість примирення.
Ухвалою суду від 26.01.2026 частково задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення. Суд надав сторонам строк для примирення тривалістю три місяці - до 26 квітня 2026 року та зупинив провадження у справі до закінчення зазначеного строку.
23.03.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про залишення без розгляду справи №358/2140/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розглянувши матеріали справи та заяву позивачки, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З огляду на ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.
З урахуванням п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Виходячи з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Загальною декларацією прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.48, передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8).
Частиною 1 ст. 8 Конституції передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією й законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою (ст.2 закону «Про судоустрій і статус суддів»).
Європейський суд з прав людини наголошує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця має право встановлювати правила судової процедури, зокрема процесуальні заборони та обмеження, метою яких є запобігання перетворенню судового процесу на безладний рух.
Водночас надмірно формальний підхід до застосування процесуальних вимог є неприпустимим, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, а й реальним (п. 59 рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France»).
Так, станом на дату звернення позивачкою з заявою про залишення позову без розгляду, розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розірвання шлюбу по суті не розпочато.
Враховуючи, що відповідно до принципу диспозитивності пред'явлення позову є правом позивача, а також беручи до уваги, що позивачакою подано по суті заяву про залишення позову без розгляду, та розгляд справи не розпочато, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеної заяви та постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду вразі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки позовна заява залишена без розгляду за заявою позивачки, то сума судового збору поверненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4,13,257-261,353-354 ЦПК України, суддя
Поновити провадження у справі за ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Заяву позивачки ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви - задовольнити.
Позову заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої було залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Копію позовної заяви з додатками залишити в матеріалах справи.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К. І. Буравова