Справа № 355/478/26
Провадження № 2/355/733/26
про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2026 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі судді Цирулевської М. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
09 березня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 березня 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.
З метою дотримання процесуальних норм та перевірки визначеної позивачкою територіальної підсудності справи 09.03.2026 судом направлено запит до апарату Виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області. З відповіді означеного орану місцевого самоврядування встановлені дані щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, що відноситься до територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області.
Позовна заява віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. 175 - 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
При цьому, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві вказуються відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч. 6 ст. 175 ЦПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів, проте у позовній заяві не наводить розрахунку пені із зазначенням періоду, за який така пеня стягується.
Розмір пені, яку просить позивачка стягнути і яка зазначена у позові - 198411,30 грн.
Із додатку до позовної заяви, а саме розрахунку заборгованості, виданим Баришівським відділом Державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області від 06.03.2026 №5167, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_3 по сплаті аліментів становить 198411,30 грн. Означена сума підтверджується і довідкою Баришівського відділу Державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області від 06.03.2026 №5147, та не є пенею.
Таким чином, за змістом позовної заяви, позивачка просить стягнути пеню, яка за сумою дорівнює заборгованості за аліментами.
Разом з тим, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Тобто, неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: E = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + (An х 1% х Qn), де: E - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Позовна заява також не містить: відомі адреси електронної пошти сторін та відомості про наявність або відсутність у них електронних кабінетів; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Разом з тим, за змістом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Подання позовної заяви до суду має відбуватися із дотриманням умов, визначених ЦПК України.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачці необхідно усунути недоліки, які має позовна заява, а саме надати розрахунок пені, розмір якої позивачка просить стягнути у судовому порядку; вказати/зазначити: відомі адреси електронної пошти сторін та відомості про наявність або відсутність у них електронних кабінетів; щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до вимог ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви, або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченою ст. 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 - 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи все вищевикладене, позовна заява у цій справі підлягає залишенню без руху, з наданням позивачці строку для усунення її недоліків,
На підставі викладеного, керуючись ст. 175 - 177, 185, 260, 497 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментівзалишити без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, що якщо вона усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду та буде прийнята до розгляду. У випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачці.
Ухвалу про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА