23 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7420/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року (суддя Ж.М. Чернова) у справі № 280/7420/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.07.2025 року № 084450010657 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах позивачці;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у зарахуванні позивачці стажу роботи з 01.07.1993 по 19.01.2006 у Любомирівському психоневрологічному інтернаті у подвійному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу позивачки період роботи з 01.07.1993 по 19.01.2006 у Любомирівському психоневрологічному інтернаті в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити пенсію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійним органом період роботи позивачки в Любомирівському психоневрологічному інтернаті протиправно враховано в одинарному розмірі. Відтак, скаржник наполягає, що спірне рішення пенсійного органу є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 17.07.2025 № 084450010657 про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи позивачки в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 01.07.1993 по 19.01.2006 у
Любомирівському психоневрологічному інтернаті, та повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії на пільгових умовах від 10.07.2025, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що позивачка не погоджується з не зарахуванням до її стажу періоду роботи з 01.07.1993 по 19.01.2006 у Любомирівському психоневрологічному інтернаті в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд дослідив, що за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказані спірні періоди роботи підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Суд з'ясував, що позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.
Відтак, суд вказав, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 17.07.2025 № 084450010657 не відповідає критерію обґрунтованості, тобто прийнято без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись положеннями частини 2 статті 9 КАС України, суд вважав за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи позивача в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 01.07.1993 по 19.01.2006 у Любомирівському психоневрологічному інтернаті, та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах від 10.07.2025, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що правом на зарахування страхового стажу у подвійному розмірі користуються особи, які працювали у визначених ст.60 Закону №1788 закладах до 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності Закону №1058. Вважає, що в силу положень Закону №1058 страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється в одинарному розмірі. Наполягає, що страховий стаж позивачки становить 24 роки 04 місяці 03 дні, пільговий стаж позивачки за Списком №2 становить 12 років 5 місяців 24 дні, а отже спірне рішення пенсійного органу є правомірним, адже позивачка не має необхідного страхового стажу 25 років, що визначений п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058.
Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка 10.07.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 17.07.2025 № 084450010657, прийнятому за принципом екстериторіальності, позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 25 років.
Відповідно до рішення від 17.07.2025 № 084450010657, пенсійний вік відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058 становить 55 років. Вік заявниці - 55 років 01 місяць. Страховий стаж становить 24 роки 04 місяця 03 дні. В тому числі стаж роботи за Списком №2 становить 12 років 05 місяців 24 дні.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди. До пільгового стажу за Списком №2 зараховано усі періоди.
Вважаючи рішення пенсійного органу від 17.07.2025 № 084450010657 протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Згідно приписів п.2 ч.2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Колегія суддів встановила, що рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 17.07.2025 № 084450010657 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 через відсутність у позивачки необхідного страхового стажу 25 років, інші вимоги п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058, а саме щодо віку та пільгового стажу за Списком №2, позивачкою дотримано.
Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання визначає, що положення Закону №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Зі змісту матеріалів справи вбачається та пенсійним органом не заперечується, що позивачка працювала повний робочий день в Любомирівському психоневрологічному інтернаті і за період з 01.07.1993 по 19.01.2006 виконувала протягом повного робочого дня роботи з обслуговування психічно хворих на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної).
За правилами статті 60 Закону №1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV період роботи у психіатричних закладах охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Такий висновок узгоджується з позицією, яку вказано Верховним Судом у постановах від 11.02.2025 у справі №420/8637/24, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що період роботи позивачки з 01.07.1993 по 19.01.2006 у Любомирівському психоневрологічному інтернаті підлягає зарахуванню до страхового стажу позивачки у подвійному розмірі.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що пенсійним органом не здійснено належного розрахунку страхового стажу позивачки, а тому наявні підстави визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 17.07.2025 № 084450010657 про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у справі № 280/7420/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 23.03.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров