23 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/21423/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (суддя Н.В. Захарчук-Борисенко) у справі № 160/21423/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047050022778 від 16.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди:
- навчання з 01.09.1980 року по 30.06.1984 року згідно з дипломом НОМЕР_1 ;
- проходження строкової служби з 15.11.1984 року по 25.06.1986 року згідно з військовим квитком НОМЕР_2 ;
- роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_3 в Киргизькій Республіці з 16.01.1980 року по 17.07.1980 року, з 29.07.1980 року по 10.09.1980 року, з 10.05.1983 року по 09.11.1984 року, з 16.08.1986 року по 22.03.1990 року, з 22.03.1990 року по 22.03.1990 року, з 22.03.1990 року по 30.11.1991 року;
- роботи згідно з записів трудової книжки НОМЕР_3 в рф з 10.04.1997 року по 16.04.1997 року, з 21.04.1997 року по 17.08.1999 року, з 12.01.2000 року по 15.04.2003 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком з урахуванням періодів:
- навчання з 01.09.1980 року по 30.06.1984 року згідно з дипломом НОМЕР_1 ;
- проходження строкової служби з 15.11.1984 року по 25.06.1986 року згідно з військовим квитком НОМЕР_2 ;
- роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_3 в Киргизькій Республіці з 16.01.1980 року по 17.07.1980 року, з 29.07.1980 року по 10.09.1980 року, з 10.05.1983 року по 09.11.1984 року, з 16.08.1986 року по 22.03.1990 року, з 22.03.1990 року по 22.03.1990 року, з 22.03.1990 року по 30.11.1991 року;
- роботи згідно з записів трудової книжки НОМЕР_3 в рф з 10.04.1997 року по 16.04.1997 року, з 21.04.1997 року по 17.08.1999 року, з 12.01.2000 року по 15.04.2003 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова пенсійного органу у призначенні позивачу пенсії за віком є протиправною та такою, що порушує конституційні права позивача на соціальне забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047050022778 від 16.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди:
- навчання з 01.09.1980 року по 30.06.1984 року згідно з дипломом НОМЕР_1 ;
- проходження строкової служби з 15.11.1984 року по 25.06.1986 року згідно з військовим квитком НОМЕР_2 ;
- роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_3 в Киргизькій Республіці з 16.01.1980 року по 17.07.1980 року, з 29.07.1980 року по 10.09.1980 року, з 10.05.1983 року по 09.11.1984 року, з 16.08.1986 року по 22.03.1990 року, з 22.03.1990 року по 22.03.1990 року, з 22.03.1990 року по 30.11.1991 року;
- роботи згідно з записів трудової книжки НОМЕР_3 в рф з 10.04.1997 року по 16.04.1997 року, з 21.04.1997 року по 17.08.1999 року, з 12.01.2000 року по 15.04.2003 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком з урахуванням періодів:
- навчання з 01.09.1980 року по 30.06.1984 року згідно з дипломом НОМЕР_1 ;
- проходження строкової служби з 15.11.1984 року по 25.06.1986 року згідно з військовим квитком НОМЕР_2 ;
- роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_3 в Киргизькій Республіці з 16.01.1980 року по 17.07.1980 року, з 29.07.1980 року по 10.09.1980 року, з 10.05.1983 року по 09.11.1984 року, з 16.08.1986 року по 22.03.1990 року, з 22.03.1990 року по 22.03.1990 року, з 22.03.1990 року по 30.11.1991 року;
- роботи згідно з записів трудової книжки НОМЕР_3 в рф з 10.04.1997 року по 16.04.1997 року, з 21.04.1997 року по 17.08.1999 року, з 12.01.2000 року по 15.04.2003 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.
Суд зауважив, що в силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Суд зазначив, що пенсійний орган протиправно не зарахував до страхового стажу позивача: період навчання з 01.09.1980 року по 30.06.1984 року, період проходження строкової військової служби з 15.11.1984 року по 25.06.1986 року та періоди роботи згідно записів трудової книжки в Киргизькій Республіці з 16.01.1980 року по 17.07.1980 року, з 29.07.1980 року по 10.09.1980 року, з 10.05.1983 року по 09.11.1984 року, з 16.08.1986 року по 22.03.1990 року та з 22.03.1990 року по 30.11.1991 року, періоди роботи в російській федерації з 10.04.1997 року по 16.04.1997 року, з 21.04.1997 року по 17.08.1999 року та з 12.01.2000 року по 15.04.2003 року.
Відтак, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії від 16.06.2025 № 047050022778, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
Суд зауважив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивачу правомірно не зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 30.06.1984, проходження військової служби з 15.11.1984 по 25.06.1986, періоди роботи в Киргизькій РСР з 16.01.1980 по 17.07.1980, з 29.07.1980 по 10.09.1980, з 10.05.1983 по 09.11.1984, з 16.08.1986 по 22.03.1990, з 22.03.1990 по 30.11.1991, адже відсутня інформація про нездійснення іншою державною пенсійної виплати за ці періоди. Вважає, що позивачу також правомірно не зараховано періоди до страхового стажу з 10.04.1997 по 16.04.1997, з 21.04.1997 по 17.08.1999 та з 12.01.2000 по 15.04.2003, адже рф припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. Наполягає, що стаж позивача, визначений за поданими до пенсійного органу документами, складає 7 років 1 місяць 25 днів, а отже позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу, визначеного у ст. 26 Закону №1058.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 09.06.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
16.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було винесено рішення № 047050022778 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю достатнього страхового стажу. Також в рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховані:
- періоди навчання з 01.09.1980 року по 30.06.1984 року, згідно диплому НОМЕР_1 , період проходження строкової військової служби з 15.11.1984 року по 25.06.1986 року згідно військового квитка НОМЕР_2 та періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 в Киргизькій Республіці з 16.01.1980 року по 17.07.1980 року, з 29.07.1980 року по 10.09.1980 року, з 10.05.1983 року по 09.11.1984 року, з 16.08.1986 року по 22.03.1990 року та з 22.03.1990 року по 30.11.1991 року, оскільки відсутня інформація про нездійснення іншою державою пенсійних виплат за вищезазначені періоди;
- періоди роботи в російській федерації з 10.04.1997 року по 16.04.1997 року, з 21.04.1997 року по 17.08.1999 року та з 12.01.2000 року по 15.04.2003 року, оскільки починаючи з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
Вважаючи рішення пенсійного органу № 047050022778 від 16.06.2025 року протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Згідно ст.56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п.6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються зокрема військові квитки.
Згідно п.8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що спірним рішенням № 047050022778 від 16.06.2025 року пенсійний орган відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком через відсутність у позивача необхідного страхового стажу.
Також, за змістом спірного рішення позивачу до страхового стажу не зараховано:
- період навчання з 01.09.1980 року по 30.06.1984 року, згідно диплому НОМЕР_1 , період проходження строкової військової служби з 15.11.1984 року по 25.06.1986 року згідно військового квитка НОМЕР_2 та періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 в Киргизькій Республіці з 16.01.1980 року по 17.07.1980 року, з 29.07.1980 року по 10.09.1980 року, з 10.05.1983 року по 09.11.1984 року, з 16.08.1986 року по 22.03.1990 року та з 22.03.1990 року по 30.11.1991 року, оскільки відсутня інформація про нездійснення іншою державою пенсійних виплат за вищезазначені періоди;
- періоди роботи в російській федерації з 10.04.1997 року по 16.04.1997 року, з 21.04.1997 року по 17.08.1999 року та з 12.01.2000 року по 15.04.2003 року, оскільки починаючи з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
Зі змісту матеріалів справи вбачається та скаржником не заперечується, що диплом НОМЕР_1 містить відомості про спірний період навчання позивача, військовий квиток НОМЕР_2 містить відомості про спірний період військової служби позивача, записи трудової книжки НОМЕР_3 містять відомості про трудову діяльність позивача в Киргизькій Республіці та російській федерації у спірних періодах.
Апеляційний суд звертає увагу, що 13.03.1992 набула чинності Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, відповідно до статті 1 якої пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди здійснюються згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
При цьому, відповідно до пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.
Апеляційний суд зазначає, що за змістом частини 2 статті 24-1 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Згідно п. 1.8 розділу І Порядку №22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Крім того, згідно п.4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Колегія суддів встановила та скаржником не спростовано, що доказів повідомлення пенсійним органом позивача у визначений Порядком № 22-1 спосіб про необхідність подання додаткових документів, в тому числі повідомлення про нездійснення іншою державою пенсійних виплат, матеріали справи не містять.
Відтак, враховуючи відомості трудової книжки НОМЕР_3 , диплому НОМЕР_1 та військового квитка НОМЕР_2 , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047050022778 від 16.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу, є протиправним та підлягає скасуванню, адже пенсійний орган не здійснив належний розрахунок страхового стажу позивача.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 160/21423/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 23.03.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров