17 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/3256/25
Головуючий суддя І інстанції Черниш О.А.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року в справі №340/3256/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо призначення йому 02.09.2021 року пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок його пенсії за віком, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019 та 2020 роки, з 02.09.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити йому різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсією з 01.11.2024 року.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в частині вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії за період з 02.09.2011 року по 15.11.2024 року залишено без розгляду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо незастосування при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 належного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії у 2021 році.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 16.11.2024 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , врахувавши для обчислення пенсії заробітну плату, визначену відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки), та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що переведення на пенсію за віком за заявою було здійснено у відповідності до норм чинного пенсійного законодавства. Апелянт зазначив, що саме Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються пенсійні виплати такі як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання, пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Законом України «Про пенсійне забезпечення» передбачені умови для виникнення права на пенсію за вислугу років а не сам порядок розрахунку пенсій. Пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, установлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для пенсій за віком та обчислюються із заробітної плати відповідно до порядку, визначеного Законом. Апелянт вказував, що з 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким було внесено зміни до Закону, зокрема, розділ XV «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 43, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до Закону, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) та з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 відсотка. ОСОБА_1 з 16.02.2012 року отримував пенсію за вислугу років призначену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 02.09.2021 року, на підставі заяви, його переведено на пенсію за віком за нормами Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Обчислення розміру пенсії проведено з урахуванням наявного страхового стажу, коефіцієнт страхового стажу, розрахований відповідно до статті 25 Закону, заробітна плата за період 2009, 2010, 2011 років, обчислена відповідно до статті 40 Закону. Застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року переведення на інший вид пенсії, чинним законодавством передбачено лише у разі переведення, вперше, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та за умови додавання до страхового стажу не менше 24 календарних місяців. Апелянт вказував, що позивачу не було призначено пенсію а переведено з одного виду пенсії на інший. Пенсій за віком призначена з 29.03.2010 року, таким чином підстави для застосування середньої заробітної плати, визначеної частиною другою ст. 40 Закону 1058, відсутні. Визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Позивача було переведено на пенсію за віком, та не може бути призначена повторно на підставі положень Закону № 1058.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 16.02.2012 року перебував на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівник робітники локомотивних бригад (ст. 55 Закону).
Встановлено, що 02.09.2021 року позивачем подано заяву про призначення/перерахунок пенсії, на підставі якої відповідачем здійснено переведення позивача з одного виду пенсії на інший, при цьому не застосовано показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки. ГУ ПФУ проведено розрахунок пенсії, прийнято рішення про перерахунок пенсії.
Не погоджуючись з розрахунком пенсії, ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про перерахунок пенсії, вказував, що оскільки відбулось призначення пенсії, невірно визначено роки, за які береться середня заробітна плата. Листом УПФУ повідомило, що пенсію ОСОБА_1 розраховано у відповідності до вимог діючого законодавства, пенсію йому призначено 16.02.2012 року у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» та 02.09.2021 року переведено на інший вид пенсії за віком. Вказано, що чинним законодавством передбачено застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року переведення на інший вид пенсії, лише у разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Згідно ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості. Мінімальний розмір пенсії за віком підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом «а» статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком. Розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до цієї статті, не може перевищувати 75 процентів заробітку, за винятком мінімальних пенсій, підвищених за роки роботи понад 25 років у чоловіків і 20 - у жінок, а працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом «а» статті 13 і статтею 14 цього Закону, - 85 процентів заробітку. З метою коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону, провадиться їх перерахунок виходячи з рівня заробітної плати відповідних категорій працівників за станом на 1 січня 1992 року.
Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч. 1, 2 ст. 40 вищевказаного Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К).
У випадку призначення пенсії на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Натомість за правилами Закону України «Про пенсійне забезпечення», розмір пенсії так не нараховується, не береться середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Незмінним показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії буде у той час, коли переведення відбулось у межах пенсії, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Слід враховувати, що ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, інші правила розрахунку розміру пенсії. Пенсія позивачу на підставі та за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначена вперше.
При вирішені спору слід керуватись постановою Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 876/5312/17. Велика Палата вказувала, що частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Тобто у разі, коли позивач отримував пенсію, призначену за правилами іншого Закону, при призначенні чи переведенні на пенсію за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», слід вважати, що особа вперше отримує призначену пенсію за цим Законом, тому має право на нарахування пенсії з урахуванням особливості, визначеної ч. 3 ст. 45 Закону: за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 876/5312/17, Велика Палата виклала правову позицію, за якою у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Також при ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції керується правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 19.08.2019 року у справі № 332/4314/16-а (2-а/332/7/17), від 31.01.2025 року у справі № 200/1478/24, від 27.02.2025 року у справі № 380/21644/23.
Відповідачем протиправно було відмовлено у перерахунку пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки. Для обрахунку пенсії слід брати розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за роки, які передують року подання заяви про призначення пенсії.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року в справі №340/3256/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко