Справа № 161/9552/25
Провадження № 2/161/2120/26
24 березня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Антіпової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М.
представника позивача - Лесів О.А.,
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Лукцькводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення,-
В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебувають матеріали цивільної справи за позовом Комунального підприємства «Лукцькводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2025 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
16.06.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.07.2025 року частково задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 ; ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
11.03.2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого посилається на те, що рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (АМКУ) №23-р/тк від 22.10.2025 року КП «Луцьководоканал» оштрафовано на суму 6,98 млн. грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Штраф накладено за безпідставне включення витрат на повірку лічильників до абонентської плати з 01 січня 2024 року, що визнано необґрунтованим. ДКП «Луцькводоканал» не погодився з рішенням АМКУ та оскаржив його до Господарського суду м. Києва. Початок розгляду справи в Господарському суді м. Києва призначено на 23 лютого 2026 року. Посилається на те, що у даній справі позивач не надав доказів на підставі яких суд може дослідити та оцінити законність розміру нарахованої плати за абонентське обслуговування. Вважає, що існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи, оскільки рішення Господарського суду м. Києва у справі за позовом КП «Луцьководоканал» до Антимонопольного комітету України має вирішальне значення для встановлення правильності нарахування плати за абонентське обслуговування. З огляду на викладене, просила суд зупинити провадження у даній справі до набрання рішенням Господарського суду м. Києва за позовом КП «Луцьководоканал» до Антимонопольного комітету України про скасування рішення від 22.10.2025 року № 23-р/тк законної сили (а.с. 247).
Представник позивача подала до суду заперечення щодо зупинення провадження у справі (а.с. 240-241), в обґрунтування яких посилається на те, що Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (АМКУ) №23-р/тк від 22.10.2025 року за результатами розгляду справи №63/5-02-88-2024 визнано, що КП «Луцьководоканал» вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Зокрема, порушенням визнано дії КП «Луцькводоканал» щодо встановлення та застосування з 01 січня 2024 року необґрунтованих розмірів плати за абонентське обслуговування для споживачів послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у які включені витрати на проведення повірки розподільних (квартирних) лічильників обліку води, що не передбачено чинним законодавством України, та встановлення однакового розміру плати за абонентське обслуговування для споживачів послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»). Разом з тим, зазначають про те, що помешкання відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , не обладнано розподільчим (квартирним) лічильником води. Багатоквартирний будинок обладнано комерційним (загальнобудинковим) вузлом обліку. Відповідно, для відповідачів розмір плати за абонентське обслуговування встановлювався, як для категорії «для населення і юридичних споживачів з загальнобудинковим лічильником та без засобу вимірювальної техніки».
Згідно з Наказами КП «Луцькводоканал» розмір плати за абонентське обслуговування для відповідачів становив:
-Наказ від 14.12.2021 року №133/3-05 - 13,23 грн./з ПДВ за послуги водопостачання та 13,23 грн./з ПДВ за послуги водовідведення або разом 26,46 грн.;
-Наказ від 14.12.2023 року №114/3-05 - 19,80 грн./з ПДВ за послуги водопостачання та 19,80 грн./з ПДВ за послуги водовідведення або разом 39,60 грн.
Враховуючи вищевикладене, при розрахунку плати за абонентське обслуговування для споживачів, які проживають в багатоквартирних житлових будинках з комерційним (загальнобудинковим) вузлом обліку та без встановлення розподільчих (квартирних) вузлів обліку, не включались витрати на проведення повірки розподільних (квартирних) лічильників обліку води.
Відповідно, результати судового розгляду щодо оскарження Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (АМКУ) №23-р/тк від 22.10.2025 року у Господарському суді м. Києва не вплине на інтереси відповідачів та не створює перешкод для встановлення та оцінки обставин, які є предметом судового розгляду у цивільній справі №161/9552/25.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 наполягала на задоволенні судом клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки вважає, що Рішенням Господарського суду м. Києва буде поставлено крапку в питанні правомірності встановлення позивачем саме таких тарифів, за якими відповідачам по цій справі були нараховані до сплати суми за послуги з водопостачання та водовідведення.
Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі, з підстав, викладених в письмових запереченнях. Ще раз звернула увагу суду та відповідача на те, що оскаржуване Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (АМКУ) №23-р/тк від 22.10.2025 року не стосується предмету спору по даній справі, оскільки відповідачам здійснювався розрахунок абонентської плати без включення витрат на проведення повірки розподільчих (квартирних) лічильників обліку води, оскільки помешкання відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , не обладнано розподільчим (квартирним) лічильником води. Багатоквартирний будинок обладнано комерційним (загальнобудинковим) вузлом обліку. Відповідно, для відповідачів розмір плати за абонентське обслуговування встановлювався, як для категорії «для населення і юридичних споживачів з загальнобудинковим лічильником та без засобу вимірювальної техніки».
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, зокрема: Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (АМКУ) №23-р/тк від 22.10.2025 року, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.
При цьому, неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншим судом іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Судом встановлено, що Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (АМКУ) №23-р/тк від 22.10.2025 року, постановлено:
1. Визнати, що (інформація, доступ до якої обмежено) (ідентифікаційний код юридичної особи (інформація, доступ до якої обмежено)) у період з січня 2024 року по 22 жовтня 2025 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з (інформація, доступ до якої обмежено) та (інформація, доступ до якої обмежено) у територіальних (географічних) межах міста (інформація, доступ до якої обмежено), сіл (інформація, доступ до якої обмежено) області, де розташовані (інформація, доступ до якої обмежено), що знаходяться у його власності та/або користуванні (оренді, обслуговуванні) із часткою 100 відсотків, як таке, що не має на цьому ринку жодного конкурента.
2. Визнати дії (інформація, доступ до якої обмежено) (ідентифікаційний код юридичної особи (інформація, доступ до якої обмежено)), які полягають у встановленні та застосуванні з 1 січня 2024 року необґрунтованих розмірів плати за абонентське обслуговування для споживачів послуг з (інформація, доступ до якої обмежено) та послуг з (інформація, доступ до якої обмежено), у які включені витрати на проведення повірки розподільних лічильників (інформація, доступ до якої обмежено), що не передбачено чинним законодавством України, та встановлення однакового розміру плати за абонентське обслуговування для споживачів послуги (інформація, доступ до якої обмежено) та послуги з (інформація, доступ до якої обмежено), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з (інформація, доступ до якої обмежено) (інформація, доступ до якої обмежено) шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
3. Накласти на (інформація, доступ до якої обмежено) (ідентифікаційний код юридичної особи (інформація, доступ до якої обмежено)) штраф у розмірі у розмірі 6 980 000 гривень, за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення.
4. Зобов'язати (інформація, доступ до якої обмежено) (ідентифікаційний код юридичної особи (інформація, доступ до якої обмежено)) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке полягає у встановленні та застосуванні з 1 січня 2024 року необґрунтованих розмірів плати за абонентське обслуговування для споживачів послуги з (інформація, доступ до якої обмежено) та послуги з (інформація, доступ до якої обмежено), у які включені витрати на проведення повірки розподільних лічильників (інформація, доступ до якої обмежено), що не передбачено чинним законодавством України, та встановлення однакового розміру плати за абонентське обслуговування для споживачів послуги з (інформація, доступ до якої обмежено) та послуги з (інформація, доступ до якої обмежено), та усунути наслідки порушення.
КП «Луцькводоканал» оскаржив пункти 2, 3, 4 Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (АМКУ) №23-р/тк від 22.10.2025 року до Господарського суду м. Києва, ухвалою якого від 15.01.2026 року відкрито провадження у справі №910/210/26 за позовом КП «Луцькводоканал» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування пунктів 2, 3, 4 рішення від 22.10.2025 року № 23-р/тк; ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Як вбачається з Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (АМКУ) №23-р/тк від 22.10.2025 року, заявником була фізична особа ОСОБА_3 , який є споживачем послуг.
Відповідно до п. 6.1 Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (АМКУ) №23-р/тк від 22.10.2025 року, ОСОБА_3 звернувся до Відділення із заявою від 23.05.2024 (вх. № (інформація, доступ до якої обмежено) від 28.05.2024) щодо дій (інформація, доступ до якої обмежено), які полягають у включенні необґрунтованих витрат на повірку розподільних засобів обліку (інформація, доступ до якої обмежено) у вартість абонентського обслуговування для споживачів послуги (інформація, доступ до якої обмежено), а також встановлення однакового розміру плати за абонентське обслуговування для споживачів послуг (інформація, доступ до якої обмежено).
Так, за наслідками розгляду даного звернення Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України дійшла висновку про те, що дії Підприємства, які полягають у встановленні та застосуванні з 1 січня 2024 року необґрунтованих розмірів плати за абонентське обслуговування для споживачів послуг з (інформація, доступ до якої обмежено) та послуг з (інформація, доступ до якої обмежено), у які включені витрати на проведення повірки розподільних лічильників обліку (інформація, доступ до якої обмежено), що не передбачено чинним законодавством України, та встановлення однакового розміру плати за абонентське обслуговування для споживачів послуги (інформація, доступ до якої обмежено) та послуги з (інформація, доступ до якої обмежено), є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з (інформація, доступ до якої обмежено) у вигляді встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Отже, було встановлено, що доказами, зібраними у справі (інформація, доступ до якої обмежено), доведено, що Підприємство, займаючи з січня 2024 року по 22 жовтня 2025 року монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з (інформація, доступ до якої обмежено) та (інформація, доступ до якої обмежено) у територіальних (географічних) межах міста (інформація, доступ до якої обмежено), сіл (інформація, доступ до якої обмежено) області, де розташовані (інформація, доступ до якої обмежено), що знаходяться у його власності та/або користуванні (оренді, обслуговуванні) Підприємства із часткою 100 відсотків, своїми діями, які полягають у встановленні та застосуванні з 1 січня 2024 року необґрунтованих розмірів плати за абонентське обслуговування для споживачів послуги з (інформація, доступ до якої обмежено) та послуги з (інформація, доступ до якої обмежено), у які включені витрати на проведення повірки розподільних лічильників (інформація, доступ до якої обмежено), що не передбачено чинним законодавством України, та встановлення однакового розміру плати за абонентське обслуговування для споживачів послуги з (інформація, доступ до якої обмежено) та послуги з (інформація, доступ до якої обмежено), вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цивільної справи № 161/9552/25 предметом позовних вимог КП «Луцькводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , є стягнення заборгованості за надані послуги за водопостачання та водовідведення за адресою надання позивачем таких послуг: АДРЕСА_1 .
При цьому, суд звертає увагу на те, що дане помешкання відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , не обладнано розподільчим (квартирним) лічильником води. Багатоквартирний будинок обладнано комерційним (загальнобудинковим) вузлом обліку. Відповідно, для відповідачів розмір плати за абонентське обслуговування встановлювався, як для категорії «для населення і юридичних споживачів з загальнобудинковим лічильником та без засобу вимірювальної техніки».
Враховуючи вищевикладене, при розрахунку плати за абонентське обслуговування для споживачів, які проживають в багатоквартирних житлових будинках з комерційним (загальнобудинковим) вузлом обліку та без встановлення розподільчих (квартирних) вузлів обліку, не включались витрати на проведення повірки розподільних (квартирних) лічильників обліку води.
Отже, в даному випадку, з огляду на предмет розгляду справи Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України, рішення за наслідками розгляду якої № 23-р/тк від 22.10.2025 року на теперішній час переглядається в Господарському суді м. Києва, не дає суду підстав дійти висновку щодо відсутності можливості, при наявності іншого спору у справі № 910/210/26, встановити всі обставини, які необхідно з'ясувати для правильного вирішення даного спору та не вбачає, які саме обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, не можуть бути встановлені судом самостійно при вирішенні даної справи та, відповідачами не зазначено та не доведено, яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, що ними сторони обґрунтовують свої доводи.
Отже, рішення, прийняте за наслідками розгляду справи № 910/210/26 Господарським судом м. Києва за позовом КП «Луцьководоканал» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування пунктів 2, 3, 4 рішення №23-р/тк від 22.10.2025 року, не вплине на інтереси відповідачів.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що зібрані докази у справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а відповідачем ОСОБА_1 не доведено об'єктивної неможливості розгляду справи, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про зупинення провадження.
Керуючись ст. 251 ЦПК України, суд, -
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №161/9552/25 за позовом Комунального підприємства «Лукцькводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/210/26 за позовом КП «Луцьководоканал» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування пунктів 2, 3, 4 рішення від 22.10.2025 року № 23-р/тк, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова