Справа № 161/4752/26
Провадження № 1-кп/161/858/26
м. Луцьк 24 березня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026050010003584 від 09.02.2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ратне Ратнівського району Волинської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження та малолітню дитину 2025 року народження, раніше судимого, а саме: 16.10.2024 на підставі рішення Волинського апеляційного суду за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років службових обмежень для військовослужбовців, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3
Встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 280 від 03.10.2023 старшого солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, призначено на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з вимогами ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, а громадяни України проходять військову службу відповідно до законодавства.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.
Таким чином, старший солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, знати та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, старший солдат ОСОБА_3 в порушення зазначених норм, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), не пізніше 18 год. 00 хв. 22 жовтня 2023 року, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби, самовільно залишив місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 , що знаходився поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , та був відсутній на службі без поважних причин, а службовий час проводив на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби, до моменту його прибуття 02.12.2025 до розташування військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 ).
Органом досудового розслідування вказані умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
24 березня 2026 року до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст.407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України з посиланням на те, що він має намір повернутися до військової служби та продовжити її у військовій частині НОМЕР_4 , при цьому, командир військової частини НОМЕР_4 подав письмову згоду на проходження ним військової служби у в/ч НОМЕР_4 .
Заслухавши думку прокурора, який не заперечував щодо задоволення клопотання, пояснення обвинуваченого, який підтримав письмове клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання підставне та підлягає до задоволення, а обвинувачений ОСОБА_3 звільненню від кримінальної відповідності із закриттям кримінального провадження щодо нього з наступних підстав.
Згідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
У відповідності до вимог ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє станом на теперішній час.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності за ст.ст. 407, 408 КК України не притягувався, добровільно висловив своє бажання продовжити військову службу, що також підтверджується письмовою згодою командира в/ч НОМЕР_4 , суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026050010003584 від 09.02.2026 .
На підставі наведеного, керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити та звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у зв'язку з продовженням проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026050010003584 від 09.02.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України закрити, у зв'язку із його звільненням від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_4 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно прийняти/поновити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 .
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1