Копія
154/751/26
2-а/154/11/26
23 березня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Каліщука А.А.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук А.М.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що постановою інспетора Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 09.07.2025 її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП. Однак дана постанова є незаконною, оскільки правопорушення не вчиняла.
Окрім цього, представник позивача просить поновити строк на оскарження вказаної постанови, оскільки про постанову їй стало відомо лише 13.02.2026.
Представник позивача подав суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі та участі позивача, позовні вимоги просить задовольнити.
Представник відповідача подав заяву в якій просить позов залишити без розгляду, оскільки позов поданий з пропущенням встановленого строку на оскарження постанови. Позивач була присутня при винесенні оскаржуваної постанови і отримала її копію 26.10.2025, що підтверджується її підписом. Тобто, позивач 09.07.2025 була обізнана про винесення постанови і мала можливість її оскаржити у строки, визначені законом.
Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строку, який обчислюється з дня вручення постанови.
За приписами ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Також у рішенні ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності.
ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби .
Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на звернення до суду та вирішення питання поновлення строків на таке звернення поновлення строків може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки особи. Вказаних обставин судом в даній справі не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За змістом статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку.
Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена 09.07.2025, а адміністративний позов поданий до суду лише 20.02.2026, тобто з пропуском строку встановленого законом для оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення.
Зі змісту заяви про поновлення строку вбачається, що позивач дізнався про постанову лише 13.02.2026.
Однак вказані твердження суд вважає безпідставними.
Так, із долученої до позову копії постанови серії ЕГА №1816736 від 09.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 отримала оскаржувану постанову 09.07.2025, що підтверджується її підписом.
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.02.2019 у справі №819/859/16, у якій, зазначено зокрема про те, що пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
Тобто, ОСОБА_1 отримала 09.07.2025 оскаржувану постанову та свідомо не скористалась своїм правом на її оскарження у визначений законом строк.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені у позові підстави для поновлення строку не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає позовну заяву, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на звернення до суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не наведені обставини, які свідчать про те, що у нього виникли об'єктивні істотні перешкоди чи труднощі у подачі позовної заяви у встановлений законодавством строк.
Належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку матеріали позовної справи не містять, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду слід відмовити, а позовну заяву необхідно залишити без розгнляду
Керуючись ст. 122, 123, 169, 286 КАС України,
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя:/підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя А.А. Каліщук