Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 березня 2026 р. № 520/27970/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43983495, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "БАЛІНВЕСТ" (вул. Миру, буд. 27, с. Яковенкове, Харківська обл., Ізюмський р-н, 64225, код ЄДРПОУ 32934058) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 6 355 537,38 гривень перед бюджетом України за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 32934058), що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ» утворився податковий борг у загальному розмірі 6 355 537,38 грн, який ним не погашено, позивач відповідно до положень пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звернувся до суду із позовом про надання на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 32934058.
Станом на дату подання позову ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» має податковий борг у розмірі 6 355 537,38 гривень, у тому числі:
1. По податку на додану вартість у загальній сумі 6 280 263,49 гривень, згідно:
- Податкове повідомлення - рішення № 00070880701 вiд 13.05.2021 за терміном сплати 06.02.2024 нараховано - 6 269 375,00 гривень, сплачено - 19,90 гривень, до стягнення - 6 269 355,10 гривень;
- Нараховано пені (ст. 129 ПКУ) на податкове повідомлення - рішення № 00070880701 з 13.05.2021 по 05.04.2021 на Рішення суду від 15.12.2023 у справі № 520/9288/21 за терміном сплати 06.02.2024 нараховано - 10 908,39 гривень, сплачено - 0,00 гривень, до стягнення - 10 908,39 гривень;
2. По рентній платі за спецвикористання води у загальній сумі 69,10 гривень, згідно:
- Податкове повідомлення - рішення № 0/16783/0408 вiд 02.04.2024 за терміном сплати 07.05.2024 нараховано - 2 040,00 гривень, сплачено - 1 970,90 гривень, до стягнення - 69,10 гривень;
3. По рентній платі за користування надрами для видобування інших корисних копалин у загальній сумі 1 333,43 гривень, згідно:
- Податкове повідомлення - рішення № 0/20573/0408 вiд 12.07.2023 за терміном сплати 11.08.2023 нараховано - 1 700,00 гривень, сплачено - 366,57 гривень, до стягнення - 1 333,43 гривень;
4. По орендній платі з юридичних осіб у загальній сумі 73 871,36 гривень, згідно:
- Податковий розрахунок земельного податку № 9000325679 вiд 05.01.2022 за терміном сплати 30.12.2022 нараховано - 37 037,27 гривень, сплачено - 203,16 гривень, до стягнення - 36 834,11 гривень;
- Податковий розрахунок земельного податку № 9000325679 вiд 05.01.2022 за терміном сплати 30.01.2023 нараховано - 37 037,25 гривень, сплачено - 0,00 гривень, до стягнення - 37 037,25 гривень.
Сума заборгованості обліковується в інтегрованих картках платника за відповідним платежем.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання засобами поштового зв'язку платнику направлено податкову вимогу від 02.08.2023 № 0006060-1306-2040. Вказана податкова вимога була повернута з позначкою «за закінченням терміну зберігання» та вважається вручено.
З моменту направлення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила своєї юридичної сили. Вказана податкова вимога не оскаржувалась. Платник має відкриті розрахункові рахунки.
Відповідно до ч. 4. ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/20112/24 від 09.10.2024 задоволено позов Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія Балінвест" про стягнення податкового боргу. Стягнуто до бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія Балінвест" з розрахункових рахунків та за рахунок готівки суму податкового боргу в загальному розмірі 6281666 (шість мільйонів двісті вісімдесят одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн 02 коп.
06.11.2024 відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПКУ ГУ ДПС винесено рішення № 938/4-2040 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу на суму 1 714 389,08 гривень. На виконання вказаного рішення проводилося направлення платіжних інструкцій до установ банків щодо списання коштів в рахунок погашення податкового боргу, які поверталися без виконання з відмітками «відсутні кошти на рахунку».
01.04.2025 ГУ ДПС було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №834/20-40-13-06-05 та складено акт опису майна від 08.04.2025 № 1170/20-40-13-06-05.
15.04.2025 зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Позивач звернувся до суду, оскільки направлення інкасових доручень до банківських установ не призводить до погашення податкового боргу платника, виникає необхідність отримання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції від 01.01.2018) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.
Згідно з статтею 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, надіслана платнику податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.
При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу, тому суд відхиляє посилання відповідача на те, що податковим органом не надано доказів, які б підтверджували виконання позивачем заходів щодо визнання податковим боргом та стягнення з позивача грошових коштів на усі складові суми податкових зобов'язань платника податків.
Відповідно до пункту 87.9. статті 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України, платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 92.3 статті 92 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна.
Як наголошено в постанові Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі №808/2726/16 (адміністративні провадження №К/9901/197/18, К/9901/4023/17), акт опису майна лише фіксує певний перелік майна та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Складання акту опису, по суті полягає у викладенні/відображенні на паперовому носії певної інформації, що є фактично технічним процесом створення документа та завершальною стадією виконання організаційно-технічних дій по завершенню створення документу.
Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
З аналізу вказаних норм вбачається, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, а рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Водночас, обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків у податковій заставі.
З огляду на наведені правові норми, вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, недостатність таких коштів та перебування майна платника податків у податковій заставі. При цьому у разі зміни розміру податкового боргу платника податку положення Податкового кодексу України не зобов'язують контролюючий орган проводити всю законодавчо встановлену процедуру погашення податкового богу щодо кожного випадку такої зміни.
Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 15.04.2020 у справі №1340/3692/18, від 22.01.2020 у справі №826/12587/17.
Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом з метою виконання рішень суду та стягнення у дохід держави сум податкового боргу з відповідача, до банківських установ, що обслуговують відповідача, направлялися платіжні інструкції, але всі вони були повернуті без виконання у зв'язку з тим, що кошти на рахунках платника відсутні.
Враховуючи викладене та з огляду на наявність у відповідача несплаченого податкового боргу в розмірі 6 355 537,38 грн, відсутність коштів на рахунках відповідача у банках, наявність у відповідача майна, яке перебуває у податковій заставі, та оскільки вжиті Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України заходів щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, суд вважає, що наявні підстави для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 86 740, 41 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43983495, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "БАЛІНВЕСТ" (вул. Миру, буд. 27, с. Яковенкове, Харківська обл., Ізюмський р-н, 64225, код ЄДРПОУ 32934058) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - задовольнити.
Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 6 355 537,38 гривень перед бюджетом України за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ» (вул. Миру, буд. 27, с. Яковенкове, Харківська обл., Ізюмський р-н, 64225, код ЄДРПОУ 32934058), що перебуває у податковій заставі.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24 березня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях