Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
24 березня 2026 року № 520/29168/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо нарахування не в повному обсязі доплати до пенсії за 5 років понаднормового стажу роботи мені, ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 29.08.2025 року виплату доплати за 5 років понаднормового стажу мені, ОСОБА_1 ;
- стягнути з відповідача на його користь судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору;
- стягнути на його користь з відповідача витрати на надання правової допомоги - юридичних послуг згідно договорів та актів, що додаються.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що приписами частини першої статті 26 Закону № 1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років. Оскільки його було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком у 2025 році, коли однією з умов для призначення пенсії за віком є наявність страхового стажу не менше ніж 32 роки, то Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області було зобов'язано здійснити доплату за понаднормовий стаж із розрахунку 5 років, а не 2 роки.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 10.11.2025 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та з 30.05.2023 по 03.07.2025 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 04.07.2025 відповідно особистої заяви було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Пенсію з 04.07.2025 обчислено при загальному страховому стажі 37 років 5 місяців 26 днів (стаж зараховано по 30.06.2025), із середньомісячної заробітної плати за весь період страхового стажу з 01.05.2002 по 30.06.2025. Коефіцієнт стажу дорівнює 0.37417. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 11268.43 грн. (15057.09 грн. (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022-2024 роки) Ч 0.74838 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
Розмір пенсії за віком з 04.07.2025 становить 4258.17 грн., в тому числі: 4216.31 грн. - розмір пенсії за віком (11268.43 Ч 0.37417); 41.86 грн. - доплата за понаднормовий стаж (за 2 років). Пенсію обчислено з додержанням вимог чинного законодавства.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 30.05.2023 по 03.07.2025 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 04.07.2025 відповідно особистої заяви позивача було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком при загальному страховому стажі 37 років 5 місяців 26 днів (стаж зараховано по 30.06.2025), з врахуванням понаднормового стажу 2 роки.
29.08.2025 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії.
Листом № 28476-28995/П-03/8-2000/25 від 26.09.2025 року ГУ ПФУ в Харківській області повідомило, що пенсію з 04.07.2025 обчислено при загальному страховому стажі 37 років 5 місяців 26 днів (стаж зараховано по 30.06.2025), із середньомісячної заробітної плати за весь період страхового стажу з 01.05.2002 по 30.06.2025. Коефіцієнт стажу дорівнює 0.37417. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 11268.43 грн. (15057.09 грн. (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022-2024 роки) Ч 0.74838 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
Розмір пенсії за віком з 04.07.2025 становить 4258.17 грн., в тому числі: 4216.31 грн. - розмір пенсії за віком (11268.43 Ч 0.37417); 41.86 грн. - доплата за понаднормовий стаж (за 2 років). Пенсію обчислено з додержанням вимог чинного законодавства.
Позивач, вважаючи, що зроблений з 04.07.2025 року перерахунок є неточним, таким, що не відповідає вимогам законодавства у частині неврахування 3 років понаднормового стажу, звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Абзацом 3 пункту 3 статті 45 Закону передбачено, що якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Вирішуючи правовідносини щодо понаднормового стажу позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV у 2025 році право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року мають особи за наявності не менше 32 років страхового стажу.
Суд вказує, що наведена норма регулює саме умови набуття права на призначення пенсії за віком, тобто визначає мінімальний страховий стаж, достатній для виникнення права на відповідний вид пенсійного забезпечення, а не порядок обчислення доплати за понаднормовий стаж.
Натомість порядок визначення доплати за понаднормовий страховий стаж урегульований статтею 28 зазначеного Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Отже, для чоловіка при визначенні такої доплати юридично значущим є саме перевищення страхового стажу понад 35 років, а не понад 32 роки.
Таким чином, суд виходить із того, що мінімальний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії, та страховий стаж, який враховується для обчислення доплати за понаднормовий стаж, є різними за своїм правовим значенням категоріями. Перша категорія визначає наявність чи відсутність самого права на пенсію за віком, тоді як друга застосовується виключно при обчисленні розміру доплати після встановлення права на пенсію.
Судом установлено, що страховий стаж позивача становить 37 років 5 місяців 26 днів. За такого стажу, з огляду на вимоги статті 28 Закону № 1058-IV, понаднормовим для чоловіка є лише стаж понад 35 років, тобто 2 повні роки. Наявні у позивача 5 місяців 26 днів не утворюють ще одного повного року страхового стажу, а тому не можуть бути самостійною підставою для збільшення кількості років понаднормового стажу, що враховуються при встановленні доплати. Вимога закону про врахування саме кожного повного року понад 35 років є прямою та не допускає іншого тлумачення.
Отже, твердження позивача про наявність у нього п'яти років понаднормового страхового стажу ґрунтується на неправильному ототожненні стажу, необхідного для призначення пенсії, зі стажем, який враховується для визначення доплати за понаднормові роки.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідач, обчислюючи позивачу доплату за понаднормовий страховий стаж виходячи з двох повних років понад 35 років страхового стажу, діяв у межах наданих повноважень, у спосіб, визначений законом, та з дотриманням вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Підстав для визнання таких дій протиправними та для зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок пенсії з урахуванням п'яти років понаднормового стажу суд не вбачає.
Оскільки позовні вимоги є похідними від помилкового розуміння позивачем норм матеріального права та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу та судового збору, відсутні, у зв'язку з чим ці питання судом не вирішуються.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 24 березня 2026 року.
Суддя Бадюков Ю.В.