Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 березня 2026 р. справа № 520/31345/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши у порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):
1. визнати протиправною бездіяльність А0891 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року за період виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 1 травня 2024 року по 31 травня 2024 року;
2. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року за період виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 1 травня 2024 року по 31 травня 2024 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що, у порушення норм чинного законодавства, відповідачем не виплачено додаткову винагороду за період з 1 травня 2024 року по 31 травня 2024 року в розмірі 30000,00 грн. щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 15.12.2025 року поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом, прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачу у спірному періоді виплачено додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у повному обсязі.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Позивач, ОСОБА_1 , відповідно до військового квитку серії НОМЕР_4 , з 16.09.2019 року по 26.03.2025 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №87 від 26.03.2025 року, штаб - сержанта військової служби ОСОБА_1 , техніка відділення автоматизованої обробки інформації загону оперативно-технічного аналізу, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) №7-рс від "16" лютого 2025 року у відставку за підпунктом "а" (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Вислуга у Збройних Силах на 26 березня 2025 року становить: календарна 11 років 11 місяців 26 днів, пільгова 01 рік 11 місяців 02 дні, загальна 13 років 10 місяців 28 днів.
Позивач вважає, що станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення відповідач не провів із позивачем розрахунків щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року за період виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 1 травня 2024 року по 31 травня 2024 року.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 1 Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» віл 20.12.1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Частиною другою ст. 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яка набула чинності з 24 лютого 2022 року (далі - Постанова №168).
Абз. 2 п. 1-1 вказаної постанови передбачено, що військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Відповідно до п.4 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджений наказом №260 від 07.06.2018, виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Пункт 2 цього Розділу XXXIV, конкретизує у якому випадку, військовослужбовці отримують додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень, у якому випадку 50000 гривень, та у якому випадку 30000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
На додаткову винагороду у 100000 гривень, мають право військовослужбовці які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Позивач стверджує, що відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року за період виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01 травня 2024 року по 31 травня 2024 року.
Водночас, з наданої відповідачем довідки про доходи від 26.12.2025 №350/ФЕС судом встановлено, що позивач під час проходження військової служби отримував нараховані суми додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року.
Зокрема, в червні 2024 року позивача отримав додаткову винагороду за травень 2024 року.
Також, Військовою частиною НОМЕР_1 надіслано представнику позивача відповідь на його запит з довідкою про доходи ОСОБА_1 від 26.12.2025 року за № 350/ФЕС.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у відповідності до приписів частини 2 статті 2 КАС України, згідно з якими суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти та приймати рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
А тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 24.03.2026, з урахуванням наявності сталого енергозабезпечення та Інтернет з'єднання, безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко