Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
24 березня 2026 р. справа № 520/31823/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошового забезпечення військовослужбовця за період 25.04.2025 по 22.11.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 25.04.2025 по 22.11.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.04.2025 по 22.11.2025 року з врахуванням березня 2018 року, як базового місяця, з урахуванням абзаців четвертого, п'ятого та шостого пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.04.2025 по 22.11.2025 року, з врахуванням березня 2018 року, як базового місяця, з урахуванням абзаців четвертого, п'ятого та шостого пункту 5 Порядку № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошової компенсації за невикористані основної щорічної відпустки за 2025 рік за 15 діб з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою КМУ №704 від 30.08.2017р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошової компенсації за невикористані основної щорічної відпустки за 2025 рік за 15 діб з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою КМУ №704 від 30.08.2017р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2024 рік за 14 діб, 2025 рік за 14 діб з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою КМУ №704 від 30.08.2017р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 14 діб, за 2023 рік за 14 діб, 2024 рік за 14 діб, 2025 рік за 14 діб з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою КМУ №704 від 30.08.2017р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 28.04.2025 по 13.05.2025, з 20.06.2025 по 04.07.2025 у розмірі 30 000 гривень щомісячно, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць у період дії воєнного стану;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 додаткову щомісячну винагороду, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 28.04.2025 по 13.05.2025, з 20.06.2025 по 04.07.2025 у розмірі 30 000 гривень щомісячно, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць у період дії воєнного стану;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 додаткової винагороди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період перебування на лікуванні за період з 07.07.2025 по 14.07.2025, з 30.07.2025 по 07.08.2025, з 20.08.2025 по 27.08.2025, з 10.09.2025 по 19.09.2025, з 01.10.2025 по 06.10.2025, з 20.10.2025 по 19.10.2025, з 12.11.2025 по 19.11.2025;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період перебування на лікуванні за період з 07.07.2025 по 14.07.2025, з 30.07.2025 по 07.08.2025, з 20.08.2025 по 27.08.2025, з 10.09.2025 по 19.09.2025, з 01.10.2025 по 06.10.2025, з 20.10.2025 по 19.10.2025, з 12.11.2025 по 19.11.2025.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що у спірних правовідносинах дія в межах чинного законодавства.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 зупинено провадження у справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 поновлено провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 25.04.2025 по 22.11.2025, що підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_4 .
Відповідно до Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22.11.2025 №342 ОСОБА_1 звільнено у відставку за статтею 26 частиною 4 пункту 2 підпункту "б" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово - лікарської про непридатність до військової служби.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідчення серія НОМЕР_5 від 29.11.2024.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного ( стаціонарного) хворого №53494 позивач в період з 07.07.2025 по 14.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом пухлина переднього середостіння. Стан після трепан-біопсії пухлини переднього середостіння.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №55455 позивач в період з 30.07.2025 по 07.08.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №57115 позивач в період з 20.08.2025 по 27.08.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №58847 позивач в період з 10.09.2025 по 17.09.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного ( стаціонарного) хворого №8180 Позивач в період з 17.09.2025 по 19.09.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом Неходжкінська первинна медіастинальна В-великоклітинна лімфома І В ст, новоутворення первинного середостіння. Стан після 3 курсу ПХТ за схемою R-CHOP. Гіпертонічна хвороба І ст, 2 ст. Ризик помірний. Дисметаболічна кардіопатія. СН 0.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №606225 Позивач в період з 01.10.2025 по 06.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ (
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного ( стаціонарного) хворого №9346 позивач в період з 20.10.2025 по 22.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом Неходжкінська первинна медіастинальна В-великоклітинна лімфома І В ст, новоутворення переднього середостіння. Стан після 4 курсів ПХТ за схемою R-CHOP. Гіпертонічна хвороба першої стадії, другого ступеня. Ризик помірний. Дисметаболічна кардіопатія. СH 0.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №62580 позивач в період з 22.10.2025 по 29.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №64418 позивач в період з 12.11.2025 по 19.11.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ .
Відповідно до свідоцтва про хворобу №2025-1021-2888- 7 від 22.10.2025 року позивачу встановлено Неходжкінська первинна медіастинальна В-великоклітинна лімфома І В ст, новоутворення переднього середостіння. Стан після 4 курсів ПХТ за схемою RCHOP. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Позивач вважає, що за період з 25.04.2025 по 22.11.2025 відповідачем здійснювалося нарахування грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року; не проведено індексацію грошового забезпечення; не здійснено виплату грошової компенсації за відпустки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди; не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення; не виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн; а також не виплачено додаткову винагороду за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні, чим грубо порушено його соціальні права.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо виплати йому грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Статтею 9 Закону України № 2011-XII від 20 грудня 1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Згідно з пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пункт 6 Постанови КМУ №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18.
Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.
Відтак, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 - виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роках установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні, з 01 січня 2021 року - 2270 гривень, з 01 січня 2022 року - 2481 гривень, з 01 січня 2023 року - 2684,00 грн, 01 січня 2024 року у розмірі 3028, 01 січня 2025 року - 3028 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для нарахування грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, відповідно до п.4 постанови №704 Постановою КМУ № 481 від 12.05.2023 внесено зміни, та з 20.05.2023 цей пункт діє в редакції "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Слід зазначити, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 залишено без змін.
Згідно з частинами першою - третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частинні третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).
Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і становить 3028,00 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у 2024 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та право на перерахунок пенсії на її підставі.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).
Так, у Рішенні від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов'язані з особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
У первинній редакції пункту 4 Постанови № 704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Згідно з приписами статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров'я та освіти.
Відповідно до пояснювальної записки до проєкту Постанови № 704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Натомість пункт 4 Постанови № 704 в редакції пункту 2 Постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови № 704 як такої.
Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 Постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.
Приписи пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Враховуючи наведене, колегія суддів відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою № 481 та сформовано наступний:
«до правовідносин, пов'язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн».
Зважаючи на вказаний вище висновок Верхового Суду, суд у цій справі дійшов висновку про те, що відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481.
Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись статтею 245 КАС України, дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу з 25.04.2025 по 22.11.2025 року нарахування та виплати з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, є протиправною, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача про здійснення нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 25.04.2025 по 22.11.2025 з врахуванням березня 2018 року, як базового місяця, з урахуванням абзаців четвертого, п'ятого та шостого пункту 5 Порядку № 1078, суд зазначає таке.
Так, 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 право на отримання суми індексації-різниці наявне за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як вже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Як установлено судом, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 25.04.2025 по 22.11.2025, що підтверджується копією військового військового квитка серія НОМЕР_4 .
Таким чином, у лютому - березні 2018 позивач не проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 та не отримував грошове забезпечення, а тому не вбачається підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Щодо позовної вимоги нарахування і виплату компенсацію за невикористану основну щорічну відпустки за 2025 рік та за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою КМУ №704 від 30.08.2017р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 15 березня 2018 року № 200, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2018 року за № 405/31857 (далі - Порядок №200).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 200 грошове забезпечення включає: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія.
Відповідно до пункту 10 розділу XXXI Порядку №200 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію прийняв Постанову №168, яка застосовується з 24 лютого 2022 року, пунктом 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Надалі до цієї Постанови неодноразово вносилися зміни та доповнення, у тому числі й до пункту 1.
Нормами абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-XII передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України Про відпустки.
Відповідаючи на питання щодо умов обчислення розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні відпусток, Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23 констатував, що, на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації. Навпаки, за приписами указаної норми, до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому, при обчисленні розміру таких виплат відповідач зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням. Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, відповідно до довідки військової частини виплачувалася позивачу за період з квітня 2025 по червень 2025, вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні оплачуваних відпусток.
Відповідної правової позиції дотримувався Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2024 року у справі №240/23909/23, від 19 грудня 2024 року у справі №580/3483/24, від 14 січня 2025 року у справі № 240/31245/23.
Оскільки, Верховним Судом сформований правовий висновок щодо спірного у даній адміністративній справі питання, беручи до уваги, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, виплачувалася позивачу під час проходження ним військової служби, тому суд дійшов висновку, що така винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється розмір грошової компенсації за невикористані ним дні відпусток.
Щодо позовної вимоги позивача про нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Згідно з абзацу 24 підпункту 3 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20 грудня 1991 року № 2011-XII (із змінами), військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пункту 1 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (в редакції Наказу Міністерства оборони № 275 від 30.04.2024 - застосовується з 05 жовтня 2023 року - чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до пункту 4 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (із змінами), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.
У відповідності до пункту 1 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 (із змінами) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 22.11.2025 №342 ОСОБА_1 , військовослужбовцю за призовом під час мобілізації, нарахована та виплачена одноразова грошова допомога по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 за 21 календарний місяць в сумі 21018,90 грн.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, оскільки одноразова грошова допомога при звільненні нарахована та виплачена позивачу відповідно до вимог чинного законодавства.
Щодо позовної вимоги позивача про ненарахування та невиплати позивачу додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 28.04.2025 по 13.05.2025, з 20.06.2025 по 04.07.2025 у розмірі 30 000 гривень щомісячно, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць у період дії воєнного стану, суд зазначає таке.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 13.05.2025 №2161, ОСОБА_1 у період з 28.04.2025 по 12.05.2025 проходив адаптацію та допідготовку до ведення бойових дій, тобто в цей період не виконував бойові (спеціальні) завдання, за які передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань згідно абацу 4 пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. № 168 (із змінами).
В періоди з 11.06.2025 по 30.06.2025 та з 01.07.2025 по 06.07.2025 ОСОБА_1 знаходився поза межами району виконання завдань (по хворобі) та не виконував бойові (спеціальні) завдання, за які передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань згідно абацу 4 пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. № 168.
За період з 13.05.2025 по 25.05.2025 ОСОБА_1 нарахована та виплачена додаткова винагорода в розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
З урахуванням викладеного, суд встановив, що у періоди з 28.04.2025 по 12.05.2025 позивач проходив адаптацію та допідготовку, а у періоди з 11.06.2025 по 06.07.2025 перебував поза районом виконання бойових (спеціальних) завдань у зв'язку з хворобою, у зв'язку з чим не виконував завдань, за які передбачена виплата додаткової винагороди.
Водночас за період фактичного виконання бойових (спеціальних) завдань з 13.05.2025 по 25.05.2025 позивачу додаткова винагорода нарахована та виплачена у встановленому розмірі пропорційно часу участі.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за спірні періоди, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.
Щодо позовної вимоги позивача про нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць за період перебування стаціонарного лікування з 07.07.2025 по 14.07.2025, з 30.07.2025 по 07.08.2025, з 20.08.2025 по 27.08.2025, з 10.09.2025 по 19.09.2025, з 01.10.2025 по 06.10.2025, з 20.10.2025 по 19.10.2025, з 12.11.2025 по 19.11.2025, суд зазначає таке.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і до тепер.
28.02.2022 Кабінет Міністрів України затвердив Постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
З аналізу пункту 1-2 Постанови № 168 вбачається встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я або у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного ( стаціонарного) хворого №53494 позивач в період з 07.07.2025 по 14.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом пухлина переднього середостіння. Стан після трепан-біопсії пухлини переднього середостіння.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №55455 позивач в період з 30.07.2025 по 07.08.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №57115 позивач в період з 20.08.2025 по 27.08.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №58847 позивач в період з 10.09.2025 по 17.09.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного ( стаціонарного) хворого №8180 Позивач в період з 17.09.2025 по 19.09.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом Неходжкінська первинна медіастинальна В-великоклітинна лімфома І В ст, новоутворення первинного середостіння. Стан після 3 курсу ПХТ за схемою R-CHOP. Гіпертонічна хвороба І ст, 2 ст. Ризик помірний. Дисметаболічна кардіопатія. СН 0.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №606225 Позивач в період з 01.10.2025 по 06.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ (
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного ( стаціонарного) хворого №9346 позивач в період з 20.10.2025 по 22.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом Неходжкінська первинна медіастинальна В-великоклітинна лімфома І В ст, новоутворення переднього середостіння. Стан після 4 курсів ПХТ за схемою R-CHOP. Гіпертонічна хвороба першої стадії, другого ступеня. Ризик помірний. Дисметаболічна кардіопатія. СH 0.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №62580 позивач в період з 22.10.2025 по 29.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №64418 позивач в період з 12.11.2025 по 19.11.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом неходжкінська первинна медіастинальна В- великоклітинна лімфома І В, ноутворення переднього середостіння ( низький проміжний ризик). Стан після ПХТ .
Відповідно до свідоцтва про хворобу №2025-1021-2888- 7 від 22.10.2025 року позивачу встановлено Неходжкінська первинна медіастинальна В-великоклітинна лімфома І В ст, новоутворення переднього середостіння. Стан після 4 курсів ПХТ за схемою RCHOP. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що вищевказані умови передбачені нормами Постанови № 168, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, позивачем дотримані та підтверджуються матеріалами справи.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач у спірні періоди перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а відтак має право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, пропорційно часу такого лікування.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період 25.04.2025 по 22.11.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 25.04.2025 по 22.11.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошової компенсації за невикористані основної щорічної відпустки за 2025 рік за 15 діб з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою КМУ №704 від 30.08.2017р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) грошової компенсації за невикористані основної щорічної відпустки за 2025 рік за 15 діб з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою КМУ №704 від 30.08.2017р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2024 рік за 14 діб, 2025 рік за 14 діб з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою КМУ №704 від 30.08.2017р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 14 діб, за 2023 рік за 14 діб, 2024 рік за 14 діб, 2025 рік за 14 діб з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою КМУ №704 від 30.08.2017р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період перебування на лікуванні за період з 07.07.2025 по 14.07.2025, з 30.07.2025 по 07.08.2025, з 20.08.2025 по 27.08.2025, з 10.09.2025 по 19.09.2025, з 01.10.2025 по 06.10.2025, з 20.10.2025 по 19.10.2025, з 12.11.2025 по 19.11.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) додаткову винагороду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період перебування на лікуванні за період з 07.07.2025 по 14.07.2025, з 30.07.2025 по 07.08.2025, з 20.08.2025 по 27.08.2025, з 10.09.2025 по 19.09.2025, з 01.10.2025 по 06.10.2025, з 20.10.2025 по 19.10.2025, з 12.11.2025 по 19.11.2025.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 24 березня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ